Рішення № 38431055, 15.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 911/510/14

за позовом Приватного підприємства «Спецбудкомплекс», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Інжиніринг», м. Бориспіль;

про стягнення 245 130,32 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Власенко О.О. (доручення б/н від 03.03.2014 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «Спецбудкомплекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Інжиніринг» про стягнення 245 130,32 грн.

В судове засідання, яке відбулось 04.03.2014 року представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 08.04.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 08.04.2014 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.02.2014 року не виконали, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 15.04.2014 року.

В судовому засіданні 15.04.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 15.04.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Інжиніринг» (відповідач) та Приватним підприємством «Спецбудкомплекс» (позивач) було укладено Договір № 150312 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи по реконструкції інформаційної структури УМГ «Київтрансгаз» з інтеграцією в інформаційну систему ДК «Укртрансгаз» за адресою м. Київ, пр. Комарова, 44, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити роботи.

Сторони домовились, що вартість, види, об'єми робіт зазначені у Договірній ціні та Локальних кошторисах до Договору (пп.1.2. п. 1 Договору). Термін дії Договору до 31.12.2013 року.

Термін здачі позивачем робіт за умовами Договору визначений в пп. 1.3. п. 1 Договору та становить 6 місяців від дати внесення авансового платежу згідно п. 2.2. Згідно з п. 2 Договору ціна робіт є незмінною впродовж дії Договору. Кошторис є твердим, а загальна сума договору складає 1 113 660,60 грн.

Відповідач здійснює авансовий платіж у сумі 50% від загальної вартості договору на протязі трьох робочих днів з дня підписання договору. Розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін протягом п'яти робочих днів з дня підписання вказаного акту. Акт виконаних робіт готує позивач і передає для підписання уповноваженому представнику відповідача у термін не пізніше першого числі місяця, що слідує за звітним.

Уповноважений представник відповідача (Замовника) на протязі трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або направляє позивачу мотивовану відмову в письмовій формі від прийняття робіт (підписання акту).

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються протягом трьох робочих днів після підписання заключного акту (пп.2.2. п. 2 Договору).

Відповідно до п. 3 Договору роботи, вказані в Договорі, виконувались на діючому адміністративному будинку ВЛК «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за адресою м. Київ, пр. Комарова, 44.

Відповідно до п. 5 Договору замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, охорона та подача на місця проведення робіт матеріалів, конструкцій, виробів здійснюються силами позивача. Він контролює якість, кількість і комплектність постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати і пошкодження до моменту здавання виконаних робіт.

Згідно з п. 8 Договору передбачено порядок здавання та приймання робіт, а саме, сторонами було обумовлено, що здавання-приймання робіт після закінчення всіх передбачених даним договором робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здавання виконаних робіт. З моменту підписання акту здавання виконаних робіт, відповідач відповідає за їх збереження. До передачі відповідачу результатів робіт в експлуатацію, складення та затвердження у встановленому порядку відповідного акту, позивач матеріально відповідає за збереження результатів робіт, наслідки пошкодження або загибелі з власної вини, або вини третіх осіб і не може вимагати оплати за виконані, але знищені (пошкоджені) роботи.

Прийняття в експлуатацію закінчених робіт здійснюється відповідно до діючих норм і правил України протягом 10 днів після одержання відповідачем листа від позивача про готовність їх здачі.

На вимогу відповідача позивач здійснює попереднє випробування при здачі окремих видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень. У цьому випадку прийняття робіт, устаткування, обладнання, систем, споруд, приміщень може здійснюватись лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

При виявленні в процесі здавання виконаних робіт недоробок сторонами складається акт з визначенням термінів їх усунення, які не повинні перевищувати 30 календарних днів. Роботи над недоробками не оплачуються. Пунктом 9 Договору визначено умови гарантійних строків експлуатації.

Сторони після виконання позивачем робіт підписали Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3). Відповідачем усі Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписано без зауважень.

Відповідно до Актів виконаних робіт за Договором вартість виконаних робіт становить 943016,90 грн. Як вбачається з матеріалів справи, роботи виконувались в період з березня 2012 року по жовтень 2012 року, що підтверджується доданими до позову Актами, оригінали, яких оглянуті судом. Факт виконання робіт відповідачем не заперечено та не спростовано.

Граничний термін оплати авансу відповідно до п. 2.2. Договору припав на 20.03.2012 року. На вимогу відповідача позивач виставляв рахунки для оплати за Договором.

Однак, відповідач оплатив вартість робіт за Договором частково, відповідно до банківських виписок відповідачем було здійснено наступні платежі: 05.04.2012 р.,14.05.2012 р., 01.06.2012 року та 10.07.2012 року на загальну суму 743 118,58 грн.

Крім того, позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору, 22.01.2014 року, позивач направив відповідачу Претензію від « 21» січня 2014 р. вих. №21/01-14 з вимогою негайно, у будь-якому разі не пізніше 7 днів з дня отримання Претензії, сплатити борг за Договором. Відповідач відповіді не надсилав, коштів не сплатив.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором № 150312 від 15.03.2012 року становить 199 898,32 грн. (943016,90 грн. - 743 118, 58 грн.).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язань з оплати робіт, пеню в сумі 36 581,39 грн., 7459,22 грн. 3% річних та 1191,39 грн. інфляційних.

В п. 10 Договору сторони обумовили відповідальність за порушення умов Договору. Зокрема, за порушення з вини позивача строків виконання робіт, він сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. При затримці оплати виконаних робіт та прийнятих робіт відповідач сплачує позивачу 0,1 % від неоплачених сум за кожен день прострочення (пп. 10.1. п. 10 Договору).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, що всупереч Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, судом здійснено правильний розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з врахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахована окремо по кожному періоду заборгованості протягом шести місяців від дати прострочення, що складає всього 14992,37 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційні проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача річних та інфляційних суд вважає правомірними і обґрунтованими, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Інжинірінг» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 83, к. 110, код 36147490) на користь Приватного підприємства «Спецбудкомплекс» (03148Є, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, к. 139, код 36476375) 199898,32 (сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. основного боргу, 14992,37 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. пені, 7459,22 (сім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. річних, 1191,39 (одна тисяча сто дев'яносто одна) грн. інфляційних та 4470,82 (чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.04.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.