Рішення № 38435915, 24.04.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2014 р.Справа № 921/276/14-г/17Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛексТрейд", с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача Приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 13 588,36 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність клопотання сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛексТрейд", с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області звернулося 18.03.2014р. (згідно штампу на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль, про стягнення 13588,36 грн. заборгованості за відпущені медикаменти згідно договору поставки №7510/12 від 30.05.2012р., з яких 12186,81 грн. основного боргу, 1143,12 грн. нарахованої пені та 258,43 грн. - 3% річних.

Позов обґрунтовується копією договору поставки товару №7510/12 від 30.05.2012р.; копією протоколу розбіжностей від 30.05.2012р.; копією накладної-специфікації №23928 від 28.05.2013р.; копією повідомлення від 01.09.2012р.; копією протоколу №001 загальних зборів учасників товариства від 13.12.2011р.; копією Статуту; копією листа №36 від 07.02.2014р. з доказами надіслання відповідачу; копією претензії №37 від 07.02.2014р. з доказами надіслання відповідачу; копією договору поставки №936 від 30.05.2012р.; копією протоколу розбіжностей від 30.05.2012р.; копією видаткової накладної №РН-01561 від 24.05.2013р.; іншими матеріалами.

Ухвалою суду від 26.03.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 08.04.2014р. Судове засідання в порядку ст. 77 ГПК України відкладалося 24.04.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача та через неподання сторонами усіх витребуваних судом документів.

Позивач в судове засідання 24.04.2014р. не з'явився; причини неявки суду не повідомив. Згідно клопотання №81 від 17.04.2014р., що надійшло на адресу суду 23.04.2014р. позивачем проведено розрахунок пені з урахуванням строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 12186,81 грн. основного боргу, 810,02 грн. пені та 258,43 грн. - 3% річних, а всього: 13255,26 грн.

Розглянувши клопотання, котре подано в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України до прийняття рішення по справі, суд приймає його до розгляду як правомірне, а розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи без його участі не заявив, а витребуваних судом документів - не подав. Разом з тим, в господарського суду відсутні докази вручення відповідачу процесуальних документів, а саме: ухвали про порушення провадження у справі від 26.03.2014р. та про відкладення розгляду справи від 08.04.2014р., які надсилалися судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №484812 від 07.04.2014р., а саме: м. Тернопіль, вул. Шептицького, 30.

Між тим, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №484812 від 07.04.2014р., та у позовній заяві, тому з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши додатково представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

30 травня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛексТрейд", як Постачальником та Приватним підприємством "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", як Замовником, укладено договір №7510/12 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язався здійснювати поставку виробів медичного призначення та лікарських засобів (далі - Товар), що належать йому на праві власності, а Замовник, в свою чергу, зобов'яався приймати у свою власність та здійснювати оплату Товару за цінами, кількістю, асортиментом та в порядку, визначеними умовами Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору поставка партії товару здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту погодження сторонами заявки в один із наступних способів:

- на умовах самовивозу зі складу Постачальника (EXW - Київ, або EXW - Черкаси відповідно до Інкотермс 2010), - п. 3.1.1. Договору;

- доставка до Замовника автотранспортом Постачальника (DAP - склад Замовника відповідно до Інкотермс 2010), - п. 3.1.2. Договору;

- доставка в місце, вказане Замовником незалежним перевізником (автотранспорт або залізниця) (CPT - місце вказане Замовником відповідно до Інкотермс 2010), - п. 3.1.3. Договору.

У відповідності до положень п. 3.2. Договору (в редакції, підписаній сторонами з урахуванням протоколу розбіжностей від 30.05.2012р.) поставка вважається здійсненою в момент отримання товару уповноваженим представником Замовника. У випадку обрання способу поставки відповідно до п. 3.1.3. Договору днем виконання своїх зобов'язань Постачальником вважається день отримання товару.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору, Товариством на підставі накладної-специфікації №23928 від 28.05.2013р., повідомлення від 01.09.2012р. передано, а відповідачем отримано зазначений в накладній товар (вироби медичного призначення) на суму 18486,00 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом відповідальної особи на накладній, що скріплений відтиском печатки юридичної особи, повідомленням від 01.09.2012р. та не заперечено сторонами у встановленому законом порядку.

Розділами 2, 4 Договору сторонами визначено ціну та порядок оплати отриманого товару. В силу положень п. 2.1. Договору ціна, кількість та асортимент товару визначаються та узгоджуються сторонами на кожну партію товару окремо у накладних-специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Розрахунок за кожну партію товару здійснюється Замовником протягом 30 днів з дня її отримання (п. 4.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини з поставки, що регулюються положеннями статті 712 ЦК України в силу яких продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 694 ЦК України передбачено можливість купівлі-продажу товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛексТрейд" свої зобов'язання по договору виконувало належним чином, зокрема, здійснивши поставку відповідачу медичної продукції згідно накладної-специфікації №23928 від 28.05.2013р. на суму 18486,00 грн., однак відповідачем у строк, вказаний у п. 4.1. договору, не проведено в повній мірі розрахунки за отриманий товар внаслідок чого станом на 17.04.2014р. заборгованість відповідача згідно Договору поставки товару №7510/12 від 30.05.2012р. становить 12186,81 грн. (з урахуванням часткової оплати товару в загальній сумі 5716,42 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача за 25.07.2013р. (платіж на суму 25000,00 грн., що розподілений згідно письмових пояснень позивача на погашення заборгованості за накладними-специфікаціями №22388 від 07.05.2013р., №23443 від 22.05.2013р., №23444 від 22.05.2013р., №23919 від 28.05.2013р., решта - 5716,42 грн. на погашення боргу по накладній-специфікації №23928 від 28.05.2013р.) та з урахуванням зустрічного зарахування однорідних грошових вимог в сумі 582,77 грн., що виникли за договором поставки №936 від 30.05.2012р., згідно заяви про зарахування №36 від 07.02.2014р., котру надіслану відповідачу у справі).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Надіслана 07.02.2014р. на адресу відповідача претензія №37 з вимогою в трьохденний строк погасити заборгованість в сумі 12186,81 грн. залишена підприємством без відповіді та задоволення.

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 12186,81 грн. основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛексТрейд" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 12186,81 грн. боргу.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами у п. 4.1. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми простроченого зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої неустойки (пені), та поданий розрахунок пені, здійснений за період з 28.06.2013р. по 26.12.2013р. (182 дні), що становить 810,02 грн., суд, здійснивши власні арифметичні підрахунки, вважає дані вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних в розмірі 258,43 грн. за період з 28.06.2013р. по 12.03.2014р. (день написання позовної заяви) (258 дні), суд, здійснивши власний арифметичний їх розрахунок, вважає дані вимоги обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та умовам договору, відтак, вимоги позивача задовольняються в заявленій сумі.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем у справі, підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 22, 509, 525-526, 530, 625, 629, 692, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль, вул. Шептицького, 30, ідентифікаційний код 34630180, - 12186,81 грн. основного боргу, 810,02 грн. пені, 258,43 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. в повернення сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛексТрейд", с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Мала Кільцева, 18, ідентифікаційний код 38010921.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик