Постанова № 38430488, 12.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року Справа № 814/4903/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс", м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.13 р. № 0002232201, прийнятого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" вважає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх вимог товариство посилається на те, що згідно Акту перевірки від 01.11.13 р. № 575/14-02-212-01/23619147 заниження ним податку на додану вартість на суму 10610974 грн. відбулося за рахунок не включення ним сум до податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ "Банк Кредит Дніпро", зокрема, за договорами: купівлі продажу земельної ділянки від 05.06.13 р., купівлі-продажу нежитлових будівель виробничого призначення від 08.05.13 р. та купівлі-продажу обладнання від 05.06.13 р.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" зазначає, що угоди, які стали підставою для визначення податкового зобов'язання з ПДВ, були ним оскарженні в судовому порядку. За таких обставин, визначення податковою інспекцією податкового зобов'язання на підставі оскаржених у судовому порядку угод та прийняття повідомлення-рішення від 20.11.13 р. № 0002232201 було передчасним, оскільки відсутній безспірний об'єкт оподаткування.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, зокрема зазначає, що перевіркою встановлено порушення норм Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-IV, із змінами та доповненнями, в наслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" не нарахувало, не задекларувало та не сплатило податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за травень та червень 2013 р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 21.10.13 р. по 25.10.13 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" (надалі - позивач) з питань формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за травень, червень 2013 р., про що складено Акт від 01.11.13 р. № 575/14-02-212-01/23619147 (надалі - Акт перевірки № 575/14-02-212-01/23619147).

Перевіркою встановлено порушення позивачем абзацу "а" пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-IV, із змінами та доповненнями, (надалі - ПК України), в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 10610974 грн., у т.ч. за:

- травень 2013 р. на 834525 грн.;

- червень 2013 р. на 9776449 грн.

Зазначені порушення встановлені в зв'язку з тим, що СДПІ у м. Дніпропетровську ГУ Міндоходів направило на адресу відповідача лист від 05.07.13 р. № 221/7/29-10, яким повідомлено, що ПАТ "Банк Кредит Дніпро" разом з декларацією з ПДВ за травень 2013 р. надав додаток 8 (Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, згідно якої підприємство позивача відмовилось видати податкову накладну.

Від 23.07.13 р. від СДПІ у м. Дніпропетровську ГУ Міндоходів на адресу відповідача надійшов лист за № 1920/7/29-10, яким повідомлено, що ПАТ "Банк Кредит Дніпро" разом з декларацією з ПДВ за червень 2013 р. надав Додаток 8 (Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, згідно якої підприємство позивача відмовилось видати податкову накладну.

Також, від СДПІ у м. Дніпропетровську ГУ Міндоходів на адресу відповідача надійшов лист від 07.10.13 р. № 10648/7/29-17 щодо отримання копії первинних документів по взаємовідносинам між позивачем з ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

Представник відповідачка поясняв, що копії первинних документів свідчили про укладання кредитного договору від 12.08.11 р. № 120811-КЛТ за яким ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (надалі - Заставодержатель) зобов'язувався надавати позивачу по справі кредитів (траншів) в гривні в межах загальної суми 66000000 грн. у випадку додаткового оформлення в заставу товару за подвійними складськими свідоцтвами загальною балансовою вартістю не менш ніж 20000000 грн., ліміт кредитування встановлюється в розмірі 76000000 грн.

Основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів та пені було:

- застава обладнання, що знаходилась за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, буд.124 б, згідно договору застава від 12.08.11 р. № 120811-З/1;

- застава сільськогосподарської техніки, що знаходилась за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, буд.124 б, згідно договору застави від 12.08.11 р. № 120811-З/2;

- застава корпоративних прав на 100% частки у статутному фонді ТОВ "Судносервіс", згідно договору застави від 12.08.11 р. № 120800-ЗКП/2;

- застава товару, що знаходився за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, буд.124 б, згідно договору застави від 12.08.11 р. № 120811-З/4;

- застава майнових прав на отримання грошових коштів, згідно договору застави від 12.08.11 р. № 120811-З/3;

- застава майнових прав на отримання грошових коштів, згідно договору застави від 12.08.11 р. № 120811-З/5;

- порука громадянина ОСОБА_2, згідно Договору поруки від 12.08.11 р. № 120811-КЛТ-П/1;

- порука громадянина ОСОБА_3, згідно Договору поруки № 120811-КЛТ-П/2.

Згідно умов кредитного договору від 12.08.11 р. № 20811-КЛН передбачалось, що ПАТ "Банк Кредит Дніпро" відкривав на користь позивача по справі не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1750400 дол. США, а останній зобов'язвався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах передбачених цим Договором.

Згідно з Договором від 30.08.11 р. № 300811 забезпеченням своєчасного повернення кредитів, сплати процентів та пені буао:

- іпотека комплексу, нежитлових будівель виробничого призначення, що знаходились за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, буд.124 б;

- застава обладнання, що знаходилось за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, буд.124 б, згідно договору застава від 30.08.11 р. № 300811-З/6;

- застава майнових прав на поставку обладнання за контрактом від 20.11.07 р. № КС 074106, укладеним позивачем з фірмою "PROKOP INVEST" згідно договору застави від 30.08.11 р. № 300811-М.

Для забезпечення умов кредиту позивачем по справі був укладений договір іпотеки від 30.08.11 р. № 300811-І, умовами якого було передбачено повернення банку кредит у строки, встановлені графіком заниження ліміту кредитування згідно додатку № 1 Кредитного договору в розмірі 1750400 дол. США, сплата відсотків за користування кредитом, пені за прострочення повернення кредиту та/або сплата відсотків за його користування, а також здійснення усіх інших платежів в порядку та на умовах визначених Кредитним договором та /або цим Договором за рахунок надання в іпотеку Іпотекодержателю комплексу нежитлових будівель виробничого призначення, що знаходились за адресою: Херсонська область, місто Каховка, вулиця Леніна, 124 "б" та земельної ділянки (кадастровий номер: 6510400000:06:003:0055) загальною площею 68178 кв. м.

Крім того, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та позивач уклали Договір застави від 20.08.11 р. № 120811-З/1, умовами якого останній зобов'язувався повернути надані йому кредити, сплатити відсотки, пеню.

Судом встановлено, що між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" з однієї сторони та підприємство позивача по справі з другої сторони уклали Договір застави зерна від 30.08.11 р. № 300811-З/6 та обладнання, що визначене (ідентифіковане) та описане в Додатку № 1 цього Договору та є невід'ємною частиною. Вартість предмету застави за згодою сторін становила 1374305 грн.

Банк набував право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання основного зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, воно не буде виконано позивачем.

Крім того, у разі звернення стягнення на заставлене майно, заставодержатель також мав право здійснити реалізацію заставленого майна у порядку передбаченому чинним законодавством України, або на свій розсуд мав право обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави:

- продаж предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

- передача майна, що є предметом застави, у власність обтяжувала в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов'язання у відповідному обсязі, який визначається Заставодержателем самостійно на момент фактичного задоволення та в порядку, встановленому чинним законодавством та цим договором.

В зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитними договорами банком було прийнято рішення про продаж майна переданого позивачем в іпотеку.

Листом від 07.06.13 р. № 6/30-4281 ПАТ "Банк Кредит Дніпро" повідомив позивача по справі про те, що відповідно до пункту 6.1 Іпотечного договору від 30.08.11 р. № 300811-1с 05.06.13 р. здійснив продаж земельної ділянки площею 6,8178 га (кадастровий номер 6510400000:06:003:0055) на загальну суму договору 3838694,4 грн. , у тому числі ПДВ 20% 639782,4 грн.

З цієї операції банк погасив кредитну заборгованість позивача на суму 3838694,4 грн., в зв'язку з чим просив позивача надати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну в строк до 20.06.13 р. та підписати акт приймання-передачі майна.

Листом від 11.06.13 р. № 6/30-4345 банк повідомив позивача про те, що 07.06.13 р. здійснив продаж рухомого майна розташованого за адресою: Херсонська область., м. Каховка, вул. Леніна, буд. 124 "б" на підставі договорів застави від 12.08.11 р. № 120811-З/1, від 30.08.11 р. № 300811-З/6, від 01.09.11 р. № 010911-З на суму 4568333,33 грн., ПДВ 20% - 9013666,67 грн., загальна сума договору 54820000 грн.

З цієї операції банк погасив кредитну заборгованість позивача на суму 54820000 грн., в зв'язку з чим просив надати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну в строк до 21.06.13 р. та підписати акт приймання-передачі майна. Лист направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 591 Цивільного кодексу України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Закону України "Про заставу" від 02.10.92 р. № 2654-XII, зі змінами і доповненнями (надалі - Закон № 2654-XII), заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до абзацу 5 статті 38 Закону № 2654-XII дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Таким чином, заставоутримувач відповідно до укладеного договору застави має право здійснити звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності (предмет застави оприбутковується на баланс заставоутримувача), і відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави в такому випадку припиняється, або шляхом продажу предмета застави, на який звернено стягнення.

З наведеного вбачається. що заставоутримувач (банк) мав право здійснити продаж предмета застави.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до абзацу "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Отже, і у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього заставоутримувачем права власності (предмет застави оприбутковується на баланс заставоутримувача), і у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу предмета застави, якщо заставодавець є зареєстрованим платником податку на додану вартість, ним мають бути визначені податкові зобов'язання та виписана податкова накладна на ім'я заставоутримувача.

Звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу банківською установою без отримання права на таке майно (від свого імені або від імені заставодавця) є операцією з постачання товару як заставодавця, так і банківської установи.

Однак, в порушення вищенаведених норм ПК України позивач не нарахував, не задекларував та не сплатив свої податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за травень та червень 2013 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 20.11.13 р. № 0002232201 було прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області з дотриманням вимог діючого законодавства, зокрема, податкового.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа