Ухвала суду № 38433078, 23.04.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1358/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О. В.

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

23.04.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Савченко С.О., Суржика М.М.,

при секретареві: Крисановій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ІП «Юліана Ліпкан» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 березня 2014 року у справі за клопотанням ІП «Юліана Ліпкан» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ІП «Юліана Ліпкан» звернулося в суд з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме Республіки Молдова, по справі №2-273/12 від 23.04.2013 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 березня 2014 року у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відмовлено.

В апеляційній скарзі ІП «Юліана Ліпкан», посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить її скасувати, а клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції при розгляді клопотання вірно керувався вимогами Мінської Конвенцієї про правову допомогу та правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам від 22.01.1993 року, ратифікованої Верховною Радою України 10.11.1994 року, яка вступила в законну силу для України 14.04.1995 року, ЦПК України та Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року № 1092/5/54 (далі по тексту Інструкція). Проте, дійшов помилкового висновку про неможливість визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Республіки Молдова з тих підстав, що боржник за адресою, вказаною у клопотанні, фактично не знаходиться, вжитими заходами суду точне місце місцезнаходження боржника встановити не вдалося, у дане судове засідання боржник не з'явився.

Відповідно до статті 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили.

Частина 2 ст.396 ЦПК України містить виключний перелік підстав, з яких у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема у разі, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи (п.2 ч.2 ст.396 ЦПК).

Відповідно до п.б ст.55 Мінської Конвенції суд відмовляє у визнанні і виконанні рішень, і у видачі дозволу на примусове виконання у випадку, якщо відповідач не прийняв участі в процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не був вчасно і належно вручений виклик до суду.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» суд відповідно до міжнародних договорів України відмовляє у задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду у випадках, коли, зокрема, відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд.

Як свідчать письмові докази по справі відповідач неодноразово повідомлявся судом району Басарабяска про час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток (а.с.7, 41-43) та довідка вищої Ради Республіки Молдова суду Басарабяска від 09.07.2013 року №2823 про вручення судових повісток ТОВ «Маурис», що підтверджується повідомленням про вручення» (а.с.6).

Вірно застосувавши Інструкцію суд при цьому помилково послався на абз.4,5 п.3.7, якими передбачено, що у разі неможливості виконання іноземного доручення у зв`язку з неявкою особи до суду, а також у зв`язку з фактичною відсутністю особи за адресою, вказаною у клопотанні, та неможливістю встановити її місце проживання чи місцезнаходження суд України повертає Головному управлінню юстиції доручення Мінюсту без виконання із зазначенням причин, що перешкоджають його виконанню.

Проте, суд не врахував, що питання визнання та виконання судових рішень іноземної держави, а не доручень, регулюються гл. ІV, V Інструкції. Відповідно до п.5.3 Інструкції іноземне клопотання розглядається судом України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом України за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Не звернувши увагу на вищезазначене, не з'ясувавши місцезнаходження майна у разі, якщо місцезнаходження боржника невідоме, суд дійшов помилкового висновку про відхилення даного клопотання лише з тих підстав, що боржник не був належним чином повідомлений про час та місце слухання даної справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок для його вирішення.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, п.3 ч.1 ст.312, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ІП «Юліана Ліпкан» задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 березня 2014 року скасувати, передавши питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: