Постанова № 38435037, 25.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року Справа №810/1324/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Мостовому О.В.;

за участю:

представника позивача - Никоненко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр"

до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з даним позовом, пред'явивши Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Київській області вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №3 від 11.02.2014 р. про опис майна в податкову заставу.

Вимоги аргументовані тим, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2013 р., в якій задекларовано, що за підсумками першого кварталу звітного (податкового) періоду 2013 р. товариство отримало збиток, з набуттям чинності рішення суду в адміністративній справі №810/3072/13-а, є приводом, на думку позивача, для застосування положень абз.7 п.57.1 ст.57 ПК України, а саме про те, що платник податку авансових внесків у другому-четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначаються на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому ПК України. У зв'язку з викладеним стверджує що ним були сплачені авансові внески за січень-квітень 2013 р., тому від подальших сплат він був звільнений. Податковий орган не врахував вищезазначене ріщення суду та помилково визначив суму платежу, яка в подальшому була оформлена у податковий борг, що стало підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити у зв'язку з відсутністю боргу у позивача. Пояснив додатково, що майно станом на день звернення до суду податковим органом не описано.

Представник відповідача, будучи повідомленим належним чином про дату та місце розгляду справи, у судове не з'явився, без повідомлення причин неприбуття.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

17.01.2014 р., Білоцерківська ОДПІ Київської області видала податкову вимогу форми «Ю» за №11-15 про наявність у позивача податкового боргу у розмірі 613983,52 грн. Вказана вимога була оскаржена у судовому порядку (адміністративна справа №810/593/14-а). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана вимога була сформована та направлена позивачу безпідставно, так як податкові зобов'язання визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 08.11.2012 р. №2596/0000041720, №2591/0000192230, №2590/0000202230, №2588/0000042240 є неузгодженими, оскльки товариство звернулось з касаційною скаргою до ВАСУ.

Позивач наполягає на тому, що до ухвалення рішення по даній справі та набуття ним чинности рішення податкового органу не повинно приводитись до виконання, тому у податкового органу були відсутні підстави для ухвалення рішення про опис майна у податкову заставу.

Судом встановлено, що в період з 02.10.2012 по 22.10.2012 посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства з 01.04.2011 по 30.06.2012. За результатами перевірки складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ТДВ "Білоцерківський кар'єр" від 26.10.2012 №4023/22-3/00292480/178.

Посадові особи податкового органу за результатами перевірки дійшли висновку про порушення позивачем:- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 , п.п.138.10.3 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 1 п. 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 96890 грн., в тому числі за 2 квартал 2011року на 44 060 грн., 4 квартал 2011 року на 27092 грн., 2 квартал 2012 року на 25738грн.;- абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 160197 грн., в т. ч. за квітень 2011 року на 2417 грн., травень 2011 року на 7198 грн., червень 2011 року на 9334 грн., жовтень 2011 року на 29310 грн., листопад 2011 року на 23198 грн., квітень 2012 року на 88740 грн.;- п. 3.1, п. 7.41 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004 №637, а саме: проведення розрахунків підзвітними особами підприємства без надання отримувачем коштів належним чином оформленого платіжного документа (корінця прибуткового ордера, завіреного печаткою підприємства-отримувача коштів, товарного чека ), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 842, 95 грн.;

- р. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, рахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, при заповненні довідки за формою №1-ДФ за II, III, IV з 2011 року та І, II кв. 2012 року підприємством подано не в повному обсязі відомості про фізичних осіб - СГД (ознака доходу -157).

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 08.11.2012:- №2591/0000192230, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 103325 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 96890 грн. та штрафна (фінансова) санкції в розмірі 6435 грн.;- №2590/0000202230, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 230822 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 160197 грн. та штрафна (фінансова) санкції в розмірі 70625 грн.;

- №2588/0000042240, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 842,95 грн.;- №2596/0000041720, яким визначено штрафну санкцію по прибутковому податку з робітників у розмірі 2550 грн. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-5687/12/1070 закрито провадження по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2012 №2588/0000042240, 2596/0000041720, у зв'язку з відмовою позивачем від частини позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-5687/12/1070, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013, у задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2012 №2591/0000192230, №2590/0000202230 відмовлено.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

В силу положень частини п'ятої цієї ж статті, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання, визначені позивачеві податковим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 08.11.2012 №2596/0000041720, №2591/0000192230, №2590/0000202230, 2588/0000042240 на загальну суму 337539,95 грн. є узгодженими, починаючи з 28.05.2013 (день набрання постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-5687/12/1070 законної сили).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних доказів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань у строк, визначений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Крім того, як було встановлено судом, в оскаржувану вимогу податковим органом також включено податкові зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257711,10 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2013 р. позивач подав до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за II-IV квартали 2012 року. У вказаній декларації позивачем самостійно визначено суму авансового внеску (1/12 нараховано до сплати загальна сума податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року і січні - лютому 2014 року в сумі 32208 грн.

Але, позивачем суму авансового внеску за травень-грудень 2013 року 257616,31 грн. самостійно не сплачено (враховуючи переплату в сумі 47,69 грн.).

Як стверджує позивач, він звільнений з травня 2013 року від сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Саме на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень відповідач 17.01.2014 р. сформував та направив позивачу податку вимогу форми «Ю» за №11-15, яка одержана товариством 21.01.2014 р. Таким чином, наявність податкового боргу на момент розгляду справи позивачем не спростована. Сумма податкового боргу складає 613983,52 грн.

11.02.2014 р., Білоцерківською ОДПІ Київської області прийнято рішення №3 про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу

Підпунктом 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

У п.89.2 ст. 89 ПК України, вказано, що з урахуванням наведених положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи наявність податкового боргу, суд дійшов висновку про дотримання податковим органом послідовності дій передбачених Податковим кодексом України для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, відтак, рішення податкової інспекції про опис майна прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Крім того, п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПК України, встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу".

Предметом застави не можуть бути також об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Разом з тим, представник позивача під час розгляду справи в суді пояснив, що опис майна відповідно до оскаржуваного рішення не відбувався, тобто факт проведення податковим органом опису у податкову заставу майна не встановлено.

За таких обставин суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задовленні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 березня 2014 р.