Постанова № 38426321, 22.04.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. Справа № 909/1065/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желік М. Б.

Кузь В.Л.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Богославець В.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 від 07.02.2014 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 року (суддя Михайлишин В. В.)

у справі № 909/1065/13

за позовом: ОСОБА_3, (АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", (урочище Піги, с. Татарів, Івано-Франківська область, 78500)

про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників без номера від 27.02.2013 року

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 року у справі №909/1065/13 відмовлено у позові ОСОБА_3 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників без номера від 27.02.2013 року.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 року у справі №909/1065/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників без номера від 27.02.2013 року задоволити повністю. При цьому апелянт вказує, що в основу рішення судом першої інстанції покладено висновок про те, що рішенням судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 5010/725/2012-К-26/17-К-24/44 встановлено преюдиційну обставину, що не підлягає доведенню під час розгляду даної справи, а саме: не внесення ОСОБА_3 свого вкладу у статутний фонд відповідача у розмірі 425694, 80 грн. Будь яких інших висновків, на думку апелянта, як обґрунтування для відмови в задоволенні позову, оскаржуване рішення не містить.

Представник апелянта в попередніх судових засіданнях просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 року у справі №909/1065/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників без номера від 27.02.2013 року задоволити повністю, при цьому наводив доводи, аналогічні викладеним у своїй апеляційній скарзі.

18.04.2014р. представником позивача скеровано до канцелярії Львівського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судовому засіданні, просить суд відкласти розгляд справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційних скарг по суті та прийняття законного і обґрунтованого рішення, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за відсутності представника позивача та відмовила в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта, вказав, що судом першої інстанції належним чином досліджено всі зібрані по справі докази та надано їм відповідну правову оцінку. Окрім того, відповідач вказав, що переглядаючи у касаційному порядку справу №5010/725/2012-К-26/17-К-24/44, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевірила застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права по даній справі, погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу ОСОБА_3 залишила без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, при цьому вказав, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 року у справі №909/1065/13 залишити без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року зобов'язано апелянта надати до 22.04.2014 р. оригінали договору дарування частки в статутному капіталі від 16.09.2006 р. № 2773, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 11.12.2007 р. № 6596, договору купівлі продажу частки в статутному капіталі від 23.11.2007 р. № 6257, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 23.11.2007р. № 6256, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 11.12.2007р. № 6595 та обґрунтування неможливості подання цих доказів при розгляді справи в суді першої інстанції. Однак, апелянтом не було подано таких доказів, окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції при винесенні рішення керувався наявними в матеріалах справи доказами, при цьому апелянт так і не навів жодних обґрунтувань неможливості подати ці докази при розгляді в суді першої інстанції. Також слід зазначити, що такі докази апелянт не подав і при неодноразовому слуханні справи №5010/725/2012-К-26/17-К-24/44 в першій, апеляційній та касаційній інстанціях.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" було зареєстроване 05 листопада 1999 року виконавчим комітетом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

25.12.2007 року проведено реєстрацію нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги".

Відповідно до пункту 6.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", в редакції від 25 грудня 2007 року, статутний капітал товариства становить 1 418 986, 00 гривень, а його учасниками є ОСОБА_5 з часткою 70 % та ОСОБА_3 з часткою 30 %.

27 лютого 2012 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", оформлені протоколом без номера, на яких було прийнято рішення про виведення ОСОБА_3 із складу учасників товариства та про перерозподіл часток учасників в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" таким чином, що ОСОБА_5 належить частка 100 % в статутному капіталі товариства.

20 березня 2012 року, відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" за участю ОСОБА_5, оформлені протоколом № 5, на яких прийнято рішення про примусове виключення ОСОБА_3 із складу засновників товариства, у зв'язку з систематичним невиконанням обов'язків директора товариства і недбалим ставленням його до майна товариства, що призвело до значної суми втрат та непідтвердженням ним своєї частки в статутному капіталі, прийнято рішення про виплату йому вартості частини майна пропорційно його долі в статутному капіталі, відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", перерозподілено частки в статутному капіталі товариства, внаслідок чого частки в статутному капіталі становлять: ОСОБА_5 - 100 % (внесок у гривнях - 1 418 986, 00), вирішено затвердити статут в новій редакції. Даний протокол підписаний ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_6

09.04.2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області проведено реєстрацію статуту в новій редакції та зареєстровано в реєстрі за № 331.

Відповідно до п. 6.2 Статуту Товариства в редакції від 09 квітня 2012 року, учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" з часткою в статутному капіталі товариства 100 % є ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Отже, предметом даного корпоративного спору є вимога ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Як вбачається із матеріалів справи № 5010/725/2012-К-26/17-К-24/44, рішенням, що було залишене без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства № 5 від 20 березня 2012 року, скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" та визнання недійсною нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" - відмовлено. Слід зазначити, що на момент розгляду судом апеляційної інстанції даної скарги, Вищий господарський суд України розглянула касаційну скаргу позивача у справі № 5010/725/2012-К-26/17-К-24/44, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевірила застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права по даній справі, погодилась з висновками судів попередніх інстанцій.

Як вірно вказав суд першої інстанції, зазначеним рішенням встановлено, що рішенням загальних зборів товариства, оформлене проколом від 27.02.2012 року без номера та яке не визнано недійсним, виключено, учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" ОСОБА_3, а тому на загальних зборах, що відбулись 20.03.2012 року був присутній лише один учасник товариства, ОСОБА_5, який володів 100 % часткою у статутному капіталі товариства, відповідно учасник ОСОБА_3 не міг будь - яким чином вплинути на прийняття 20.03.2012 року загальними зборами учасників товариства тих чи інших рішень, в силу того, що вже вибув зі складу учасників товариства.

Згідно приписів статей 85, 105 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2013 року по справі № 5010/725/2012-К-26/17-К-24/44 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року набрали законної сили.

У відповідності до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарським товариством, отримання установленої частки прибутку у вигляді дивідендів та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, як визначає ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

За змістом пунктів 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, Верховний Суд України зауважив, що розглядаючи такі справи судам слід враховувати - не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, Верховний Суд України визначає, що господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Крім того, у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Тобто, права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тощо.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року встановлено, що 27 лютого 2012 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", оформлені протоколом без номера, на яких були присутні обидва учасники товариства, про що свідчать дані відповідного протоколу та рішенням загальних зборів учасників ОСОБА_3 виведено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги". У відповідності до трудової книжки позивача, 25.12.2007 року останній був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" та звільнений із займаної посади згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін, наказом № 2 від 25.01.2012 року.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

Пункт 17 вищенаведеної постанови Пленуму зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно зі статтею 145 ЦК України та статтею 59 Закону України "Про господарські товариства", питання внесення змін до статуту товариства та виключення учасника із складу товариства відносяться до виключної компетенції повноважних загальних зборів учасників цього товариства. Статтею 60 зазначеного вище Закону України визначено, що рішення про внесення змін до статуту вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. За змістом статті 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, а цей учасник у голосуванні участі не бере.

Отже, враховуючи зазначені положення даної правової норми, позивач - ОСОБА_3, будучи учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", не мав права голосу при вирішенні 27.02.2012 року загальними зборами товариства питання про його виключення зі складу учасників товариства, тому його відсутність на даних зборах не могла вплинути на прийняття зборами рішення з вказаного питання. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у своїй постанові від 21.11.2012 року у справі 5010/725/2012-К-26/17.

Згідно п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключення учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Згідно ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено місцевим, апеляційним та касаційним судами при розгляді справи № 5010/725/2012-К-26/17-К-24/44, за період 2008 - 2012 років господарсько-фінансова діяльність підприємства характеризується як неліквідна і неприбуткова, тому позивач своїми діями учасника товариства, якого обрано директором товариства, неналежно забезпечував діяльність товариства, чим перешкоджав одержання прибутку Товариством з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" та наступному його розподілу між учасниками.

Згідно ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 117 Цивільного кодексу України та п. 3.5. Статуту товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 24.09.2007 року, одним із обов'язків учасника товариства є зобов'язання пов'язані з майновою участю, а також обов'язок робити вклади у розмірі, порядку та коштами, що передбачені статутом, відповідно до законодавства України, виконувати рішення загальних зборів, дотримуватись Статуту товариства.

Водночас, вищенаведеними судами встановлено факт не внесення учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги" ОСОБА_3 свого вкладу у розмірі 425 694, 80 гривень до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги".

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені вище факти є встановленими місцевим та апеляційним судами у справі № 5010/725/2012-К-26/17-К-24/44 між тими ж сторонами, що і у даній справі, тому мають приюдиційне значення та повторному доведенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 року у справі №909/1065/13 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2014 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Кузь В.Л.