Постанова № 38432359, 28.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2014 року № 826/4501/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпроскасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.02.2014 № 0000171506/0 та № 0000161506/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, відповідач явку своїх представників у судові засідання 17.04.2014 та 24.04.2014 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.02.2014 за результатами камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку КП «Київжитлоспецексплуатація» ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено Акт № 000014/15-824 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 ПК України у зв'язку з несвоєчасною сплатою земельного податку за березень та квітень 2011 року.

18.02.2014 на підставі Акту перевірки у зв'язку з порушенням п. 31.1 ст. 31, п. 287.3 ст. 287 ПК України відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000161506/0, яким на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 674,28 грн.;

№ 0000171506/0, яким на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 6752,92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 31.1 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, за змістом ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Пунктом 1.15 рішення Київської міської ради від 24.02.2011 № 55/5442 «Про внесення змін до рішення Київради від 30.12.2010 № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» внесено до рішення Київради від 30.12.2010 № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» такі зміни: пункт 39 викладено у наступній редакції: « 39. З метою оздоровлення фінансового стану комунальних підприємств та підприємств, які виконують роботи із життєзабезпечення міста Києва, надати пільги по сплаті земельного податку в 2011 році, за винятком площ будівель і споруд, що здаються в оренду іншим організаціям (додаток 18).»

Зазначеним додатком 18 до рішення встановлено перелік підприємств і організацій, яким надаються пільги по сплаті земельного податку на 2011 рік, зокрема, пунктом XVIII КП «Київжитлоспецексплуатація» в частині: площ земельних ділянок, на яких розташовані нежилі будинки (вільні, технічні та непридатні приміщення) комунальної власності, що не надані власником в оренду; площ земельних ділянок, що припадають на орендарів, які орендують приміщення в нежилих будинках комунальної власності міста і користувалися б пільгами відповідно до чинного законодавства, за умови користування землею.

При цьому, згідно з п. 3 вказаного рішення, воно набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 1 березня 2011 року.

З огляду на те, що у позивача виникло право на пільгу з 1 березня 2011 року, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні належні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасною сплатою земельного податку за березень та квітень 2011 року.

Крім того, при винесенні спірних рішень відповідачем не враховано вимоги п. 7 підрозділу 10 розділу 10 ПК України, яким встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 18.02.2014 № 0000171506/0 та № 0000161506/0 - безпідставними та неправомірними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати у розмірі 10 відсотків ставки судового збору, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 0336500) задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2014 № 0000171506/0 та № 0000161506/0, прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 38748591) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяК.С. Пащенко