Рішення № 38426139, 15.04.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2014 р. Справа № 918/1999/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт"

до Кузнецовського міського комунального підприємства

про стягнення в сумі 346 814 грн. 80 коп.

за участю представників:

від позивача: Солімчук І.М., довіреність № 46-14 від 03.02.2014 року;

Вражель В.М. (голова правління)

від відповідача: Діонісьєв І.М., довіреність № 2590 від 27.12.2013 року.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

У судових засіданнях: з 04.02.2014 року по 20.02.2014 року, з 27.02.2014 року по 05.03.2014 року, з 05.03.2014 року по 06.03.2014 року та з 14.04.2014 року по 15.04.2014 року, судом оголошувались перерви, про що сторони повідомлялися у відповідних протоколах судових засідань.

Обставини справи: У грудні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" (далі - Товариство) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 361 913 грн. 08 коп.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між ним та відповідачем договору підряду № 290 від 01 грудня 2011 року Товариство в липні-серпні 2013 року виконало роботи щодо технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчиризації відповідача на загальну суму 361 913 грн. 08 коп., у зв'язку з чим, 31 жовтня 2013 року на адресу відповідача були направлені акти здавання-приймання виконаних робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчиризації для підписання, за вказані періоди. Проте, відповідач після отримання даних актів відмовився їх підписати та своїм листом повідомив, що умовами Договору підряду № 290 від 01.12.2013 року, акти здавання-приймання виконаних робіт надаються підрядною організацією у термін не пізніше останнього дня поточного місяця.

Однак з такою відмовою від підписання зазначених актів позивач не погоджується та зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негано про них заявити ( у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання атку виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 26 грудня 2013 року порушено провадження у даній справі, розгляд якої було призначено на 21 січня 2014 року.

04 лютого 2014 року через канцелярію суду, відповідачем подано відзив, у якому останній вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, при цьому зазначив, що рішенням господарського суду Рівненської області № 918/1571/13 від 17.12.2013 року, що є чинним, Товариству вже було відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення на користь позивача з Підприємста оплати за повне технічне обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації в період за липень-серпень 2013 року у зв'язку із безпідставністю позовних вимог. Вважає, що акти виконаних робіт надані позивачем повернуто правомірно, оскільки акти підрядником не було надано для узгодження у встановлені договором терміни, роботи позивачем належним чином не проводились, самі акти не відображають зміст господарської операції та не відповідають вимогам діючого законодавства. Посилається на приписи ст.197 ГК України, статтю 628 ЦК України зазначаючи, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Вказує, що згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, при цьому Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів не допускається. Договором підряду № 290, а саме, п. 4.1.4 встановлено, що підрядник зобов'язаний не пізніше останнього дня поточного місяця подати Замовникові на підписання акти здавання-приймання виконаних робіт. Згідно із пунктом 1.2. договору Зазначені роботи виконуються підрядником протягом дії Договору з прийняттям та оплатою фактично виконаних робіт за місяць. Пункт 4.1.1. визначає, що підрядник зобов'язаний cвоїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і строки, передбачені договором з врахуванням вимог, передбачених «Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів», «Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні» та технологічними процесами, які розробляються та затверджуються Підрядником і здати роботи Замовнику в стані, який відповідає актам та умовам договору.

Відповідач вказує, що акти виконаних робіт за серпень-вересень 2013 було направлено на його адресу 31 жовтня 2013 цінним листом № 400/06. Суттєвими умовами Договору не передбачено будь-який інший порядок та терміни надання актів виконаних робіт підрядною організацією ніж той, що визначений сторонами у тексті Договору.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач своїми діями в односторонньому порядку змінив суттєві умови Договору щодо здачі та прийняття підрядних робіт, що є неприпустимим. Данні дії позивача не відповідають істотним умовам Договору, роботи підрядною організацією не здавались, а прострочення термінів надання актів виконаних робіт позбавили замовника можливості належним чином прийняти роботу підрядника та оглянути її, оскільки роботи мають здаватися замовнику помісячно, що передбачає своєчасне надання актів виконаних робіт встановленої законом форми та змісту. У своєму відзиві відповідач зазначає, що з 01 вересня 2013 року роботи по повному технічному обслуговуванні ліфтів та обладнання диспетчеризації в зв'язку із неналежним виконанням Товариство своїх договірних зобов'язань, здійснює інша підрядна організація, і що надані йому акти виконаних робіт не відповідають вимогам, що ставляться законодавством до документів такого типу посилаючись при цьому на судові рішеннями, що виносились господарським судом Рівненської області між тими ж сторонами, а саме, на рішення господарського суду Рівненської області № 918/1248/13 та рішення господарського суду Рівненської області 918/1571/13, якими було встановлено, що відповідно до Листів Міністерства фінансів України № 31-34000-10-16/11926 від 11.06.2007 року та № 31-08410-07/23-1994/1318 від 14.03.2012 року акт наданих послуг має містити обов'язкові реквізити. Акт виконаних робіт - це первинний бухгалтерський документ, що фіксує факт проведення господарської операції. Відсутність обов'язкових реквізитів позбавляє документ статусу первинного, а відтак, не є доказом проведення господарської операції. Даними рішеннями встановлено, що акт виконаних робіт має містити такий обов'язковий реквізит як зміст господарської операції з поадресним переліком робіт та вкладених запасних частин. Додані до позовної заяви акти не містять зазначених реквізитів, а відтак, не можуть вважатись первинними та підтверджувати проведення господарських операцій позивачем, при цьому зазначає, що за результатами експертної перевірки, що проводилась Державним підприємством Рівненський експертно-технічний центр, щодо технічного стану ліфтів, що обслуговувались підрядником, виявлено значні порушення в їх обслуговуванні, що не відповідає вимогам законодавства яке регулює порядок проведення та вимоги до якості повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації. Технічну комісію яка намагалась перевірити стан ліфтів та якість їх обслуговування позивачем не було допущено про що складені відповідні акти. Про недоліки в роботі відповідач неодноразово повідомляв підрядну організацію листами та вимагав усунення порушень як у технічному обслуговуванні ліфтів так і у своєчасному наданні актів виконаних робіт у відповідності до діючого законодавства та суттєвих умов договору.

20 лютого 2014 року, відповідачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про продовження розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 20 лютого 2014 року продовжено строк розгляду справи № 918/1999/13 до 13 березня 2014 року включно.

05 березня 2014 року через відділ канцелярії господарського суду Рівненської області відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, відповідно до якого останній запропонував на вирішення експерту поставити наступні питання:

1. Які з дефектів зазначених у Відомостях виявлених дефектів, пошкоджень та відмов пасажирських ліфтів від 12.06.2013 року, 13.06.2013 року та 14.06.2013 року що були виявлені Державним підприємством "Рівненський експертно-технічний центр" під час експертного обстеження пасажирських ліфтів які належать Кузнецовському МКП та знаходяться за адресою м. Кузнецовськ, мкр.Вараш, буд. 12, п.1,п.2; буд.14, п.1,п.2,п.3; буд.17, п.1,п.2, п.3, п.4; - всього 9 ліфтів - згідно переліку наведеного в клопотанні, підлягають усуненню в ході здійснення підрядником повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації відповідно до приписів "Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 73 від 10.04.2000 року, та Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 21.08.2004 року № 1046/9645?

2. Які із виявлених дефектів, що зазначені у Відомостях виявлених дефектів, пошкоджень та відмов пасажирських ліфтів з 12.06.2013 року по 14.06.2013 року, що були виявлені Державним підприємством "Рівненський експертно-технічний центр" під час експертного обстеження пасажирських ліфтів, які належать Кузнецовському МКП та знаходяться за адресою м. Кузнецовськ, мкр.Вараш, буд. 12, п.1,п.2; буд.14, п.1,п.2,п.3; буд.17, п.1,п.2, п.3, п.4; усунуто на дату проведення даної експертизи?

3. Якою підрядною організацією, в який період, та у якій спосіб усунуто дефекти що зазначені у Відомостях виявлених дефектів, пошкоджень та відмов пасажирських ліфтів з 12.06.2013 року по 14.06.2013 року, що були виявлені Державним підприємством "Рівненський експертно-технічний центр" під час експертного обстеження пасажирських ліфтів, які належать Кузнецовському МКП та знаходяться за адресою м. Кузнецовськ, мкр. Вараш, буд. 12, п.1,п.2; буд.14, п.1,п.2,п.3; буд.17, п.1,п.2, п.3, п.4; на дату проведення даної експертизи у разі їх усунення?

4. Чи відповідала якість повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації ліфтів які належать Кузнецовському МКП та знаходяться за адресою м. Кузнецовськ, мкр.Вараш, буд. 12, п.1,п.2; буд.14, п.1,п.2,п.3; буд.17, п.1,п.2, п.3, п.4; що перебувають на балансі Кузнецовського МКП вимогам визначеним у "Положенні про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 73 від 10.04.2000 року, "Правилам будови та безпечної експлуатації ліфтів" затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 190 від 01.09.2008 року та Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 21.08.2004 року № 1046/9645 в червні, липні та серпні 2013 року?

5. Чи відповідала якість повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації ліфтів які належать Кузнецовському МКП та перебувають на балансі Кузнецовського МКП вимогам визначеним у "Положенні про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 73 від 10.04.2000 року, "Правилам будови та безпечної експлуатації ліфтів" затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 190 від 01.09.2008 року та Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 21.08.2004 року № 1046/9645 в період з січня по серпень 2013 року включно?

06 березня 2014 року ухвалою господарського суду призначено у даній справі судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи виконане Приватним акціонерним товариством "Рівнеліфт" повне технічне обслуговування та обладнання диспетчеризації ліфтів які належать Кузнецовському міському комунальному підприємству та перебувають на його балансі, зазначених у Додатку № 1 до Договору підряду № 290 від 01.12.2013 року за періоди: липень 2013 року та серпень 2013 року.

- Чи відповідала якість повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації ліфтів які належать Кузнецовському міському комунальному підприємству та перебувають на його балансі, зазначених у Додатку № 1 до Договору підряду № 290 від 01.12.2013 року, вимогам визначеним у "Положенні про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 73 від 10.04.2000 року, "Правилам будови та безпечної експлуатації ліфтів" затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 190 від 01.09.2008 року та Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 21.08.2004 року № 1046/9645 в періоди: липеь 2013 року та серпень 2013 року, якщо ні, то яка вартість усунення недоліків?

- У якому обсязі виконане Приватним акціонерним товариством "Рівнеліфт" технічне обслуговування та обладнання диспетчеризації ліфтів які належать Кузнецовському міському комунальному підприємству та перебувають на його балансі, зазначених у Додатку № 1 до Договору підряду № 290 від 01.12.2013 року за періоди: липень 2013 року та серпень 2013 року?

- Яка вартість виконаного Приватним акціонерним товариством "Рівнеліфт" технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації ліфтів які належать Кузнецовському міському комунальному підприємству та перебувають на його балансі, зазначених у Додатку № 1 до Договору підряду № 290 від 01.12.2013 року за періоди: липень 2013 року та серпень 2013 року?

Ухвалою господарського суду від 06 березня 2014 року провідження у справі № 918/1999/13 зупинено до отримання результатів призначеної експертизи.

07 квітня 2014 року, супровідним листом Міністерства юстиції України Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.04.2014 року № 1521 повернуто матеріали даної справи господарському суду Рівненської області, у зв'язку з тим, що у Львівському НДІСЕ МЮ України немає спеціалістів з дослідження технічного стану ліфтів, якості їх технічного обслуговування та визначення його вартості.

Ухвалою господарського суду від 07 квітня 2014 року поновлено провадження у справі № 918/1999/13 та справу призначено до слухання в судовому засіданні на 14.04.2014 року.

14 квітня 2014 року, відповідачем, через відділ канцелярії суду подано клопотання про повторне призначення інженерно-технічної експертизи.

Перевірвши подане клопотання відповідача про призначення повторної інженерно-технічної експертизи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки повторне зупинення провадження у даній справі спричинить виходу за межі строку розгляду справи передбачені статтею 69 ГПК України.

14 квітня 2014 року через відділ канцелярії суду, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній зменшує розмір вимог на суму повного технічного обслуговування 9 ліфтів, які знаходяться за адресою: м-н Вараш, будинок № 17, під'їзди: 1, 2, 3, 4; будинок № 12, під'їзди: 1, 2; будинок № 14, під'їзди: 1, 2, 3, м. Кузнецовськ. За таких підстав, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 346 814 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вреголювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду вказану заяву позивача та здійснює розгляд справи № 918/1999/13 у межах заяви про зменшення позовних.

У судовому засіданні 15.04.2014 року представники позивача підтримали позовні вимоги із підстав зазначених у позові та просили задовольнити позов повністю з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Представник відповідача заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві та просив суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

В результаті розгляду матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 290 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується, на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування виконувати за завданням відповідача на його об'єктах повне технічне обслуговування ліфтів і обладнання диспетчеризації, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати вищезазначені роботи. (Т. 1, а.с. 9-12).

Згідно п. 1.2. Договору зазначені роботи виконуються підрядником протягом дії Договору з прийняттям та оплатою фактично виконаних робіт за місяць.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість робіт визначається кошторисом (Додаток №1) відповідно до фактичних витрат підрядчика на підставі „Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації" і становить - 168 066,08 грн. з ПДВ за технічне обслуговування ліфтів та 20 267,27 грн. с ПДВ за технічне обслуговування обладнання диспетчеризації.

Протягом 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до Договору якими сторони врегульовували питання вартості виконаних робіт, а саме: Додаткова угода № 1 від 30 березня 2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 165 646,02 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 2 від 31 липня 2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 1164 502,17 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 3 від 31 серпня 2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 162 687,08 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 4 від 30 вересня 2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 161 779,56 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 5 від 31 жовтня 2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 160 645,15 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 6 від 30 листопада 2012 року, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 158 905, 70 грн. з ПДВ (а.с.18-23).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації здійснюється замовником протягом десяти календарних днів після підписання сторонами акта здавання - приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації.

Відповідно до статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Даний вид зобов'язань відноситься до складних часткових зобов'язань в яких кожен боржник повинен виконати зобов'язання в певній частині, а кожен кредитор має право вимагати певної частки зобов'язання.

Згідно із нормами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Істотною умовою договору підряду є умова про предмет.

Зі змісту ст.837 ЦК України випливає, що предметом договору підряду є як сама робота, так і її результат. Тому найважливішою характеристикою предмета договору підряду є якість. Вимоги до якості роботи встановлено ст.837 ЦК України, а саме, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду. Відповідно до статті 854 ЦК кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.

Отже, згідно норм законодавства, що регулюють даний вид правовідносин та відповідно до суттєвих умов договору сторони зобов'язані вчинити певні дії. Підрядник має виконати обумовлені договором роботи відповідної якості у встановлені строки та здати роботи замовнику, а замовник має оглянути здану підрядником роботу та оплатити її, а у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи (стаття 853 Цивільного кодексу України).

Як зазначено суттєвими умовами договору підрядник зобов'язаний не пізніше останнього дня поточного місяця подати Замовникові на підписання акти здавання-приймання виконаних робіт.

З викладеного у позовній заяві вбачається, що позивач ставить питання про оплату підрядних робіт які проводились ним у липні-серпні 2013 року. Відтак, на підтвердження проведених робіт підрядник мав надати замовнику акти виконаних робіт за відповідні періоди не пізніше 31 липня та 31 серпня 2013 року.

З наданих суду матеріалів вбачається, що акти виконаних робіт, які є предметом дослідження у даній справі було направлено відповідачу 31 жовтня 2013 року, тобто із простроченням надання зазначених документів на три місяці. Згідно умов договору роботи, що виконуються підрядною організацією мають бути здані замовнику в стані, який відповідає умовам договору і мають бути прийняті та підписані протягом трьох робочих днів ( п.1.4. договору ), а оплачені протягом десяти календарних днів після підписання актів здавання-приймання виконаних робіт ( п.3.2. договору ).

Відтак, зобов'язанню підписати акти виконаних робіт замовником передує зобов'язання підрядника здати виконані роботи в стані який обумовлено договором. Договором визначено, що роботи мають бути виконані з врахуванням вимог, передбачених "Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів в Україні" та "Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні".

Відповідно до "Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів" затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки № 190 Технічне обслуговування ліфтів - це комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта підчас використання його за призначенням. Наказом державного комітету України з питань житлово - комунального господарства № 150 від 10.08.2004 року визначено перелік робіт, що відносяться до капітального ремонту ліфтів. Відповідно до п.2 Положення про систему технічного обслуговування ліфтів в Україні затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 73 від 10.04.2000 року система технічного обслуговування та ремонту ліфтів передбачає виконання за графіком робіт з метою забезпечення безперебійної, безпечної роботи ліфтів, а також запобігання передчасного спрацювання обладнання і підтримання їх належного технічного стану. Система технічного обслуговування та ремонту ліфтів складається з регламентних робіт, місячних ремонтів, квартальних ремонтів з відповідною періодичністю: регламентні роботи встановлюється спеціалізованою організацією; місячний ремонт - не рідше одного разу в 31 день для пасажирських ліфтів, для вантажних ліфтів - не рідше одного разу в 15 днів; квартальний ремонт - не рідше одного разу у три місяці.

Згідно із п.3 Положення для забезпечення безпечної та безперебійної роботи ліфтів система технічного обслуговування та ремонту ліфтів має такі форми технічного обслуговування: - повне технічне обслуговування; - часткове технічне обслуговування; - технічне обслуговування за індивідуальними калькуляціями. Повне технічне обслуговування ліфітів, що передбачено умовами договору, включає регламентні роботи, місячний ремонт та квартальний ремонт.

З наведеного вбачається, що повне технічне обслуговування ліфтів це комплекс заходів які здійснюються підрядною організацією у відповідності до нормативних документів. Водночас, мета договору підряду це виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Характерними рисами договору підряду є те, що підрядник виконує роботу за завданням замовника для задоволення його інтересів; підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, тому може одержати винагороду лише у разі, якщо досягне обумовленого договором результату; підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і її передачі замовнику, крім випадків встановлених договором та законом.

Листами № 1104 від 02.082013 року та № 1197 від 14.08.2013 року (т. 1, а.с. 79, 80), замовник звертався до підрядної організації та повідомляв про обумовлене договором зобов'язання щодо здачі замовнику виконаних робіт разом з усуненням виявлених недоліків запропонувавши при цьому визначити час і дату здачі робіт.

Позивачем в ході судового розгляду не надано будь-яких доказів щодо вчинення ним дій які б свідчили про здачу виконаних робіт замовнику у визначені договором терміни або в інші не визначені договором строки. Не надано підрядною організацією і будь-яких доказів про наміри чи намагання вчинити такі дії або про перешкоджання таким діям позивача зі сторони відповідача. Будь-яких змін до суттєвих умов договору що регулюють порядок здачі та прийняття робіт сторонами не укладалось. В матеріалах справи відсутні належні докази які б вказували на виконання позивачем своїх договірних зобов'язань окрім актів здавання-приймання виконаних робіт не підписаних та повернутих відповідачем. Натомість відповідачем долучено до матеріалів справи докази, що свідчать про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань ( експертні висновки Державного підприємства Рівненський експертно-технічний центр ) та документи, що свідчать про перешкоджання працівниками підрядної організації провести перевірку технічного стану ліфтів ( акт про не допуск технічної комісії до ліфтового господарства ).

Відтак, суд критично оцінює викладене у позовній заяві щодо безпідставної відмови відповідача у прийнятті робіт та відсутності заяв про недоліки, оскільки з матеріалів справи вбачається, що здачі робіт у визначений договором та законом спосіб позивачем не проводилось.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що надані позивачем акти здавання-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за липень 2013 та за серпень 2013 року не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки вони суперечать вимогам, що встановлює чинне законодавство до даного типу документів. Відповідно до Листів Міністерства фінансів України № 31-34000-10-16/11926 від 11.06.2007 року та № 31-08410-07/23-1994/1318 від 14.03.2012 року акт наданих послуг має містити обов'язкові реквізити. Відсутність обов'язкових реквізитів позбавляє документ статусу первинного, а відтак, не є доказом проведення господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковими реквізитами є: назва документа, дата і місце складання, назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади та прізвища осіб, або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем Акти не можуть вважатися первинними бухгалтерськими документами, оскільки в них відсутні всі необхідні обов'язкові реквізити. У всіх Актах відсутні зміст та обсяг господарської операції, що недає можливості відповідачу перевірити виконану роботу позивачем.

Відповідно до діючого законодавства та суттєвих умов Договору тільки належним чином оформлений акт здавання-приймання виконаних робіт є підставою для зарахування та прийняття до оплати підприємством виконаних контрагентом робіт, і тільки з даного моменту підприємство - замовник вважається зобов'язаною стороною відповідно до сум зазначених у первинних документах, що підтверджують здійснення господарської операції.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського підприємства про стягнення 346 814 грн. 80 коп. є безпідставними та недоведеними, а тому не підлягають до заволення.

Разом з тим, відповідно до ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (далі-Закон), сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 Закону зазначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення № 1242 від 24.12.2013 року сплачено 7 238 грн. 26 коп. судового збору (том І, а.с. 8). Поданою до суду заявою від 14.04.2014 року вих. № 218/14, яка прийнята судом до розгляду, останній зменшив позовні вимоги з 361 913 грн. 08 коп. до 346 814 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, враховуючи нову ціну позову, позивачу необхідно було сплатити 6 936 грн. 29 коп.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність повернення публічному акціонерному товариству "Рівнеліфт" зайво сплачений судовий збір з Державного бюджету України в сумі 301 грн. 97 коп.

На підставі ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 6 936 грн. 29 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити

2. Повернути ухвалою господарського суду Рівненської області ПАТ «Рівнеліфт» з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 301 (триста одну) грн. 97 коп. сплачений згідно платіжного доручення №1242 від 24.12.2013 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 918/1999/13

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено "22" квітня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.