Рішення № 38427186, 28.04.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/712/14

Єдиний унікальний № 235/1014/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Стоілової Т.В.,

при секретарі Ковальовій В.М.

за участю позивач ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення та встановлення порядку користування будинком.

28.04.2014 року позивач надав суду заяву про залишення без розгляду його вимог в частині встановлення порядку користування будинком і ухвалою суду від 28.04.2014 року його вимоги в цій частині залишені без розгляду, інші позовні вимоги позивач ОСОБА_1 просив задовольнити.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з відповідачкою по справі - ОСОБА_3 він знаходився у зареєстрованому шлюбі з 06.05.1987 року по 06.10.1998 року. Після розірвання шлюбу вони підтримували фактичні шлюбні відносини до лютого 2013 року.

За час знаходження в шлюбі та фактичних шлюбних відносинах ними було придбано незакінчений будівництвом житловий будинок № 35, який розташований у м.Родинське Донецької області по вулиці Залізнична готовністю 50%, який у подальшому було добудовано та введено в експлуатацію.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 30 грудня 2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 було визнано спільною сумісною власністю його та ОСОБА_3 та визнано за кожним з них право власності на 1/2 частину зазначеного будинку.

Однак, з лютого 2013 року фактично шлюбні відносини між ним та відповідачкою по справі було припинено і з цього часу між ними склалися неприязні відносини. Відповідачка по справі постійно сварилася, створювала умови неприйнятні для його проживання у вищевказаному будинку, а потім взагалі вигнала його з цього будинку посилаючись на те, що цей будинок належить на праві власності тільки їй . При цьому відповідачка по справі завела двох великих собак у дворі будинку, щоб він не мав змогу увійти до двору та змінила замки в дверях, перешкоджаючи йому, таким чином, увійти в будинок.

Ця обставина змусила його звернутися до суду з позовом про захист права власності шляхом зобов'язання відповідачки не чинити йому перешкоди користуванні житловим приміщенням, вселення та зобов'язання відповідачки надати йому ключі він вхідних дверей будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (а.с.29,32).

За згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним(нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст.155 ЖК України жилі будинки(квартири), що є у власності громадян, не можу бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком(квартирою), крім випадків, установлених законодавством України.

Статтею 316 ЦК України визначено поняття права власності, зокрема правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до вимог закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 ЖК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 355 ЦК України визначено поняття спільної сумісної власності, зокрема майно, що є у власності двох або більше осіб(співвласників), належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Оскільки судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить позивачеві ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_3, а відповідачка ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачеві в користуванні будинком, змінивши замки на вхідних дверях та не впускає його до спірного будинку суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні спірним житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_1, надавши ключі від вхідних дверей спірного будинку є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне вселити позивача ОСОБА_1 до будинку АДРЕСА_1, що на праві спільної сумісної власності належить позивачеві та відповідачці, оскільки відповідачка чинить перепони позивачеві, щодо користування будинком, не надавши йому ключі від вхідних дверей будинку, що є їх спільною сумісною власністю.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати - судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.150, 155 Житлового Кодексу України, ст.ст.316, 317, 319, 355, 368, 369 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 212, 213, 214, 215, 218, 224-26 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні житловим, вселення задовольнити.

Зобов'язати відповідачку ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні спірним будинком АДРЕСА_1 , надавши йому ключі від вхідних дверей спірного будинку.

Вселити ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя