Рішення № 38427889, 31.03.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-329-14

(№ 760-26152-13-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31. 03. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Волковій В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Позивач при зверненні до суду мотивує свої вимоги тим, що 09. 12. 2012 року о 18.00 год. на 76 км + 800 м. автодороги Київ - Харків, Баришівського району Київської області, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Шевроле Авео д.н.. НОМЕР_1, власником якого є його дружина ОСОБА_3 не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Нісан Тііда д.н. НОМЕР_2, власником якого є позивач, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався попереду, чим порушив п.13.1 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21. 01. 2013 року ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок протиправних дій відповідача, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_1, як власнику пошкодженого автомобіля, завдано матеріальної шкоди, на загальну суму 63 606,51 грн.

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13. 12. 2012 року №1312, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, сума завданої матеріальної шкоди становить 108 611,51 грн.

За проведення вказаного автотоварознавчого дослідження, позивачем було сплачено 2500 грн.

Крім того, автомобіль позивача, після ДТП був не придатним для використання, а тому позивач був змушений скористатися послугами евакуатора.

За вказані послуги позивачем сплачено 955 грн..

Також, в зв'язку з тим, що автомобіль позивача після ДТП мав механічні пошкодження та був непридатним для використання, до часу його відновлювального ремонту, автомобіль знаходився на СТО.

За послуги стоянки пошкодженого автомобіля на СТО, позивачем було сплачено 1540 грн. за 77 днів стоянки автомобіля.

Позивач зазначає, що ПрАТ «Просто-страхування» було частково відшкодовано матеріальну шкоду завдану відповідачем, в розмірі 50000 грн.

Таким чином, загальна сума завданої позивачу матеріальної шкоди становить 63606,51 грн., яка є різницею між: сумою прямих матеріальних збитків та їх частковим відшкодуванням, а саме: 108 611,51 грн. + 2 500 грн. + 955 грн. + 1 540 грн. - 50 000 грн., а всього 63 606,51 грн.

Позивач зазначає, що окрім матеріальної шкоди йому було завдано і моральну шкоду, яка полягає у втраті душевного спокою, моральних переживаннях у зв'язку з пошкодженням автомобіля та їх негативними наслідками, що призвело до негативних емоції і переживань, душевних страждань, що вплинуло на реалізацію намірів і стосунків на роботі та з родиною.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 2000 грн.

В зв'язку із зазначеним позивач просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду завдану в результаті ДТП в сумі 63 606,51 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву в якій просив суд розгляд справи провести у відсутність позивача, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, свого представника до суду не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, жодних заяв чи клопотань до суду не подавала.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 09. 12. 2012 року о 18.00 год. на 76 км + 800 м. автодороги Київ -Харків, Баришівського району Київської області, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Шевроле Авео д.н. НОМЕР_1, власником якого є його дружина ОСОБА_3 не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Нісан Тііда д.н. НОМЕР_2, власником якого є позивач, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався попереду, чим порушив п.13.1 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21. 01. 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вбачається, що внаслідок протиправних дій відповідача, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_1, як власнику пошкодженого автомобіля, завдано матеріальної шкоди, на загальну суму 63 606,51 грн.

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13. 12. 2012 року №1312, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, сума завданої матеріальної шкоди становить 108 611,51 грн.

Судом встановлено, що за проведення вказаного автотоварознавчого дослідження, позивачем було сплачено 2 500 грн., що підтверджується квитанцією про оплату №037724 від 14. 12. 2013 року.

Також вбачається, що автомобіль позивача, після ДТП був не придатним для використання, а тому позивач був змушений скористатися послугами евакуатора.

За вказані послуги позивачем сплачено 955 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 09. 12. 2012 року та квитанцією про оплату від 09. 12. 2012 року №006103 на суму 625 грн., а також, квитанцією №005321 від 11. 12. 2012 року на суму 330 грн.

Також, в зв'язку з тим, що автомобіль позивача після ДТП мав механічні пошкодження та був непридатним для використання, до часу його відновлювального ремонту, автомобіль знаходився на СТО, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Скляренко, 7 ТОВ «Шелтер Авто».

За послуги стоянки пошкодженого автомобіля на вказаному СТО, позивачем було сплачено 1 540 грн. за 77 днів стоянки автомобіля.

Судом встановлено, що ПрАТ «Просто-страхування» було частково відшкодовано матеріальну шкоду завдану відповідачем, в розмірі 50 000 грн., що підтверджується страховим актом №6954-50901-12/1 від 12. 02. 2013 року, розпорядженням до страхового акту від 14. 02. 2013 року та платіжним дорученням №3758 від 15. 02. 2013 року.

Таким чином вбачається, що загальна сума завданої позивачу матеріальної шкоди становить 63606,51 грн., яка є різницею між сумою прямих матеріальних збитків та їх частковим відшкодуванням, а саме: 108 611,51 грн. + 2 500 грн. + 955 грн. + 1 540 грн. - 50 000 грн., а всього - 63 606,51 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно вимог ст.. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичною особою, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП, яке відбулось 09. 12. 2013 року, в результаті чого було пошкоджено автомобіль позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вимог ст. ст. 27-30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем було доведено обставини на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов в частині стягнення матеріальної шкоди є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 2000 грн., слід зазначити наступне.

Позивач при зверненні до суду зазначав, що в зв'язку із протиправними діями відповідача в результаті яких було пошкодження автомобіль позивача, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у втраті душевного спокою, моральних переживаннях у зв'язку з пошкодженням автомобіля та їх негативними наслідками, що призвело до негативних емоції і переживань, душевних страждань, що вплинуло на реалізацію намірів і стосунків на роботі та з родиною.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

З огляду на наведене, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає за доцільне вимогу позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 2000 грн. задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням задоволення позову, у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 656 грн. 07 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27-30, 57-60, 88, 169, 208-209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП в сумі 63 606 грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 656 грн. 07 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: