Постанова № 38429993, 24.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
24.04.2014
Номер справи
813/2778/14
Номер документу
38429993
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року № 813/2778/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Андрейко О.О.

представників відповідача - Середяк Б.В., Гладиш П.І.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, Управління державної казначейської служби України в Галицькому районі м. Львова про стягнення бюджетного відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (далі ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія») звернулося до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, Управління державної казначейської служби України в Галицькому районі м. Львова про стягнення бюджетного відшкодування в сумі 287 429,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачами в порушення положень Податкового Кодексу України не вчиняються дії щодо перерахування позивачу сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач 1 в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідно до яких зазначив, що процедура оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.08.2010 року №0001232301/0/16126 та від 29.07.2011 року №000024341/11225, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування не закінчилась (спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів подано касаційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року по справі №2а-7931/10/1370), відсутні підстави для перерахування бюджетних коштів на адресу позивача не має.

Відповідач 2 в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18.05.2010 року ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року №J0200108, з якої слідує, що в графі 25.1 декларації заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суму 851930 грн.

В період з 12.07.2010 року по 30.07.2010 року ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року. За результатами даної перевірки складено акт № 607/23-4/30823262 від 06.08.2010 року. В акті перевірки зазначено, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року в сумі 15392,50 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0001232301/0/16126 від 20.08.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 15392,5 грн. за квітень 2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року по справі №2а-7931/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року, податкове повідомлення рішення №0001232301/0/16126 від 20.08.2010 року скасовано.

17.05.2011 року ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року №J0200108, з якої слідує, що в графі 23.1 декларації заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок 963099 грн.

В період з 05.07.2011 року по 11.07.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2011 року. За результатами перевірки складено акт №2252/23-409/30823262 від 18.07.2011 року. На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №000024341/11225 від 29.07.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 272037 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення №000024341/11225 від 29.07.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 237065,23 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №000024341/11225 від 29.07.2011 року повністю.

Хоча й рішення суду про скасування податкових повідомлень-рішень набрали законної сили, сума ПДВ за податковим повідомленням - рішенням залишається невідшкодованою, у звзяку з чим позивач звернувся до суду.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій на час виникнення спірних правовідносин, було визначено в Законі України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що була чинною в звітному періоді, за який подано податкову декларацію, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За приписами ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» 18.05.2010 року подавало до відповідача заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій відповідно до п.7.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» позивач просить відшкодувати йому податок на додану вартість у сумі 851930грн., визначеній у податковій декларації за квітень 2010 року та 17.05.2011 року подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України позивач просить відшкодувати йому податок на додану вартість у сумі 963099 грн., визначеній у податковій декларації за квітень 2011 року.

Положеннями п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, після набрання законної сили судовим рішенням, Державна казначейська служба України зобов'язана поновити процедуру бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як зазначалось вище, судові рішення про скасування податкових повідомлень-рішень набрали законної сили, отже орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний був подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а відповідний орган Державної казначейської служби України, в свою чергу, зобов'язаний був здійснити бюджетне відшкодування на користь позивача в розмірі 287 429,50 грн.

Враховуючи, що обґрунтованість заявленої суми податку на додану вартість та неправомірність винесення відповідачем-1 податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 287 429,50 грн., підтверджені судовими рішеннями в інших справаї, які набрали законної сили, і не потребують додаткового доказування в силу приписів ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 287 429,50 грн. підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (код ЄДРПОУ 30823262) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 287 429 (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять девять) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджеу України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» 487,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 28.04.2014 року.

Часті запитання

Який тип судового документу № 38429993 ?

Документ № 38429993 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 38429993 ?

Дата ухвалення - 24.04.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 38429993 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 38429993 ?

В Львівський окружний адміністративний суд
Попередній документ : 38429988
Наступний документ : 38430464