Рішення № 38435790, 07.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1914/14 07.04.14

За позовомКомунального підприємства «Фармація» ДоКлінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва Простягнення 31 962, 10грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Нескей І.Г. - дов. № 404 від 08.01.2014 р.;

від відповідача: Худенко А.Я. - дов. № 347 від 07.04.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Фармація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва про стягнення 31 962,10 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.02.2014 року.

Зважаючи на те, що суддя Спичак О.М. перебуває на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва № б/н від 21.02.2014 року справу № 910/1914/14 передано для розгляду судді Ковтуну С.А.

Ухвалою суду від 21.02.2014 року справу № 910/1914/14 прийнято до свого провадження суддею Ковтуном С.А. та призначено її до розгляду на 24.03.2014 року.

У зв'язку з виходом судді Спичака О.М. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 24.03.2014 року справу № 910/1914/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

У судовому засіданні 24.03.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 24.03.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі, суд відклав розгляд справи до 07.04.2014 р.

Представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.04.2014 р. надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги визнав.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.04.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2012 року між Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва (покупець) та Комунальним підприємством «Фармація» (продавець) був укладений договір постачання № Лн-36, відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає у власність покупця, а покупець оплачує: наркотичні та психотропні лікарські засоби, визначені в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у видаткових накладних та специфікації, що додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 2.1 договору постачання № Лн-36 від 07 лютого 2012 року передбачено, що ціна товару кожного найменування зазначається у видаткових накладних та специфікаціях, які додаються до цього договору.

Згідно з п.2.2 даного договору, сума цього договору становить 61 000,00 грн. та може змінюватися протягом дії договору, в зв'язку зі змінами бюджетних асигнувань, згідно ст. 49 Бюджетного кодексу України.

В п. 4.1 вищезазначеного договору вказано, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочення платежу до 30 календарних днів.

Пунктом 4.2 договору вказано, що усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі.

Умовами пунктів 10.1 та 10.2 встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору постачання продукції № Лн-36 від 07.02.2012 року Комунальне підприємство «Фармація» поставило Клінічні й лікарні № 15 Подільського району м. Києва медичні препарати на суму 86 863,26 грн., що підтверджується видатковими накладними. Копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 57 248,16 грн., у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 29 615,10 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва про стягнення 29 615,10 грн. основного боргу, 2 227,22 грн. пені та 119,78 грн. 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

В п. 4.1 вищезазначеного договору вказано, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі ст.. 49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочення платежу до 30 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору постачання продукції № Лн-36 від 07.02.2012 року Комунальне підприємство «Фармація» поставило Клінічній лікарні № 15 Подільського району м. Києва медичні препарати на суму 86 863,26 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 57 248,16 грн., у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 29 615,10 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 29 615,10 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 2 227,22 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору постачання № Лн-36 від 07.02.2012 р. встановлено, що за порушення умов оплати, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 219,85 грн.

Комунальне підприємство «Фармація» просить суд також стягнути з відповідача 119,78 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 119,78 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, код ЄДРПОУ 26199074) на користь Комунального підприємства «Фармація» (місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б, код ЄДРПОУ 05415852) 29 615 (двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 10 коп. основного боргу, 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 85 коп. пені, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 78 коп. три відсотки річних та 1 712 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 26 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.04.2014 р.

Суддя Спичак О.М.