Рішення № 38428492, 24.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3587/14 24.04.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Біофарма"

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Халупко С.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 квітня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

05 березня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Біофарма" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (відповідач) заборгованості за договором № 12 від 08.01.2009 року в сумі 238 695,10 грн. з них основного боргу - 120 632,50 грн. (сто двадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні 50 копійок), пені - 112 564,96 грн. (сто дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 96 копійок), індексу інфляції - 1 001,12 грн. (одна тисяча одна гривня 12 копійок) та 3% річних - 4 496,52 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 52 копійки).

Окрім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти в сумі 238 695,10 грн., що знаходяться на відкритих рахунках відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 12 від 08.01.2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленої йому позивачем, як Продавцем, продукції, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечив та просить суд залишити без задоволення позовні вимоги про стягнення 112 564,96 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 01.04.2014 року.

27 березня 2014 року через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 218/1 від 26.03.2014 року, який долучено судом до матеріалів справи № 910/3587/14.

31 березня 2014 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи № 910/3587/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 24.04.2014р.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто за подання заяви про забезпечення позову, заявником мало бути сплачено 1 827,00 грн. судового збору. Доказів оплати поданої заяви про забезпечення позову позивачем до суду не додано.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2009 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати лікарські засоби у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити її.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 120 632,50 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 120 632,50 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що відповідно до видаткових накладних TOB «Фалбі» отримало товар на загальну суму 120 632,50 грн. Строк сплати за поставлені медикаменти з урахуванням відтермінованої оплати товару на 30 календарних днів за видатковими накладними є наступним: № ВБ-0000851 від 28.08.12 р. - до 27.10.2012 р., № ВБ-0000882 від 04.09.12 р. - до 03.11.2012 р., № ВБ-0000902 від 11.09.12 р. - до 10.11.2012 р., № ВБ-0000934 від 18.09.12 р. - до 17.11.2012 р., № ВБ-0000962 від 26.09.12 р. - до 25.11.2012 р., № ВБ-0001035 від 09.10.12 р. - до 08.12.2012 р. та № ВБ-0001148 від 31.10.12 р. - до 30.12.2012 р. За переконанням відповідача видаткові накладні на підставі яких позивач просить суд стягнути пеню датовані 2012 роком, а строк оплати за останньою по даті видатковою накладною настав 30.12.2012 року, а тому, оскільки ПАТ «Біофарма» звернулось до Господарського суду м. Києва з вимогою про стягнення пені лише 05.03.2014 року, то позивачем пропущено строк по стягненню пені за відповідними видатковими накладними.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 08 січня 2009 року між сторонами укладено договір № 12 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати лікарські засоби у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити її.

З матеріалів справи випливає, що на виконання умов Договору в період з серпня по жовтень 2012 року позивач передав товар на загальну суму 120 632,50 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № ВБ-0000851 від 28.08.12 р., № ВБ-0000882 від 04.09.12 р., № ВБ-0000902 від 11.09.12 р., № ВБ-0000934 від 18.09.12 р., № ВБ-0000962 від 26.09.12 р., № ВБ-0001035 від 09.10.12 р. та № ВБ-0001148 від 31.10.12 р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що розрахунки за Продукцію здійснюються на умовах відтермінування оплати на 30 (тридцять) календарних днів з моменту його отримання.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.03.2014р. та 01.04.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів оплати товару по Договору, станом на квітень 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 120 632,50 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару згідно товарно-транспортних накладних: № ВБ-0000851 від 28.08.12 р., № ВБ-0000882 від 04.09.12 р., № ВБ-0000902 від 11.09.12 р., № ВБ-0000934 від 18.09.12 р., № ВБ-0000962 від 26.09.12 р., № ВБ-0001035 від 09.10.12 р. та № ВБ-0001148 від 31.10.12 р.).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманої Продукції, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день за весь період прострочення оплати.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 650,30 грн. пені за несвоєчасну оплати отриманої продукції, в межах 183 (сто вісімдесят три) днів прострочення, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення20407.0017.02.2013 - 28.04.2013717.5000 %0.041 %*595.44Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення21914.0017.02.2013 - 04.05.2013777.5000 %0.041 %*693.44Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення14774.0017.02.2013 - 11.05.2013847.5000 %0.041 %*510.01Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення15899.5017.02.2013 - 18.05.2013917.5000 %0.041 %*594.60Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення11345.0017.02.2013 - 26.05.2013997.5000 %0.041 %*461.57Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення22655.0017.02.2013 - 09.06.20131137.5000 %0.041 %*1052.06Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення13638.0017.02.2013 - 09.06.20131137.5000 %0.041 %*633.3313638.0010.06.2013 - 30.06.2013217.0000 %0.038 %*109.85Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 4 496,52 грн. 3% річних та 1 001,12 грн. втрат від інфляції.

Щодо заявлених відповідачем у відзиві тверджень про пропущення позивачем строків позовної давності для стягнення пені то суд зазначає слідуюче.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність - встановлюється тривалість у три роки.

Положеннями ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Так, строк оплати товару за Договором по товарно-транспортним накладним: № ВБ-0000851 від 28.08.12 р., № ВБ-0000882 від 04.09.12 р., № ВБ-0000902 від 11.09.12 р., № ВБ-0000934 від 18.09.12 р., № ВБ-0000962 від 26.09.12 р., № ВБ-0001035 від 09.10.12 р. та № ВБ-0001148 від 31.10.12 р., в силу п. 5.1. Договору, спливає до: 27.10.2012 р., 03.11.2012 р., 10.11.2012 р., 17.11.2012 р., 25.11.2012 р., 08.12.2012 р. та 30.12.2012 р. відповідно, а тому, за переконанням суду, початок строку перебігу спеціальної позовної давності виникло у позивача з: 28.10.2012 р., 04.11.2012 р., 11.11.2012 р., 18.11.2012 р., 26.11.2012 р., 09.12.2012 р. та 31.12.2012 р. відповідно, тобто з моменту настання першого дня, до дати якого товар оплачений не був і, відтак, закінчується - 28.04.2014 р., 04.05.2014 р., 11.05.2014 р., 18.05.2014 р., 26.05.2014 р., 09.06.2014 р. та 31.06.2014 р. (після спливу 6 (шість) місяців та 1 (один) року).

Позовна заява надійшла до суду 05.03.2014р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці заяви. А тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення пені за період починаючи з 17.02.2013р. по 30.06.2013р.

За таких обставин, викладені відповідачем у відзиві обставини щодо пропущення позивачем строку спеціальної позовної давності є недоведеними.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 130 780,44 грн. з них основного боргу - 120 632,50 грн. (сто двадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні 50 копійок), пені - 4 650,30 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят гривень 30 копійок), індексу інфляції - 1 001,12 грн. (одна тисяча одна гривня 12 копійок) та 3% річних - 4 496,52 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 52 копійки), а викладені відповідачем у відзиві заперечення щодо пропущення строків позовної давності на стягнення пені не спростовують, по суті, викладених в позові обставин у відповідній частині.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 615,62 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (ідентифікаційний код 21568905, адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3-Б, р/р 2600401284672 в Укрсімбанку, м. Київ, МФО 322313), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Біофарма" (ідентифікаційний код 36273281, адреса: 03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, буд. 9, р/р 26001000336132 у ПАТ «Універсал Банк» м. Києва, МФО 322001), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 120 632,50 грн. (сто двадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні 50 копійок), пені - 4 650,30 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят гривень 30 копійок), індексу інфляції - 1 001,12 грн. (одна тисяча одна гривня 12 копійок), 3% річних - 4 496,52 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 52 копійки) та судові витрати - 2 615,62 грн. (дві тисячі шістсот п'ятнадцять гривень 62 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Враховуючи недотримання позивачем ст. 4 Закону України «Про судовий збір», клопотання про забезпечення позову, викладене в п. 2 прохальної частини позовної заяви б/н б/д, Приватного акціонерного товариства "Біофарма" - залишити без розгляду.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі 910/3587/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.04.2014р.

Суддя О.В. Котков