Рішення № 38428442, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/3787/14 23.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київгаз"до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" стягнення 95 871,70 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Зикін Д.Т. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 23.04.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" про заборгованості у розмірі 91 078,38 грн., пеню - 3 219,62 грн., інфляційні - 819,70 грн. та 3 % річних - 754,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов Договору від 02.01.2013 не належним чином виконав свої зобов'язання, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення боргу, 3 % річних, пені та інфляційних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 порушено провадження по справі № 910/3787/14, розгляд справи призначено на 31.03.2014.

Ухвалою від 31.03.2014 розгляд справи відкладено на 23.04.2014, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

23.04.2014 позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині 10 000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з оплатою.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, що долучені до матеріалів справи свідчать про отримання ухвал суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.04.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів №2013/П-ПР-04010031779817-30477 (далі -Договір), за умовами якого постачальник протягом 2013 здійснює поставку природного газу споживачу в обсягах в порядку передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачує вартість газу у розмірах, строках, порядку та умовах передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.9 Договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно п. 4.2 Договору, ціна за 1000 м.куб. природного газу становить 4 708,176 грн. (з ПДВ).

Авансові платежі сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 5 днів до початку місяця поставки газу, згідно п. 4.6.1 Договору.

Відповідно до п. 4.6.3, остаточний розрахунок проводиться не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи у жовтні 2013 року позивач поставив газу на 100 494,73 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.10.2013.

Згідно банківської виписки долученої до матеріалів справи, відповідач сплатив лише частково за поставку газу у жовтні 2013 року в сумі 9 416,35 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не забезпечив у повному обсязі оплату за поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 91 078,38 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно банківської виписки доданої до матеріалів справи, 18.03.2014 (після порушення провадження у справі та зверненні з позовом) відповідач перерахував позивачу за Договором 10 000,00 грн.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадку, коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки, зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати основної суми боргу за поставлений природний газ припинились, то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а отже, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу - 10 000,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поясненнями позивача, наявними в матеріалах справи (акт приймання-передачі, банківські виписки) підтверджується неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язання щодо забезпечення оплати за поставлений позивачем природний газ.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становить 81 078,38 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 81 078,38 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Суд перевірив розрахунок пені та визнав його обгрунтованим. Таким чином пеня підлягає задоволенню у розмірі 3 219,62 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних та інфляційних втрат, від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок поданий до суду дійшов висновку про його обґрунтованість.

За перерахунком суду розмір пені, 3 % річних та інфляційних втрат є дещо більшим розміру заявленого до стягнення та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд не може виходити за межі позовних вимог. Тому пеня, 3 % річних та інфляційні підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині суми основного боргу - 81 078,38 грн., 3 % річних у розмірі 754,00 грн., пені - 3 219,62 грн. та інфляційні - 819,70 грн.

В частині суми основного боргу у розмірі 10 000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Провадження в частині суми основного боргу - 10 000,00 грн. припинити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (03146, м. Київ, вул. Качалова, 5-В, код 31779817) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) суму основного боргу - 81 078,38 грн. (вісімдесят одна тисяча сімдесят вісім гривень 38 коп.), пеню - 3 219,62 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 62 коп.), 3 % річних - 754,00 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.), інфляційні втрати - 819,70 грн. (вісімсот дев'ятнадцять гривень 70 коп.) та 1 917,42 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімнадцять гривень 42 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 25.04.2014

Суддя М.Є. Літвінова