Ухвала суду № 38431246, 22.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р.Справа № 623/3276/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.10.2013р. по справі № 623/3276/13-а

за позовом ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області

про визнання неправомірними дій та бездіяльності суб' єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати незаконними дії відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської щодо не надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2011 року, постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 року та документів, якими було повернуто виконавчий лист і що стали підставою для закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2016/2-а-2719, виданим 20.09.2011 року;

- визнати незаконною постанову відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження;

- визнати протиправними дії та бездіяльність відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області щодо невиконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.04.2011 року у справі №2042/2-а-2719/2011 про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області по невиконанню приписів ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2010 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком;

- зобов'язати відділ ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області здійснити заходи та провести примусове виконання судового рішення та виконавчого листа №2016/2-а-2719, виданого 20.09.2011 року за виконавчим провадженням;

- задовольнити заяву та постановити рішення про заміну способу і порядку виконання рішення суду від 04.04.2011 року у справі №2042/2-а-2719/2011 про зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині стягнення на виконання судового рішення суми боргу у розмірі 77522,74 грн. за матеріалами виконавчого провадження;

- зобов'язати відділ ДВС Ізюмського МРУЮ подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.10.2013р. по справі № 623/3276/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 28925269 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011 та повернення виконавчого документу до суду, який його видав. У задоволенні решти адміністративного позову відмовлено.

Відділ Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, та зазначає, що постанова державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про закінчення виконавчого провадження, яка прийнята на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» є правомірною, а підстави для скасування вказаної постанови відсутні. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.10.2013р. по справі № 623/3276/13-а в частині визнання протиправною та скасування постанови від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 28925269 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011 та повернення виконавчого документу до суду, який його видав, в іншій частині постанову залишити без змін.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2011 року по справі №2042/2-а-2719/11 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 з 01.01.2010 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений у ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 4-5).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області залишено без задоволення. Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.04.2011 року по справі №2042/2-а-2719/11 залишено без змін.

На виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2011 року видано виконавчий лист № 2а-2719/10 від 20.09.2011 року, та позивач звернувся до ВДВС з заявою про його виконання.

26 вересня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення постанови.

27.06.2013 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011, та повернуто виконавчий документ до Ізюмського міськрайонного суду з підстав п.11 ч.1 ст. 49, ст. 50, ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не проведено всіх необхідних дій примусового характеру з виконання виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наструпних підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтями 76 та 87 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.

Згідно п.1 ч.2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.11 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

У відповідності до ч. 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчим органом ВДВС не вжиті всі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення суду, а саме не з'ясовано причини невиконання рішення боржником, не направлено відповідні запити про наявність грошових коштів на рахунках боржника.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4.4.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Проте, державний виконавець ВДВС не скористався своїм правом, відповідно до наведеної норми КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» та не звертався до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що державним виконавцем не проведено всіх необхідних дій примусового характеру з виконання виконавчого листа, а передчасно винесено постанову про закінчення провадження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.10.2013р. по справі № 623/3276/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В.