Рішення № 38426138, 18.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1748/14 18.04.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4861,76 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача: Ніколенко Є.А., довіреність №015/14 від 26.03.2014;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4972,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту КА № 102969 від 19.12.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2014 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

26.03.2014 та 02.04.2014 від позивача через відділ діловодства суду надійшли заяви про зменшення розміру позовних вимог до 4861,76 грн. відповідно до експертизи автомобіля №1250 від 31.01.2012.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяви позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмових заявах прийнятих господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 4861,76 грн.

В судовому засіданні 31.03.2014 на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 07.04.2014.

03.04.2014 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на п.37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказав, що оскільки вимога до відповідача була направлена більше ніж через рік від часу скоєння ДТП, НАСК «Оранта» обґрунтовано відмовило у виплаті страхового відшкодування позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2014 продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №910/1748/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 18.04.2014.

В судовому засідання 18.04.2014 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2011 між позивачем, як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником було укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту КА № 102969 від 19.12.2011, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є ОСОБА_3.

Строк дії договору встановлено з 21.12.2011 по 20.12.2012.

20.01.2012 о 09 год. 50 хв. на регульованому перехресті вул. Драгоманова - пр-т. Григоренка в м. Києві відбулась дорожньо- транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Nissan X-Trail" та автомобіля марки "DAEWOO LANOS", а саме: ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом - автомобілем "DAEWOO LANOS ", реєстраційний номер НОМЕР_2, при повороті ліворуч не дав дорогу автомобілю "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 16.6 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України про дорожньо-транспорту пригоду №8947484.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 07.03.2012 у справі №3-1279/12 встановлено порушення ОСОБА_4 п. 16.6 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

13.02.2012 вигодонабувач ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором КА № 102969 від 19.12.2011.

Згідно рахунку-фактури № АС-00000267 від 30.01.2012 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу ТОВ «Автосиметрія» вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 4972,00 грн.

Відповідно до Звіту №1250 від 31.01.2012 з оцінки автомобіля "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного оцінювачем ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 11.10.2008) вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 4861,76 грн.

13.02.2012 позивачем був складений та підписаний страховий акт №74/014/АТ , згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4972,00 грн.

На підставі складеного страхового акту №74/014/АТ від 13.02.2012 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного комплексного страхування наземного транспорту КА № 102969 від 19.12.2011, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 4972,00 грн. ТОВ «Автосиметрія», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 95206 від 01.03.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "DAEWOO LANOS", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить громадянину ОСОБА_4 та знаходився під його керуванням.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_4 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "DAEWOO LANOS", реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_4 як власником цього транспортного засобу.

Цивільно- правова відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля "DAEWOO LANOS", реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" згідно із полісом №АА/3889407, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії №АА/3889407) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням зносу, складає 4861,76 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач претензією №378-001/13 від 14.11.2013 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4972,00 грн.

Втім, відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії №АА/3889407 розміри лімітів відповідальності та франшизи (0 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4861,76 грн., у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

При цьому, твердження відповідача про пропуск позивачем річного строку звернення з вимогою про сплату страхового відшкодування, встановленого п.37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки вказана норма регулює відносини між страховиком та страхувальником цивільно-правової відповідальності, а не між страховими компаніями.

Спір у даній справі виник у зв'язку із стягненням виплаченого страхового відшкодування, тобто з правовідносин, що регулюються положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тоді як, із преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Отже, названий закон регулює інші відносини, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі і приписи п. 37.1.4 ст.37 цього закону до даних правовідносин не застосовуються. Вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є стороною цього договору.

При цьому, норми зазначеного закону не містять підстав для відмови у задоволенні вимог страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 24.03.2014 у справі № 910/18716/13 та від 17.07.2013 у справі №910/4896/13.

За таких обставин, посилання відповідача на приписи підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яким неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування за цим Законом, суд вважає безпідставним, оскільки право особи на звернення до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу не може бути обмежене законом та іншими нормативно-правовими актами.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (03680, м.Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н, ідентифікаційний код 33637321) суму страхового відшкодування у розмірі 4861 (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 76 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.04.2014.

Суддя Т.В.Васильченко