Постанова № 38428641, 24.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Справа №805/3683/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:40 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Ростова Я.С.

прокурор не з’явився

представник позивача не з’явився

представник відповідача не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом прокурора Київського району м.Донецька Донецької області, м.Донецьк

в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м.Донецьк

до Малого приватного підприємства “АВЛ”, м.Донецьк

про стягнення коштів

Прокурор Київського району м.Донецька Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Малого приватного підприємства “АВЛ”, м.Донецьк про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12119,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокуро посилається на те, що Мале приватне підприємство “АВЛ” є юридичною особою, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків, повинен платити податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. Внаслідок порушення відповідачем діючого законодавства України, Мале приватне підприємство “АВЛ” має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 12119,89 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов’язань згідно з податковими деклараціями від 17.08.2013 року за липень 2013 року на суму 8319,00 грн., від 17.09.2013 року за серпень 2013 року на суму 2398,00 грн., від 16.10.2013 року за вересень 2013 року на суму 1137,00 грн., від 19.11.2013 року за жовтень 2013 року на суму 1400,00 грн., від 19.12.2013 року за листопад 2013 року на суму 727,00 грн., від 20.01.2014 року за грудень 2013 року на суму 902,00 грн., від 18.02.2014 року за січень 2014 року на суму 124,00 грн.

24.04.2014 року прокурор Київського району м.Донецька Донецької області до відділу діловодства та документообігу суду подав клопотання, згідно з яким, позов підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути в порядку письмового провадження.

Представник позивача 24.04.2014 року до відділу діловодства та документообігу суду подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку серед інших покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

За приписом ч.2 ст.60 цього ж Кодексу з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

За нормами ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Отже, звернення Прокурора з даним позовом відповідає вимогам діючого законодавства України.

Як встановлено судом, Мале приватне підприємство “АВЛ”, згідно з свідоцтвом №20369629 про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, 17.01.1996 року зареєстроване Київським райвиконкомом м.Донецька як приватне підприємство за адресою: 340007, м.Донецьк, вул.Артема, 194 а (а.с.6).

Відповідно до відомостей з сайту Єдиного державного реєстру http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html Мале приватне підприємство “АВЛ” 19.03.2007 року включено до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу за №12661200000024760 (а.с.23-24).

З довідки №1109/10/29-014-3 про взяття на облік платника податків від 02.10.2008 року вбачається, що платник податків Мале приватне підприємство “АВЛ”, код за ЄДРПОУ 20369629, з 14.06.1994 року перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Донецька (код ДПІ - 564) за №738 (а.с.7).

Відповідно до корінця свідоцтва №100239512 серії №136740 форми №2-ПДВ Мале приватне підприємство “АВЛ”, індивідуальний податковий номер 203696205645 11.08.2009 року зареєстроване як платник податку на додану вартість (а.с.7).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 цього ж Кодексу податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, який визначає строки сплати податкового зобов'язання, встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З податкових декларацій від 17.08.2013 року, від 17.09.2013 року, від 16.10.2013 року, від 19.11.2013 року, від 19.12.2013 року, від 20.01.2014 року, від 18.02.2014 року вбачається, що платником податків - Малим приватним підприємством “АВЛ” самостійно обчислено суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку останнім зазначено у податкових (митних) деклараціях за липень 2013 року в розмірі 8319,00 грн., за серпень 2013 року в розмірі 2398,00 грн., за вересень 2013 року в розмірі 1137,00 грн., за жовтень 2013 року в розмірі 1400,00 грн., за листопад 2013 року в розмірі 727,00 грн., за грудень 2013 року в розмірі 902,00 грн., за січень 2014 року в розмірі 124,00 грн. (а.с.8-21).

Суми податкового боргу по податку на додану вартість відображені в обліковій картці платника податків (а.с.36-40).

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129, п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

В автоматичному режимі відповідачу нараховано пеню в розмірі 24,24 грн.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області 05.07.2013 року особисто вручено податкову вимогу №440-19 відповідачу, про що свідчить підпис директора Малого приватного підприємства “АВЛ” на вимозі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин, несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що податковий борг Малого приватного підприємства “АВЛ” існує та не сплачений у встановлені законом строки, позов прокурора Київського району м.Донецька Донецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Київського району м.Донецька Донецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Малого приватного підприємства “АВЛ” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12119,89 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства “АВЛ” (ЄДРПОУ 20369629) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 12119 (дванадцять тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 89 (вісімдесят дев’ять) коп. на р/р 31110029700006 ГУДКСУ у Донецькій області, код платежу 14010100, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, одержувач державний бюджет Київського району.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.