Рішення № 38424642, 18.04.2014, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/5812/13-ц

Провадження № 2/505/122/2014 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2014 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Вергопуло А.К.,

при секретарі - Чебан О. Г.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідачки - ОСОБА_3,

представника відповідачки - ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» про визнання рішення незаконним, відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення упущеної вигоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто», стверджуючи, що 09 березня 2013 року відповідачка, керуючи автомобілем ВАЗ 21063 у стані алкогольного сп'яніння, порушила правила дорожнього руху, що спричинило зіткнення з автомобілем марки «Опель Вектра» під керуванням позивача, що спричинило йому ушкодження середнього ступені тяжкості, також внаслідок скоєного злочину його автомобіль був фізично знищений, його ринкова вартість на момент дорожньо-транспортної пригоди складала 33101,00 грн., позивач не може працювати та отримувати дохід, крім того він зазнав моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також позивач стверджував, що страхова компанія йому відшкодувала 14304,48 грн., борг по страховому відшкодуванню складає 8646,52 грн.

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив рішення Одеської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» про встановлення страхового відшкодування ОСОБА_1 по справ №9170 стосовно дорожньо-транспортної пригоди від 09 березня 2013 року в розмірі 14304,48 грн. - визнати незаконним, встановити розмір страхового відшкодування, яке підлягає сплаті Одеською філією публічного акціонерного товариства «Українські страхова компанія «Гарант Авто» на його користь в сумі 41359,16 грн., стягнути з Одеської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на його користь у якості неотриманих доходів за час перебування на лікарняному у сумі 3258,16 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 5000,00 грн., відшкодування майнової шкоди за пошкодження автомобіля у сумі 8646,52 грн., стягнути з ОСОБА_3 на його користь кошти у сумі 15000, 00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди та 6256,84 грн. у якості відшкодування упущеної вигоди.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник за довіреністю ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечували, стверджували, що ОСОБА_3 сплачувала позивачу кошти на лікування, тому позов у частині стягнення з неї грошових коштів є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Представник ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» у судове засідання не з'явився, надали заперечення, у яких просили розглянути справу за їх відсутності та стверджували, що ринкова вартість автомобіля «Опель Вектра» на момент дорожньо-транспортної пригоди склала 24454,48 грн., вартість пошкодженого автомобіля «Опель Вектра» після дорожньо-транспортної пригоди склала 10150,00 грн., на підставі страхового акту власнику автомобіля було виплачено 14304,48 грн. (24454,48 грн. - 10150,00 грн.), а тому розмір страхового відшкодування сплачений у повному обсязі, також позивачем не надано доказів із закладу охорони здоров'я про втрату працездатності, також не надано доказів у підтвердження права позивача на відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 09 березня 2013 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 21063 у стані алкогольного сп'яніння, порушила правила дорожнього руху, що спричинило зіткнення з автомобілем марки «Опель Вектра» під керуванням ОСОБА_1, що спричинило йому ушкодження середнього ступені тяжкості.

Вироком Котовського міськрайонного суду від 30 вересня 2013 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Між водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 і ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно висновку №90 від 27 квітня 2013 року, зробленого на підставі заяви ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто», про оцінку колесного транспортного засобу легкового автомобіля «Опель Вектра» д/н НОМЕР_2 вартість матеріальної шкоди нанесеного володільцю автомобіля «Опель Вектра» д/н НОМЕР_2 станом на 27 квітня 2013 року складає 33101,00 грн.

ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» було складено страховий акт № 9170/01, з якого вбачається, що ринкова вартість автомобіля «Опель Вектра» на момент дорожньо-транспортної пригоди склала 24454,48 грн., вартість пошкодженого автомобіля «Опель Вектра» після дорожньо-транспортної пригоди склала 10150,00 грн., страховик на підставі договору визнав даний випадок «як страховий випадок» і прийняв рішення здійснити виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_1 у сумі 14304,48 грн.. (24454,48грн. - 10150,00 грн.)

Зазначену суму страхового відшкодування 14304,48 грн. виплачено позивачу.

Пошкоджений легковий автомобіль «Опель Вектра» ОСОБА_1 залишив собі, ліквідні залишки автомобіля ним були продані за 10150,00 грн.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Спір у справі витікає із цивільних правовідносин та регулюється відповідними положеннями норм ЦК України щодо відшкодування шкоди та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується в повному об'ємі, особою яка її заподіяла.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1187 ГК України шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і так далі) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його провини.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому тільки різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 9 і 22 Закони України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку, страховик відповідно до обов'язкових лімітів відповідальності страховика, відшкодовує в установленому порядку шкоду, яка була причинна в результаті дорожньо-транспортної події.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору.

Суд вважає, що ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» було необґрунтовано зменшено розмір страхового відшкодування, адже експертним висновком, складеним на замовлення ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто», встановлено вартість матеріальної шкоди нанесеного володільцю автомобіля «Опель Вектра» д/н НОМЕР_2 у розмірі 33101,00 грн., суд приймає до уваги даний висновок, тому несплачена сума у розмірі 8646,52 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у чистині встановлення розміру страхового відшкодування, яке підлягає сплаті Одеською філією публічного акціонерного товариства «Українські страхова компанія «Гарант Авто», та вважає дані позовні вимоги необґрунтованими.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Враховуючи те, що згідно податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 мав середньомісячний розмір оподатковуваного доходу у розмірі 865,00 грн., згідно довідки Котовської міської лікарні Одеської області ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 12 березня 2013 року по 25 березня 2013 року, а також з 26 березня 2013 року по 02 липня 2013 року, тобто 3 місяці та 23 дні, тому ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» повинне відшкодувати ОСОБА_1, як фізичній особі-підприємцю, суму неотриманих доходів за час перебування на лікарняному 3258,16 грн. (3 місяці х 865 грн. +23 дні (865/30х23) 2595 грн. + 663, 16 грн.)

Крім матеріального збитку потерпілому унаслідок дорожньо-транспортної пригоди відшкодовується також моральна шкода.

Згідно ст. 26-1 Закони України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Як свідчить із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Згідно положень ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням обставин справи і наявних цьому доказів, суд визначає розмір моральної шкоди який завдано ОСОБА_1 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у 2000,00 грн.

Таким чином ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» зобов'язане відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

Зважаючи на ті обставини, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був знищений автомобіль ОСОБА_1, також він зазнав моральних страждань через наслідки дорожньо-транспортної пригоди, тому суд визначає моральну шкоду, спричинену ОСОБА_1, у розмірі 500,00 грн., яка згідно до вимог позову підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_3

Що стосується позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_3 упущеної вигоди, суд вважає, що ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів неможливості працевлаштування та неможливості отримання доходу. Позивач повинен довести, що він гарантовано отримав б відповідні доходи у разі, якщо б його право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою. Позивачем не доведено зазначений у позові розмір упущеної ним вигоди, тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до вимог позову щодо розподілу судових витрат між сторонами справи, суд покладає на відповідачів понесені позивачами письмово підтверджені судові витрати по справі пропорціонально задоволеного позову.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» про встановлення страхового відшкодування ОСОБА_1 по справі №9170 стосовно дорожньо-транспортної пригоди від 09 березня 2013 року в розмірі 14304,48 грн. - визнати незаконним.

Стягнути з Одеської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування майнової шкоди за пошкодження автомобіля у сумі 8646,52 грн.

Стягнути з Одеської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування неотриманих доходів за час перебування на лікарняному 3258,16 грн.

Стягнути з Одеської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди у сумі 2000,00 грн,

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 500,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

В інших позовних вимогах відмовити.

Стягнути з Одеської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь держави витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 139,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 50,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя