Постанова № 38432387, 15.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року № 9104/106437/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Кухтея Р.В., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги, -

встановив:

22.02.2012 ТзОВ «Станіславська торгова компанія» звернулося в суд із адміністративним позовом до ДПІ у м. Івано-Франківську в якому просив скасувати податкову вимогу № 95 від 10.01.2012 на суму 24139,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача не було правових підстав для нарахування пені згідно пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 18.02.2011 № 0000482302, оскільки згідно з цією нормою, нарахування пені пов'язане з настанням певної події, а саме з днем настання строку погашення податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом, тобто у день узгодження. Проте, позивачем грошове зобов'язання за вказаним вище податковим повідомленням-рішенням сплачене 25.02.2011, тобто своєчасно до настання строку погашення податкового зобов'язання. Крім того, позивач вказує на те, що положення Податкового кодексу України не можуть застосовуватись до правовідносин, які мали місце до набрання ним чинності (до 01.01.2011).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 позов задоволено частково. Зменшено суму грошового зобов'язання, визначену ТзОВ «Станіславська торгова компанія» у податковій вимозі за № 95 від 10.01.2012 року на 21 927 грн 08 коп. та податкову вимогу за № 95 від 10.01.2012 року в цій частині скасовано.

Із постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано того, що під час проведення перевірки податковим органом пеня не нараховується, а згідно п. 131.1 ст. 131 ПК України така сплачується платником податків самостійно, яка згідно пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 цього Кодексу нараховується за весь період строку заниження (з 20.05.2009 та з 19.08.2009) до дня настання строку погашення податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом (27.02.2011).

Представники сторін у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку належить задовольнити частково.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Станіславська торгова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складено акт № 656/23-2/32873692 від 09.02.2011 року в якому зафіксовано, що позивачем у періоді, за який проводилася перевірка, всупереч вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток підприємства за I квартал 2009 року на 77827 грн та за II квартал 2009 на 22403 грн (а.с. 11-13).

На підставі вищевказаного акта перевірки, ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято повідомлення-рішення за № 0000482302 від 18.02.2011, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 125288 грн, з них 100230 грн - за основним платежем, 25058 грн - штраф (а.с. 14).

Згідно платіжного доручення № 6411 від 25.02.2011, позивачем сплачено 125288 грн, податку на прибуток підприємства, донарахованого контролюючим органом (а.с. 15).

10.01.2012 відповідачем складено податкову вимогу № 95, згідно якої у позивача наявний податковий борг в сумі 24139,74 грн, який, як вбачається з листа податкового органу від 03.02.2012 № 2543/10/24-150/859 та розрахунку, виник внаслідок нарахування податковим органом пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань визначених загаданим вище податковим повідомленням-рішенням (а.с. 9-8, 51).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкову вимогу слід скасувати в частині нарахування пені в сумі 21927,08 грн за період до 01.01.2011, тобто до набрання чинності ПК України (01.01.2011), оскільки його положення не мають зворотної дії в часі, а тому не можуть бути застосовані до правовідносин, що мали місце до цього моменту.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи цю справу в апеляційному порядку, зазначає наступне.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що судом першої інстанції не вирішено усіх позовних вимог, оскільки податкову вимогу скасовано на суму 21297,08 грн, а щодо решти у резолютивній частині судового рішення висновки суду першої інстанції відсутні, тому судом апеляційної інстанції, апеляційний перегляд цієї постанови здійснюється у повному обсязі, з урахуванням усіх позовних вимог.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

У відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За змістом пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України, закінчується нарахування пені у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Отже, з аналізу наведених вище положень можна дійти висновку, що нарахування пені згідно пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України за весь період заниження може розпочатися тільки у разі несплати у встановлений строк грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, а саме на наступний день після спливу 10-денного строку з дня отримання податкового повідомлення-рішення. У разі ж сплати зобов'язання до вказаного дня, нарахування пені не може бути розпочато у зв'язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов'язання як обов'язкової умови для початку нарахування пені.

Такі висновки суду також підтверджуються положеннями Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена наказом ДПА України від 17.12.2010 N та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за N 1350/18645. Так, у додатку 2 до цієї Інструкції наведено приклад нарахування пені згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України у разі виявлення заниження податкового зобов'язання, з якого вбачається, що пеня нараховується на одинадцятий день після отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, у разі несплати грошового зобов'язання. При цьому, у такому випадку пеня нараховується за весь період заниження до дня граничного строку сплати зобов'язання. Як вбачається із матеріалів справи, на підставі зазначеного вище акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482302 від 18.02.2011, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 125288 грн (а.с. 14).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить посилання, що сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження). У разі несплати грошового зобов'язання розпочинається нарахування пені.

Згідно платіжного доручення № 6411 від 25.02.2011, позивачем сплачено 125288 грн, податку на прибуток підприємства, донарахованого контролюючим органом (а.с. 15), тобто у визначений строк, а тому безпідставним є нарахування пені, яка і складає суму податкового боргу, що підтверджується копією податкової вимоги, листом від 03.02.2012 № 2543/10/24-150/859 та розрахунком пені (а.с. 9-10, 51). Апелянт у апеляційній скарзі сам зазначає, що датою настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом за вказаним рішенням є 27.02.2011.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо скасування оскаржуваної вимоги на суму 21927,08 грн, однак з інших мотивів. Разом з тим, суд першої інстанції у резолютивній частині не зробив своїх висновків щодо решти позовних вимог, хоча позивач просив скасувати податкову вимогу у повному обсязі, внаслідок чого залишив їх не вирішеними. Суд апеляційної інстанції, давши оцінку оскаржуваній податковій вимозі, дійшов висновку, що у цій частині позов теж підлягає задоволенню, тобто податкову вимогу слід скасувати у повному обсязі.

Крім того, суд першої інстанції помилково у резолютивній частині зазначив про зменшення грошового зобов'язання, оскільки правом на зменшення або збільшення грошового зобов'язання наділені виключно контролюючі органи, а суд може тільки скасувати рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково. Крім того, оскаржувана вимога стосується податкового боргу, а не грошового зобов'язання, що не є тотожним.

Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

З огляду на те, що суд першої інстанції правильно вирішив справу в частині задоволення позовних вимог, однак із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а також залишив не вирішеними частину позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувану постанову слід зміни.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі № 2а-580/12/0970 - змінити, виклавши абзаци перший та другий резолютивної частини цієї постанови у наступній редакції:

«Позов задовольнити. Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 10 січня 2012 року № 95 на суму 24139,74 грн.».

У решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі № 2а-580/12/0970 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: Р.В. Кухтей

В.В. Ніколін