Постанова № 38428003, 22.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 р. № 820/5117/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Ткачук О.Л.,

першого відповідача - Шульга В.Т.,

другого відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "СПС" до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області про визнання недійсними рішень та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "СПС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просить суд: визнати недійсним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року, Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року; визнати недійсним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01441, Рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС", код ЄДРПОУ 31062161, надмірно нараховану Харківською митницею Міндоходів та сплачену Приватним підприємством "СПС" суму ввізного мита 7359,15 грн. та суму податку на додану вартість 10702,05 грн., разом 18061,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним з метою імпорту товару (висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, а саме: «червоний перець паприка, 9х9мм» вагою 10000 кг. за ціною 4,6 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 46000,00 доларів США; «зелений перець паприка, 6х6мм» вагою 4000 кг. за ціною 2,9 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 11600,00 доларів США, та «морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі» вагою 4000 кг. за ціною 1,42 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 5680,00 доларів США), була подана Декларація митної вартості № 807100000.2013.044570 від 12.09.2013 року, в якій було заявлено митну вартість Товару, в якій було визначено його вартість за першим методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з дотриманням положень Митного кодексу України. Разом з Декларацією митної вартості №807100000.2013.044570 від 12.09.2013 року позивачем було подано відповідачеві-1 повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Митним органом було відмовлено у прийнятті митної декларації №807100000.2013.044570 від 12.09.2013 р., видано Картку відмови в прийнятті митної декларації №80710000/2013/01177 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року, відповідно до якого митна вартість Товару: - «морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі» вагою 4000 кг. становить 7080,00 доларів США із розрахунку 1,77 доларів США за 1 кг. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за резервним методом). В оскаржуваному рішенні митним органом зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних підстав: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з виявленими і непідтвердженими розбіжностями в документах, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України.

У зв'язку із цим позивачем надмірно сплачено до Державного бюджету України 2987,69 грн. мита та податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до Специфікації № 8 від 22 серпня 2013 року до Контракту Компанія «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» (Китай) про поставку товару, 06.11.2013 року Приватним підприємством «СПС» до Харківської митниці Міндоходів була подана Декларація митної вартості № 807100000.2013.055113 від 06.11.2013 року, в якій було заявлено митну вартість Товару - «імбир сушений у порошку, преміум якості» вагою 2000 кг. за ціною 2,2 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 30620,00 доларів США; «морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості» вагою 6000 кг. за ціною 1,45 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 8700,00 доларів США, «морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості» вагою 12000 кг. за ціною 1,46 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 17520,00 доларів США., яка була визначена Позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з Декларацією митної вартості № 807100000.2013.055113 від 06.11.2013 року позивачем було подано до митниці повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару. Митним органом було відмовлено у прийнятті митної декларації №807100000.2013.055113, видано Картку відмови в прийнятті митної декларації №807100000/2013/01441 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року, відповідно до якого митна вартість Товару: - «морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості» вагою 6000 кг.; «морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості» вагою 12000 кг. загальною вагою 18000 кг. становить 31860,00 доларів США із розрахунку 1,77 доларів США за 1 кг. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за резервним методом)., а Товару «імбир сушений у порошку, преміум якості» вагою 2000 кг. становить 5780,00 доларів США із розрахунку 2,89 доларів США за 1 кг. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом - за ціною угоди щодо подібних товарів (3 - ім методом). У зв'язку із цим позивач зазначає, що ним надмірно сплачено до Державного бюджету України 15073,51 грн. мита та податку на додану вартість.

Позивач вважає зазначені рішення та відповідні картки відмови незаконними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим, просить також стягнути з Державного бюджету України надмірно нараховану та сплачену ПП "СПС" суму ввізного мита 7359,15 грн. та суму податку на додану вартість 10702,05 грн., разом 18061,20 грн.

На думку позивача, митним органом безпідставно застосовано метод визначення митної вартості товару, але ним не доведено обґрунтованість сумнівів щодо заниження ПП "СПС" вартості ввезеного товару.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача, Харківської обласної митниці, (далі за текстом - відповідач -1), заперечуючи проти позову надав письмові заперечення, в яких зазначив, що під час митного оформлення товару ПП "СПС" у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності заявленого декларантом рівня митної вартості товарів, декларантом позивача на вимогу митного органу додаткових документів для підтвердження митної вартості надано не було, що унеможливило використання методу визначення митної вартості товарів за ціною договору. Відповідно до вимог Митного кодексу України, митна вартість була визначена у першому випадку за другорядним (резервним) методом, у другому випадку за другорядним (третім) методом.

Представник відповідача, Харківської митниці, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що у зв'язку з неправильним заповненням ПП "СПС" граф митної декларації, а також ненаданням інформації та витребуваних документів митним органом було видано дві картки відмови в прийнятті митної декларації: №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року та №807100000/2013/01441 від 07.11.2013 року, а також прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року та від 07.11.2013 року №807000003/2013/002202/2.

Представник відповідача - 1 зазначає, що дії Харківської митниці Міндоходів щодо прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в митному оформленні є правомірними, вчиненими на виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України Головне управління Державного казначейства України в Харківській області є належно повідомлений про дату, час місце судового засідання, однак, відзив на позов не надав, правом участі судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, Приватне підприємство "СПС", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код 31062161, місцезнаходження: 61020, м.Харків, проспект Постишева, буд.93, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтвом про державну реєстрацію.

Відповідач, Харківська митниця Міндоходів, є митним органом, який в спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.

Зазначені обставини визнаються сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 серпня 2011 року між Приватним підприємством «СПС» (Україна) та Компанією «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» (Китай) було укладено Контракт №16082011-14 (далі по тексту- Контракт), відповідно до пункту 1.1, якого Компанія «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» зобов'язалась поставити Позивачу Товар, а ПП «СПС» зобов'язалось прийняти Товар, який відповідає вимогам Контракту, і своєчасно здійснити його оплату (т. 1 а.с. 48-57).

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Контракту, поставка Товару здійснюється партіями. Строк поставки, найменування, асортимент, загальна кількість, ціна та вартість партії Товару Сторони узгоджують шляхом підписання Специфікації. Поставка Товару здійснюється на умовах CIF або FOB в редакції Інкотермс - 2010. Умови поставки кожної окремої партії Товару Сторони зобов'язані встановити в Специфікації». Виробником товару є безпосередньо Компанія «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» (постачальник за Контрактом).

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до Специфікації № 7 від 02 липня 2013 року до Контракту Компанія «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» (Китай) зобов'язалась поставити, а ПП «СПС» зобов'язалось прийняти Товар - висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: «червоний перець паприка, 9х9мм» вагою 10000 кг. за ціною 4,6 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 46000,00 доларів США; «зелений перець паприка, 6х6мм» вагою 4000 кг. за ціною 2,9 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 11600,00 доларів США, та «морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі» вагою 4000 кг. за ціною 1,42 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 5680,00 доларів США (т. 1 а.с. 58).

На виконання Контракту зі Специфікацією № 7 від 02 липня 2013 року Позивачеві від Компанії «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» згідно комерційного інвойсу № DA130705 від 05.07.2013 року надійшов Товар - висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: «червоний перець паприка, 9х9мм» вагою 10000 кг.; «зелений перець паприка, 6х6мм» вагою 4000 кг., та «морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі» вагою 4000 кг.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. Контракту ціна на Товар встановлюється в доларах США і зафіксована у Специфікаціях до цього Контракту. Зазначена у Специфікації № 7 від 02.07.2013 року до Контракту ціна Товару становить - висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: «червоний перець паприка, 9х9мм» 46000,00 доларів США за 10000 кг. (із розрахунку 4,6 доларів США за 1 кг.), «зелений перець паприка, 6х6мм» - 11600,00 доларів США за 4000 кг. (із розрахунку 2,9 доларів США за 1 кг.), «морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі» - 5680,00 доларів США за 4000 кг. (із розрахунку 1,42 доларів США за 1 кг.).

Згідно пункту 7.3. Контракту оплата Товару здійснюється Покупцем (Позивачем) двома частинами: авансовий платіж - 30%, та кінцевий розрахунок 60% після надання Покупцеві копій документів згідно п.8 Контракту, та 10 % - після прийомки товару на складі Покупця. Крім того Специфікацією № 7 від 02.07.2013 року до Контракту визначено, що Товар поставляється на умовах FOB Shanghai, Китай.

Свої зобов'язання з оплати отриманого Товару Позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 63280,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті (т. 1 а.с. 59-61).

Приватним підприємством «СПС» 12.09.2013 року до Харківської митниці Міндоходів була подана Декларація митної вартості № 807100000.2013.044570 від 12.09.2013 року, в якій було заявлено митну вартість Товару: висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: «червоний перець паприка, 9х9мм» вагою 10000 кг. за ціною 4,6 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 46000,00 доларів США; «зелений перець паприка, 6х6мм» вагою 4000 кг. за ціною 2,9 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 11600,00 доларів США, та «морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі» вагою 4000 кг. за ціною 1,42 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 5680,00 доларів США, яка була визначена Позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Судом з'ясовано, що разом з Декларацією митної вартості № 807100000.2013.044570 від 12.09.2013 року позивачем було подано відповідачу-1 повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару. Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості Товару Позивачем були надані відповідачу-1 наступні документи: 1.Декларація митної вартості (форма ДМВ-1) №807100000.2013.044570 від 12.09.2013р.; 2.Митна декларація (форма МД-2) №807100000.2013.044570 від 12.09.2013р.; 3.Зовнішньоекономічний контракт № 16082011-14 від 16.08.2011р.; 4. Додаткова угода № 1 від 17.05.2013 року до зовнішньоекономічного контракту №16082011-14 від 16.08.2011р.; 5.Специфікація № 7 від 02.07.2013р.; 6. Інвойс № DA130705 від 05.07.2013р.; 7. Платіжне доручення в іноземній валюті № 53 від 03.07.2013р.; 8. Платіжне доручення в іноземній валюті № 88 від 13.08.2013р.; 9. Коносамент (Bill of lading) SHG102898 від 06.08.2013р.; 10.Пакувальний лист б/н від 05.07.2013р.; 11. Довідка про вартість перевезення (сплата фрахту) № 11864 від 09.09.2013р.; 12. Міжнародна автомобільна накладна А№ 223192 від 06.09.2013р.; 13. Договір про перевезення № 06/10/11 від 06.10.2011р.; 14. Договір про надання митних послуг № 12 від 01.08.2011р.; 15. Декларація виробника б/н від 05.07.2013р.; 16.Фітосанітарний сертифікат країни - експортера № 321900213033505 від 23.07.2013р.; 17.Сертифікат про походження товару загальної форми А G133219102801525 від 02.08.2013р.; 16. Сертифікат аналізу від 10.07.2013р.; 17. Екологічна декларація № 73777 від 04.09.2013р.; 18. Копія митної декларації країни відправлення № 2229201201349067261 від 06.08.2013р.; 19. Калькуляція б/н від 04.08.2013р.; 20. Висновок про вартісні характеристики товару № 3898 від 03.09.2013р.; 21.Лист про невзаємозалежність Постачальника та Покупця №466 від 13.09.2013р.

Між тим, митним органом було відмовлено у прийнятті митної декларації №807100000.2013.044570, видано Картку відмови в прийнятті митної декларації №80710000/2013/01177 (т. 1 а.с. 77) та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року (т. 1 а.с. 75-76), відповідно до якого митна вартість Товару: - «морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі» вагою 4000 кг. становить 7080,00 доларів США із розрахунку 1,77 доларів США за 1 кг. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за резервним методом).

Відповідачем-1 зазначається, що для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом ТОВ "АСС-ІМЄКС", що діяв від імені ПП «СПС» на підставі договору про надання послуг митного брокеру від 01.08.2011 №12, до митного поста «Харків - Центральний» Харківської митниці Міндоходів 12.09.2013 було подано електронну митну декларацію (далі ЕМД) (Типу ІМ-40) №807100000/2013/044570 на товар №2 «морква висушена, шматочками 3x3мм, вагою нетто - 4000кг, у 200 карт. коробках, по 20кг нетто; без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі. Виробник: Xinghua Dongao Food Co., LTD. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: нема даних».

Даний товар надійшов на адресу ПП «СПС» (код ЄДРПОУ - 0032565288) за зовнішньоекономічною угодою № 16082011-14 від 16.08.2011, укладеною з виробником товару, китайською фірмою Xinghua Dongao Food Co., LTD..

При перевірці заявленої митної вартості товарів у посадової особи митного поста «Харків - Центральний» спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: «Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме: додаткові нарахування до ціни угоди. Можливе страхування оцінюваних товарів. Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Товар(и) № 2.Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Товар(и) № 1.Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.12 № 362 було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Морква висушена, шматочками» з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару №2 (1,56 дол. США/кг), менша, ніж по фактам митних оформлень Харківською митницею Міндоходів, та іншими митницями України. Мінімальний рівень на аналогічні товари, час оформлення яких максимально наближений, складав 1,77 дол. США/кг. (факти попередніх митних оформлень).

В зв'язку з вищевикладеним посадовою особою ПМО до відділу контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - ВКПВМВТ) було направлено запит щодо вирішення складного питання правильності визначення митної вартості товару №2, причина запиту - спрацювання АСАУР.

Після надходження запиту була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом ТОВ "АСС-ІМЄКС", з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, шляхом направлення на адресу ТОВ "АСС-ІМЄКС" електронного повідомлення.

В електронному повідомленні декларанту було доведено, що відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларанту - ПП «СПС» - в електронному повідомленні було запропоновано надати на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності (значно зменшилась вартість товару), не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.12 № 362.

Відповідач-1 зазначає, що оскільки заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, що оформлювалися Харківською митницею Міндоходів та іншими митницями по Україні в максимально наближений час, та декларантом не було надано вичерпний пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).

Та вказано, що джерелом інформації для оскаржуваного рішення є наявна у митного органу цінова інформація щодо товарів митне оформлення яких вже здійснено МД 50006001/3/32829, 401090000/2013/17195, попередні рішення про корегування митної вартості № 807000003/2013/001774/2.

Судом з'ясовано, що Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2013 №807000003/2013/001810/2 було прийнято за другорядним (резервним) методом, відповідно до статті 64 МКУ, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Мінфіну № 598 від 24.05.2012 та відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.12 № 362. При прийнятті митним органом рішення про коригування митної вартості від за основу взято наявну в митниці цінову інформацію ПІК Інспектор 2006 щодо рівнів митної вартості на аналогічний товар, а саме 1,77 дол. США за кг.

У зв'язку із цим позивачем надмірно сплачено до Державного бюджету України 2987,69 грн. мита та податку на додану вартість.

Розрахунок сум зазначеного мита та податку на додану вартість, у тому числі надмірно сплаченого, наведено у графі «47 Сума» митної декларації. Ввізне мито - 11318,09 грн. (фактично сплачене) = 9960,05 грн. (заявлене митним декларантом) + 1358,04 грн. (надмірно сплачене). ПДВ - 13581,71 грн. (фактично сплачений) = 11952,06 грн. (заявлений митним декларантом) + 1629,65 грн. (надмірно сплачений).

Позивач не погодився з митною вартістю Товару, визначеною відповідачем-1, і в порядку, визначеному п.2 ч.3 ст.52, ч.7 ст. 55 Митного кодексу України звернувся до відповідача-1 листом № 449 від 11.09.2013 року з проханням випустити Товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до Державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю Товару, визначеною Митним органом. Позивач сплатив надмірно нараховані податки та отримав відповідний дозвіл.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до Специфікації № 8 від 22 серпня 2013 року до Контракту Компанія «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» (Китай) зобов'язалась поставити, а ПП «СПС» зобов'язалось прийняти Товар - «імбир сушений у порошку, преміум якості» вагою 2000 кг. за ціною 2,2 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 30620,00 доларів США; «морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості» вагою 6000 кг. за ціною 1,45 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 8700,00 доларів США, «морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості» вагою 12000 кг. за ціною 1,46 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 17520,00 доларів США (т.1 а.с. 62).

На виконання Контракту зі Специфікацією № 8 від 22 серпня 2013 року позивачу від Компанії «Xinghua Dongao Food Co., Ltd» згідно комерційного інвойсу № DA130910 від 10.09.2013 року, надійшов Товар - «імбир сушений у порошку, преміум якості» вагою 2000 кг.; «морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості» вагою 6000 кг.; «морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості» вагою 12000 кг.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. Контракту ціна на Товар встановлювалась у доларах США і зафіксована у Специфікаціях до цього Контракту. Зазначена у Специфікації № 8 від 22 серпня 2013 року до Контракту ціна Товару становить - «імбир сушений у порошку, преміум якості» 30620,00 доларів США за 2000 кг. (із розрахунку 2,2 доларів США за 1 кг.), «морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості» 8700,00 доларів США за 6000 кг. (із розрахунку 1,4 доларів США за 1 кг.), «морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості» - 17520,00 доларів США за 12000 кг. (із розрахунку 1,46 доларів США за 1 кг).

Згідно пункту 7.3. Контракту оплата Товару здійснюється Покупцем (Позивачем) двома частинами: авансовий платіж - 30%, та кінцевий розрахунок 60% після надання Покупцеві копій документів згідно п.8 Контракту, та 10 % - після прийомки товару на складі Покупця. Крім того Специфікацією № 8 від 22 серпня 2013 року до Контракту визначено, що Товар поставляється на умовах FOB Shanghai, Китай.

Свої зобов'язання з оплати отриманого Товару Позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 30620,00 доларів США (т.1 а.с. 63-65).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2013 року Приватним підприємством «СПС» до Харківської митниці Міндоходів була подана Декларація митної вартості №807100000.2013.055113 від 06.11.2013 року, в якій було заявлено митну вартість Товару - «імбир сушений у порошку, преміум якості» вагою 2000 кг. за ціною 2,2 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 30620,00 доларів США; «морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості» вагою 6000 кг. за ціною 1,45 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 8700,00 доларів США, «морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості» вагою 12000 кг. за ціною 1,46 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 17520,00 доларів США., яка була визначена Позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з Декларацією митної вартості № 807100000.2013.055113 від 06.11.2013 року позивачем було подано відповідачеві-1 повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару. Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості Товару позивачем були надані відповідачеві-1 наступні документи: 1. Декларація митної вартості (форма ДМВ-1) №807100000.2013.055113 від 06.11.2013р.; 2. Митна декларація (форма МД-2) №807100000.2013.055113 від 06.11.2013р.; 3. Зовнішньоекономічний контракт №16082011-14 від 16.08.2011р.; 4. Додаткова угода № 1 від 17.05.2013 року до зовнішньоекономічного контракту №16082011-14 від 16.08.2011р. 5. Специфікація № 8 від 22.08.2013р.; 6. Інвойс № DA130910 від 10.09.2013р.; 7. Платіжне доручення в іноземній валюті № 100 від 28.09.2013р.; 8. Платіжне доручення в іноземній валюті № 139 від 15.10.2013р.; 9. Коносамент (Bill of lading) SHG2445 від 30.09.2013р.; 10. Пакувальний лист б/н від 10.09.2013р.; 11. Довідка про вартість перевезення (сплата фрахту) № 12481 від 25.10.2013р.; 12. Міжнародна автомобільна накладна А№ 022626 від 04.11.2013р.; 13.Договір про перевезення № 06/10/11 від 06.10.2011р.;14. Договір про надання митних послуг № 12 від 01.08.2011р.; 15. Декларація виробника б/н від 10.09.2013р.; 16.Фітосанітарний сертифікат країни - експортера № 321900213039757 від 24.09.2013р.; 17.Фітосанітарний сертифікат країни - експортера № 640010213000434 від 25.09.2013р. 18.Сертифікат про походження товару загальної форми А G133219102800016 від 08.10.2013р.; 19.Сертифікат аналізу від 28.09.2013р.; 20. Екологічна декларація № 90018 від 28.10.2013р.; 21.Копія митної декларації країни відправлення № 2229201201345409725 від 28.09.2013р.; 22.Калькуляція б/н від 10.09.2013р.; 23. Висновок про вартісні характеристики товару №4957 від 31.10.2013р., 24. Лист про невзаємозалежність Постачальника та Покупця від 13.09.2013р.

Відповідач - 1 зазначає, що при перевірці заявленої митної вартості товарів у посадової особи митного поста «Харків - Центральний» спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: «Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Можливе страхування оцінюваних товарів. Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Товар(и) № 1. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

Посадовою особою ПМО до відділу контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - ВКПВМВТ) було направлено запит щодо вирішення складного питання правильності визначення митної вартості товарів №1,2, причина запиту - спрацювання АСАУР.

Після надходження запиту до ВКПВМВТ, з урахуванням вищенаведеного, у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 МКУ 06.11.2013 була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом ТОВ "АСС-ІМЄКС", з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, шляхом направлення на адресу ТОВ "АСС-ІМЄКС" електронного повідомлення.

Декларанту в електронному повідомленні було запропоновано надати: на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності (значно зменшилась вартість товару), не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.12 № 362.

Відповідач-1 зазначає, що станом на 07.11.2013 додаткових (витребуваних митницею в електронному повідомленні) документів декларантом до ВКПВМВТ не було надано, у той же день, 07.11.2013, митним органом було надіслано сканкопію листа за підписом директора ПП «СПС» О.Л.Рябчука щодо вимоги про надання рішення про коригування митної вартості товару.

Судом з'ясовано, що відповідачем-1 було відмовлено у прийнятті митної декларації №807100000.2013.055113, видано Картку відмови в прийнятті митної декларації №807100000/2013/01441 (т.1 а.с 113-115) та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року (т. 1 а.с. 111-112), відповідно до якого митна вартість Товару: «морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості» вагою 6000 кг.; «морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості» вагою 12000 кг. загальною вагою 18000 кг. становить 31860,00 доларів США із розрахунку 1,77 доларів США за 1 кг. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за резервним методом)., а Товару «імбир сушений у порошку, преміум якості» вагою 2000 кг. становить 5780,00 доларів США із розрахунку 2,89 доларів США за 1 кг.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом - за ціною угоди щодо подібних товарів (3 - ім методом).

Джерелом інформації для даного Рішення по товару була наявна у митного органу цінова інформація, що доведена Департаментом митної справи про зазначений товар, інформація щодо товарів митне оформлення яких вже здійснено: тов.№1 - (МД 500060001/3/32829, 401090000/2013/17195, попередні рішення про коригування митної вартості), тов.№2 (МД від 02.10.2013 №807100000/2013/048761).

При прийнятті даного Рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.12 № 362.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості № 807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 зазначено, що у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації відображено у електронному повідомленні, направленому декларанту.

У зв'язку із цим позивачем надмірно сплачено до Державного бюджету України 15 073,51 грн. мита та податку на додану вартість.

Розрахунок сум зазначеного мита та податку на додану вартість, у тому числі надмірно сплаченого, наведено у графі «47 Сума» митної декларації. Ввізне мито - 50931,40 грн. (фактично сплачене) = 44930,29 грн. (заявлене митним декларантом) + 6001,11 грн. (надмірно сплачене). ПДВ - 70357,59 грн. (фактично сплачений) = 61285,19 грн. (заявлений митним декларантом) + 9072,40 грн. (надмірно сплачений).

В оскаржуваному рішенні відповідачем-1 зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних підстав: 1. невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з виявленими і непідтвердженими розбіжностями в документах, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України; 2. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. 3. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані: - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрати, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження вивантаження страхування транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку,що одержує експортер у результаті поставки в України.

Позивач не погодився з митною вартістю Товару, визначеною відповідачем-1, і в порядку, визначеному п.2 ч.3 ст.52, ч.7 ст. 55 Митного кодексу України звернувся до відповідача-1 листом № 449 від 11.09.2013 року з проханням випустити Товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до Державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю Товару, визначеною Митним органом. Позивач сплатив надмірно нараховані податки та отримав відповідний дозвіл.

Судом з'ясовано, що Харківською митницею Міндоходів позивачу відмовлено у митному оформленні на підставі п. 2, 3 ч. 6 ст. 54, ст. 256 МК України та у спосіб, що визначений Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованого в Мін'юсті України 10.08.2012 за № 1360/21672 та видано картки відмови в митному оформленні від 13.09.2013 № 807100000/2013/01177, від 07.11.2013 № 807100000/2013/01441.

В оскаржуваних картках відмови зазначено про неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішень про коригування митної вартості товарів. Зазначено вимоги для оформлення МД - подання нової МД з урахуванням відомостей наведених у Рішеннях про коригування митної вартості товарів. Товари, відносно яких винесено рішення про коригування митної вартості можуть бути випущені у вільний обіг на умовах, визначених підпунктом 4 пункту 4 статті 54 МКУ. Згідно підпункту 4 пункту 3 статті 52 МКУ декларант має право оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Митне оформлення товарів здійснено за новими МД від 13.09.2011 №8071000000/2013/044999, від 07.11.2013 № 807100000/2013/055446.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірних рішень суб'єкт владних повноважень обрав зокрема положення ст.ст.53-55, 57 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про непідтвердження платником податків в ході процедури консультацій підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та про наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на імпортуємий товар.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, Законом, яким урегульована процедура митного декларування імпортованого товару, є Митний кодекс України.

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що правовідносини з приводу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, унормовані, насамперед, приписами ст. ст.57-64 глави 9 розділу ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 6) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Отже, з аналізу ст.57 Митного кодексу України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч.5 ст.57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч.7 ст.57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57).

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) слугувало судження відповідача-1 про не підтвердження платником податків в ході процедури консультацій підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на імпортуємий товар.

Між тим, за матеріалами справи судом з'ясовано, що при здійсненні митного оформлення позивачем було надано передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору. Подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митній декларації, картці відмови у митному оформленні товару, Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином ПП «СПС» для підтвердження митної вартості товару та визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано всі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 53 МК України.

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.69, 70, 71, 86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах на момент прийняття суб'єктом владних повноважень спірних рішень не існувало законодавчо запроваджених перешкод для визначення митної вартості імпортованого платником податків товару відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

Так, подані до митного оформлення документи повністю задовольняли вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали розумно достатніх підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердженості чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

При цьому, суд бере до уваги, що у розумінні ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю є ціна товару, збільшена на розмір платежів, перелічених у ч.10 цієї ж статті.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли 1) перелічені документи містять розбіжності, 2) перелічені документи містять ознаки підробки, 3) перелічені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) перелічені документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У ході розгляду справи судом встановлено, що іноземний контрагент позивача згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару.

Суб'єкт владних повноважень цієї обставини при здійсненні митних процедур під сумнів не поставив, належних та допустимих згідно з ст. 70 КАС України доказів на спростування достовірності цієї обставини до суду не подав.

Отже, за відсутності ознак пов'язаності імпортера з іноземними контрагентами, за відсутності ознак, котрі б показували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання митний орган не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними.

З наявних у справі документів випливає, що стосовно інших складових митної вартості суб'єкт владних повноважень також не мав підстав для сумніву в достовірності та правильності їх визначення платником податків.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що процедура консультацій у спірних правовідносинах була проведена митницею формально, позаяк судом з'ясовано, що митним органом не було встановлено обставин, які, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, є підставою для витребовування додаткових документів. При цьому, суд знаходить підстав для визнання обґрунтованим судження митниці про те, що неподання платником податків платіжних документів є підставою для проведення процедури консультацій, адже за жодних умов домовленості сторін зовнішньоекономічного контракту стосовно ціни (вартості) товару не можуть втілюватись у відомостях платіжних документів, позаяк останні свідчать лише про стан виконання господарських зобов'язань і об'єктивно не здатні змінити показника розміру вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст.54); за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54).

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено непові та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МК України та пунктів Методичних рекомендацій митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунки поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості; ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підроблення або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значені складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальносте необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань держави митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, під час розгляду справи суб'єктом владних повноважень не надано до суду жодних фактичних даних, які б засвідчували, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв'язку з неподанням митницею доказів правомірності та обґрунтованості рішень про застосування резервного методу визначення митної вартості товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, слід дійти висновку про обґрунтованість доводів платника податків.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції в порядку п. 5 ст. 55, ст. 64 Митного кодексу України шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів здійснена безпідставно.

Окремо суд зважає на ту обставину, що відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598) в графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, його зміст не відповідає приписам Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. №598 про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки в них відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Посилання відповідача -1 на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Застосування органом доходів і зборів з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ч.2 ст.71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійснені контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362.

Згідно з приписами пункту 6 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, як відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесені відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах, наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товар відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарі здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначень характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45,46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлені товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначені характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку - фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Методичних рекомендацій).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного рішення коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) слугувало судження відповідача-1 про не підтвердження платником податків в ході процедури консультацій підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на імпортуємий товар.

Проте, при здійсненні митного оформлення Позивачем було надано передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору.

Подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митній декларації, картці відмови у митному оформленні товару, Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, позивачем для підтвердження митної вартості товару та визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано всі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що відповідач-1, відмовляючи у визнанні митної вартості за основним методом - ціною договору, під час судового розгляду справи не надав підтверджень того, що декларант в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів, всупереч приписам ч. 3 ст. 53 МК України.

Проте, суд зазначає, що сам факт неподання позивачем вказаних документів до митного органу не є підставою для відмови в митному оформленні товару зважаючи на наступне.

Згідно приписам Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до вищезазначених приписів Митного кодексу України порядок заповнення декларації митної вартості встановлено наказом міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України.

Пунктами 1.2-1.4 зазначеного Порядку передбачено, що декларація митної вартості (ДМВ) подається у випадках, передбачених частинами п'ятою та шостою статті 52 Кодексу (п. 1.2). ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари (п. 1.3). При поданні митної декларації на паперовому носії ДМВ подається на паперовому носії. В порядку, передбаченому Кодексом для електронного декларування, ДМВ подається у формі електронного документа. При поданні митної декларації на паперовому носії ДМВ подається на паперовому носії та супроводжується її електронною копією. ДМВ на паперовому носії подається в одному примірнику, який залишається у справах митного органу. За бажанням декларанта або уповноваженої ним особи ДМВ на паперовому носії може подаватися у двох примірниках, один з яких з відповідними відмітками митного органу повертається декларанту або уповноваженій ним особі (п.1.4).

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

Кожний наступний метод застосовується, лише якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів.

Зі змісту діючих норм законодавства вбачається, що витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Суд вважає необхідним зазначити, що статтею 8 Митного кодексу України, із змінами та доповненнями, визначені принципи здійснення державної митної справи.

Відповідно до приписів зазначеної статті, Державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, застосувавши замість визначеного позивачем першого методу резервний та третій методи визначення митної вартості товару, відповідач-1 не надав доказів неможливості застосування наступних після першого методів визначення митної вартості товарів, що суперечить вимогам Митного кодексу України.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що у зв'язку з наявністю цінової інформації на аналогічний товар, яка відрізняється від заявленої позивачем, митниця витребувала додаткові документи (калькуляцію фірми-виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики). У подальшому, у зв'язку з неподанням таких документів митниця відмовила в митному оформленні товару за першим методом.

Між тим, за приписами вказаних статей судом робиться висновок, що у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Сам факт неподання таких документів не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідач не надав докази того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей про вартість товару, послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування інших ніж основний методів, причин неможливості застосування основного методу оцінки за ціною договору, для застосування якого позивачем було надано усі необхідні для цього документи.

Щодо тверджень відповідача-1 про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, суд зазначає наступне.

Дійсно, приписами ч. 2 ст. 99 КАС України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Між тим, ч. 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм п.п.41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України.

Статтею 102 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (зі змінами та доповненнями) врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

З аналізу положень вимог статті 102 Податкового кодексу України випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Таким чином, на думку суду, строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень митних органів про визнання митної вартості товару, що зумовило надмірну сплату відповідних сум податку на додану вартість та вимоги по їх поверненню платнику податку, становить 1095 днів.

А отже , ПП «СПС» звернулось до суду для захисту своїх прав та законних інтересів в рамках строків встановлених ст. 99 КАС України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а також факт виконання платником податків приписів спірних рішень шляхом перерахування коштів, то позов належить задовольнити.

Отже, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів та відмовляючи у прийнятті митних декларацій Харківська митниця Міндоходів діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СПС" до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про скасування рішення та скасування картки відмови, стягнення суми - задовольнити.

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року Харківської митниці Міндоходів, Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року.

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01441 від 07.11.2013 Харківської митниці Міндоходів, Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС" (код ЄДРПОУ 31062161, адреса: пр. Постишева, 93 м. Харків, 61020) надмірно сплачену суму ввізного мита 7359,15 грн. та суму податку на додану вартість 10702,05 грн., разом 18061,20 грн. (вісімнадцять тисяч шістдесят одна грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2014 року.

Суддя Заічко О.В.