Постанова № 38435046, 23.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2349/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі судового засідання: Опейкіній Є.А.

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого приватного підприємства "Аштарак" про стягнення коштів в розмірі 18062,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Малого приватного підприємства "Аштарак" в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з боржника суми податкового боргу в розмірі 18062,64 грн., що складається з суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 15852,60грн. та заборгованості з податку на прибуток підприємств в розмірі 2210,04грн. Вказаний борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання визначеного у податкових деклараціях. З метою стягнення суми податкового боргу податковим органом були здійснені відповідні заходи, а саме направлено податкову вимогу №1 від 14.01.2013, однак вони не призвели до позитивного результату.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 23 квітня 2014 року клопотання відповідно до якого просив провести розгляд справи за відсутності представника податкового органу, додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 35 КАС України належним чином, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство «Аштарак» зареєстровано в якості юридичної особи Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 10.07.1996 за реєстраційним номером 1 377 120 0000 000173 (а.с.5,6). Матеріалами справи підтверджується що відповідач в якості платника податків перебуває на обліку в Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на прибуток.

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України МПП "Аштарак" є платником податку на прибуток підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2014 року МПП "Аштарак" було подано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік. Відповідно до вказаної декларації платником податків самостійно визначено грошове зобов'язання з вказаного виду податку що підлягає сплаті за відповідний податковий період в сумі 2227,00грн. (а.с.25)

В порушення вимог пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України МПП «Аштарак» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, що визначено у податковій декларації, повністю не сплатило. З урахуванням наявної переплати в розмірі 16,96грн., сума заборгованості зменшилась до 2210,04грн., відповідно до картки особового рахунку (а.с.24)

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Частиною 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно із частиною 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (частина 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (частина 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Частиною 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України МПП «Аштарак» подало до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік. Згідно зазначених декларації платником податків самостійно визначено суму орендної плати за землю що підлягає сплаті зі відповідні періоди. Так, відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2012 рік нарахована сума до сплати податку складає 12051,82грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень - листопад 2012 року включно по 1004,32 грн. щомісячно, грудень 2012 року - 1004,30грн. (а.с.17-18), відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2013 рік нарахована сума до сплати податку складає 12051,82грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень - листопад 2013 року включно по 1004,32 грн. щомісячно, грудень 2013 року - 1004,30грн. (а.с.19-20), відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2014 рік нарахована сума до сплати податку складає 22880,83грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень - листопад 2014 року включно по 1906,74 грн. щомісячно, грудень 2014 року - 1906,69грн. (а.с.21-22)

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України МПП «Аштарак» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, самостійно суму податкового зобов'язання з плати за землю, зазначену у поданій звітній податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг за податкові (звітні) періоди жовтень - грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень 2014 року, разом в сумі 15824,16грн., що підтверджується картками особового рахунку платника податків долученими до матеріалів справи (а.с.13,14,15,16)

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з орендної плати за землю у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 28,44 грн., яка останнім у добровільному порядку не сплачена (а.с.13,14,15,16).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 16 січня 2013 року контролюючим органом МПП «Аштарак» було направлено податкову вимогу від 14 січня 2013 року № 1 (а.с.26) Проте, на адресу Старобільської ОДПІ за закінченням терміну зберігання повернулось поштове відправлення із податковою вимогою, направлене на адресу відповідача, а відтак у відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, податкова вимога від 14 січня 2013 року № 1 вважається врученою відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Факту оскарження відповідачем вищезазначеної податкової вимоги судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою. Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги у суду на час розгляду справи не має.

Оскільки податкова вимога від 14 січня 2013 року № 1, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 18062,64 грн., що складається з суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 15852,60грн та з заборгованості з податку на прибуток підприємств в розмірі 2210,04грн., який в добровільному порядку та в установлені строки підприємством не сплачений, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку що позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області є обґрунтований та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого приватного підприємства "Аштарак" про стягнення коштів в розмірі 18062,64 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Аштарак" (92723, Луганська область, Старобільський район, с. Підгорівка, вул. Мічуріна, 2а, код 24189462) суму податкового боргу в розмірі 18062,64 грн.( вісімнадцять тисяч шістдесят дві гривні 64 коп.), що складається з суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 15852,60грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 60 коп.) та з заборгованості з податку на прибуток підприємств в розмірі 2210,04грн. (дві тисячі двісті десять гривень 04 коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 25 квітня 2014 року.

Суддя А.М. Каюда