Ухвала суду № 38427982, 22.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 815/6666/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: Представник позивачаОСОБА_5 (довіреність)Представник СБУСеменов Є.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Служби безпеки України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів Голови СБУ № 1056-ОС від 12.09.2013р. про накладення на полковника ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; № 1116-ОС від 24.09.2013р. про звільнення полковника ОСОБА_7 за п.п. „б" пункту 61 та п. „е" пункту 63 (через службову невідповідність) згідно положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ в запас Збройних Сил України; поновлення перебування полковника ОСОБА_7 у розпорядженні начальника Управління СБУ в Одеській області; стягнення з Управління СБУ в Одеській області на користь ОСОБА_7 середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 25.09.2013р. по день поновлення на роботі (військової служби), -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів Голови СБУ № 1056-ОС від 12.09.2013р. про накладення на полковника ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; № 1116-ОС від 24.09.2013р. про звільнення полковника ОСОБА_7 за п.п. „б" пункту 61 та п. „е" пункту 63 (через службову невідповідність) згідно положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ в запас Збройних Сил України; поновлення перебування полковника ОСОБА_7 у розпорядженні начальника Управління СБУ в Одеській області; стягнення з Управління СБУ в Одеській області на користь ОСОБА_7 середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 25.09.2013р. по день поновлення на роботі (військової служби).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_7 відмовлено.

ОСОБА_7 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно та не всебічно з'ясовані усі обставини справи та не надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 з 05.08.1981р. по 29.01.1987р. проходив службу в органах МВС, з 29.01.1987р. проходив службу в органах Служби безпеки України. З 24.08.2011р. позивач перебував у розпорядженні начальника управління СБУ в Одеській області на посаді заступника начальника СБУ в Одеській області.

Згідно витягу з наказу №28-ос від 04.01.2013р. за результатами проведеного службового розслідування за порушення військової дисципліни полковнику ОСОБА_7 оголошено сувору догану.

Наказом начальника управління служби безпеки України в Одеській області №48-ос від 19.02.2013р. по особовому складу за порушення військової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог пункту 5.13 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СБ України від 06.11.2007р. №792, пунктів 2,6 розділу 1, пункту 15 розділу 2 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988р. №37, на підставі пункту «г» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України полковника ОСОБА_7 попереджено про неповну службову відповідність.

Відповідно наказу СБ України № 1056- ОС від 12.09.2013р. полковника ОСОБА_7 /Н-946903/, який перебуває в розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області по посаді заступника начальника управління звільнено з військової служби за службовою невідповідністю за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статей 3,4 (в частині особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів; обов'язку кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11 (в частині обов'язків військовослужбовців свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, беззастережно виконувати накази командирів (начальників)), 16 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України та порушенні вимог абзацу 4 частин 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в частині обов'язкового проведення оцінки майна у випадку виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна) при виконанні умов договору, укладеного Управлінням СБУ в Одеській області на будівництво житла за адресою провулок Цегляний, 9-9А в м.Одеса), відповідно до п. «є» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

Як вбачається з протоколу оголошення дисциплінарних стягнень, наведений наказ оголошено позивачу 17.09.2013р.

17 вересня 2013р. на адресу СБ України надіслано для розгляду та прийняття рішення матеріали щодо звільнення з військової служби позивача, особову справу з матеріалами спеціальної перевірки.

Наказом Служби безпеки України №1116-ос від 24.09.2013р. звільнено з військової служби по Управлінню Служби безпеки України в Одеській області за підпунктом «б» пункту 61 та підпунктом «е» пункту 63 (через службову невідповідність) у запас збройних сил України полковника ОСОБА_7.

Відповідно до витягу з наказу Управління Служби безпеки України в Одеській області №282-ОС від 25.09.2013р. виключено зі списків особового складу полковника ОСОБА_7.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999 року із змінами і доповненнями, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України № 1262/2007 від 27.12.2007 року із змінами і доповненнями, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року №2229-ХІІ (далі Закон №2229-ХІІ) кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.

Статтею 20 Закону №2229-ХІІ встановлено, що на військовослужбовців Служби безпеки України поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

Таким чином, законодавством встановлено, що на військовослужбовців СБ України поширюються всі законодавчі акти, що регулюють суспільні відносини в сфері проходження військової служби.

Порядок накладення та виконання дисциплінарних стягнень встановлено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється, в тому числі, і на Службу безпеки України.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків (ст.4 Статуту).

Частиною 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно зі ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Частиною 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно ст. 87 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Виходячи з наведених норм права, колегія суддів зазначає, що службове розслідування не є обов'язковою умовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, як на те вказує апелянт та його проведення відповідно до вказаної норми є правом а не обов'язком командира.

Службове розслідування призначається у виключних випадках, коли не можливо одразу ж встановити ступінь та міру вини військовослужбовця, питання визначення винних осіб носить складний характер чи в інших випадках встановлених законодавством, на розсуд відповідного командира (начальника).

З огляду на положення вказаної статті суд приходить до висновку, що вказаним статутом не встановлено обов'язковості проведення службового розслідування перед притягненням до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця.

Щодо посилання позивача на порушення ст. 87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України в частині прийняття наказу від 12.09.2013 року з пропущенням 10 діб з моменту коли командирові стало відомо про правопорушення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, доповідна записка на ім'я Голови СБ України щодо прийняття рішення відповідно до вимог Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України стосовно полковника ОСОБА_7 зареєстрована 04.09.2013р,. рапорт на ім'я Голови СБУ про притягнення полковника ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності за п. «є» ст. 68 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України - накладення дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» складено начальником УСБУ в Одеській області 11.09.2013 року, а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято 12.09.2013 року. За таких обставин, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем дотримано строк накладення дисциплінарного стягнення на позивача, який закріплено у ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (а.с.88-93).

Згідно оскаржуваного наказу №1056-ос від 12.09.2013р. позивача звільнено з військової служби за службовою невідповідністю за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статей 3,4 (в частині особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів; обов'язку кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11 (в частині обов'язків військовослужбовців свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, беззастережно виконувати накази командирів (начальників)), 16 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України та порушенні вимог абзацу 4 частин 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в частині обов'язкового проведення оцінки майна у випадку виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна) при виконанні умов договору, укладеного Управлінням СБУ в Одеській області на будівництво житла за адресою провулок Цегляний, 9-9А в м. Одеса), відповідно до п. «є» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

Зазначений наказ видано на підставі резолюції Голови СБ України генерал-майора Якименка О.Г. від 12.09.2013 року на рапорті начальника Управління СБ України в Одеській області полковника Вакуленка Е.П. від 11.09.2013 року, в якому зазначено про систематичне порушення полковником ОСОБА_7 військової дисципліни, негативні характеристики на вказаного військовослужбовця, наявність у нього низки не знятих дисциплінарних стягнень, накладених правами начальника Управління СБ України в Одеській області та керівництва СБ України та у зв'язку із встановленими новими фактами недотримання позивачем вимог діючого законодавства.

Поданню вказаного рапорту в порядку підпорядкованості передувала доповідна записка на ім'я Голови СБ України генерал-майора Якименка О.Г., яка була складена за результатами опрацювання матеріалів документальної перевірки виконання договорів, укладених на будівництво по пров. Цегляному, 9-9А та вул. Процента, 50, в м. Одесі за підписом начальника Контрольно-ревізійної інспекції СБ України генерал-майора І. Вінницького про виявлені порушення вимог діючого законодавства при виконанні умов вказаного господарського договору з боку окремих посадових осіб УСБУ в Одеській області, серед яких було зазначено й полковника ОСОБА_7, з висновком про прийняття керівництвом Управління стосовно нього рішення відповідно до вимог Дисциплінарного статуту (а.с.88-92).

Згідно резолюції Голови СБУ від 4.09.2013 року надано вказівку начальнику УСБУ в Одеській області вжити заходів дисциплінарного впливу стосовно полковника ОСОБА_7 (а.с.87).

Частиною 3 статті 5 Дисциплінарного Статуту встановлено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що з урахуванням приписів вищезазначеної статті начальником Управління СБ України в Одеській області полковником Вакуленком Е.П. проаналізовано обставини вчинення позивачем виявленого правопорушення, враховано ступень його вини, попередня поведінка військовослужбовця -негативні характеристики, наявність трьох не знятих дисциплінарних стягнень, з яких два оголошені правами керівництва СБ України та розмір завданих Управлінню під час виконання вказаних договорів збитків.

Таким чином, судом встановлено, що основною причиною звільнення з військової служби полковника ОСОБА_7 є систематичні порушення службової дисципліни протягом року, наявність у нього низки не знятих дисциплінарних стягнень, попередження про неповну службову відповідність згідно наказу УСБУ в Одеській області № 48-ос від 19.02.2013р. та порушення абз. 4 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме не проведення обов'язкової незалежної експертної оцінки майна, в якому є державна частка (частка комунального майна) при виконанні умов договору, укладеного УСБУ в Одеській області на будівництво житла по пров. Цегляному, 9-9А в м. Одесі, що виразились у підписанні актів прийому-передачі обов'язків за договором та листів про згоду на одержання житла.

Відповідно ст. 102 Дисциплінарного Статуту попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право. Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

Судом встановлено, на момент прийняття наказу голови Служби безпеки України № 1056-ос від 12.09.2013р. позивач мав не зняті дисциплінарні стягнення, а саме: наказ Голови СБ України № 28-ос від 04.01.2013 року про оголошення суворої догани; наказ начальника УСБУ в Одеській області № 48-ос від 19.02.2013 року попередження про неповну службову відповідність; наказ СБ України № 821 - ос від 24.07.2013 року про оголошення догани, що свідчить про систематичність порушень службової дисципліни з боку позивача.

Окрім того, судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до Управління служби безпеки України в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідача начальника Управління служби безпеки України в Одеській області Туріци Володимира Васильовича про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 19.02.2013 р. №48-00 начальника Управління служби безпеки України в Одеській області «Про накладення дисциплінарних стягнень на полковника ОСОБА_13 та інших» в частині попередження про неповну службову відповідальність полковника ОСОБА_7 (Н-946903), який знаходиться в розпорядженні начальника Управління відмовлено.

Стосовно порушення позивачем зазначених в наказі, який оскаржується, вимог абз. 4 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні», судом встановлено, що в ході проведеної документальної перевірки КРІ СБУ встановлено, що полковником ОСОБА_7 підписано акти прийому-передачі обов'язків за договорами та лист про згоду на одержання житла без проведення обов'язкової незалежної експертної оцінки майнових прав на 34 квартири замість 8 квартир.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на звіт про експертні дослідження по визначенню ринкової вартості 1 кв.м. нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Цегельний,9-9а, оскільки відповідно до листа Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області від 01.11.2012р. за №10-06-05894, останній по формі та змісту виконаний в порушення вимог нормативної бази оцінки, існуючої законодавчої бази з оцінки майна (Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки і майнових прав», затвердженого Постановою КМУ №1440 від 10.09.2003р. та вимог Розділу III Положення), в зв'язку з чим регіональне відділення повідомило про неможливість здійснення його рецензування. Особи, які підписали даний звіт не обліковуються в Державному реєстрі атестованих судових експертів, а як наслідок не мають права на проведення саме експертного дослідження.

Посилання позивача на відсутність з його боку порушення військової дисципліни, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, в зв'язку з наявністю двох актів від 03.08.2010р. прийому-передачі об'єктів за договором (один з яких підписано позивачем, інший - начальником УСБУ в Одеській області) та виконання усного розпорядження начальника не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне.

По-перше, до функціональних обов'язків позивача не віднесено ведення господарської діяльності управління, підписання будь-яких договорів, актів, в той час як ОСОБА_7 було власноручно підписано акти від 03.08.2010р., 19.08.2010р. по договорам та лист від 12.08.2010р. Наявність двох актів за однією датою не спростовує наявність з боку позивача перевищення його повноважень в частині підписання останніх.

Посилання апелянта на Наказ № 87 від 12 квітня 2010 року, як на підставу того, що йому було надано право на ведення господарської діяльності управління є безпідставним, так:

- текст наказу наданий позивачем суттєво відрізняється від тексту наданого представником СБУ;

- в тексті наданому представником СБУ позивачу надано право першого підпису для роботи з банківськими документами;

- в тексті наказу наданому позивачем мова йде про надання позивачу права підпису первинних документів на здійснення господарських операцій, пов'язаних з відпусткою (витрачанням) грошових коштів і документів.

Тобто, ні за текстом наказу № 87 наданим представником СБУ ні за текстом наданим позивачем, до функціональних обов'язків останнього не віднесено ведення господарської діяльності управління, підписання будь-яких договорів, актів.

По-друге, щодо пояснень апелянта відносно усного розпорядження командира, суд звертає увагу, що з пояснень останнього вбачається, що таку вказівку позивач отримав не безпосередньо від начальника Управління, будь-які докази уповноваження позивача на виконання зазначених функцій - відсутні.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що полковником ОСОБА_7 за відсутності відповідних повноважень, підписано вищезазначену документацію з боку УСБУ в Одеській області, що, зокрема, слугувало підставою для вжиття заходів дисциплінарного впливу у вигляді дисциплінарного стягнення.

Частинами 3, 4 ст. 12 Статуту встановлено, що керівники центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою Міністра оборони України, а їх заступники та командувачі відповідних військових формувань, які за посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади, - дисциплінарною владою командувача виду Збройних Сил України.

Керівники регіональних органів і регіональних органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, користуються дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування.

Відповідно ч. 1 ст. 71 Статуту командир полку (корабля 1 рангу), бригади, дивізії щодо підлеглих офіцерів має право: робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; попереджувати про неповну службову відповідність.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що права накладати такі дисциплінарні стягнення як «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю», «позбавлення військового звання» такому командирові Дисциплінарним Статутом не надано.

Таким чином, судова колегія вважає, що застосування до полковника ОСОБА_7 як до старшого офіцера такого виду стягнення як «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» належить до виключної компетенції Голови СБ України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно п.1 ч. 3 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи системні порушення військової дисципліни та наявність у позивача не знятих дисциплінарних стягнень (наказ №48-ОС від 19.02.2013р., наказ №28-ОС від 04.01.2013р., наказ №821-ОС від 24.07.2013р.), суд приходить до висновку, що наказ Голови Служби безпеки України №1056-ОС від 12.09.2013р. про накладення на полковника ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю та відповідно наказ №1116-ОС від 24.09.2013р. про звільнення полковника ОСОБА_7 за п.п. «б» пункту 61 та п. «е» пункту 63 (через службову невідповідність) згідно Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ в запас Збройних Сил України винесені на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законом, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги приватного ОСОБА_7 про поновлення перебування полковника ОСОБА_7 у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області та стягнення з Управління Служби безпеки України в Одеській області на користь ОСОБА_7 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу з 25.09.2013р. по день поновлення на роботі (військовій службі) належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по справі № 815/6666/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 23 квітня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль