Постанова № 38423591, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13565/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2013 року №0003722207, №0003732207 №0003742207,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2013 року №0003722207, №0003732207 №0003742207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Альянс Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 28.02.2013 рокута податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг», за результатом якої складено акт від 29.04.2013 року №2068/22-7/38316777.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення приписів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 454 871,0 грн.; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення приписів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 834 915,0 грн..

Вказані висновки акта перевірки слугували підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 22.05.2013 року №0003722207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 9 318 589,0 грн. (за основним платежем 7 454 871,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 863 718,0 грн.); №0003732207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4 793 644,0 грн. (за основним платежем 3 834 915,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 958 729,0 грн.); №0003742207, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 737 203,0 грн..

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: в ході розслідування кримінального провадження №32013110100000031 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст 212 КК України та щодо невстановлених осіб за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст 212 КК України встановлено, що невстановлені розслідуванням особи створили документальне оформлення договорів купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання за участю, зокрема, ТОВ «Саноіл Торг», яке задіяли в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюзі незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток .

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на наступні обставини.

В ході перевірки встановлено, що 08.08.2012 року між ТОВ «Саноіл Торг» (Продавець) та ТОВ «Альянс Маркет» (Покупець) укладено договір поставки продукції та матеріалів, асортимент, кількість та вартість яких визначається сторонами у специфікаціях, які невід'ємними додатками до договору.

Умови поставки товару (меляса бурякова, олія соняшникова нерафінована), конкретне місце фактичного приймання-передачі товару також визначається сторонами у специфікаціях. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі товару.

В специфікаціях № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 до цього договору сторонами погоджено умови поставки: ЕХW - м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, термінал ТОВ «Евері» (доставка товару до пункту призначення та оформлення необхідних відвантажувальних документів здійснюється Покупцем і за його рахунок).

Товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт відвантаження, транспортування товару, реквізити перевізника, розрахунки за транспортування товарно-матеріальних цінностей до перевірки не були надані.

Первинних документів які б підтверджували взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Інфініті» до перевірки також не надано у зв'язку з їх викраденням.

Товар невідомого походження від ТОВ «Саноіл Торг» у день придбання відразу ж документально оформлювався на адресу контрагентів покупців у зв'язку відсутністю у постачальника товару ТОВ «Саноіл Торі» первинних документів неможливо встановити реальні обсяги придбання та подальшої реалізації, походження та зберігання товару.

ТОВ «Саноіл Торг» фактично не здійснювало операцій з придбання ТМЦ, не мало умов для здійснення господарської діяльності, тому реалізовувати ТМЦ на адресу ТОМ «Альянс Маркет» не мало можливості.

Позивачем укладено договір комісії №0808 від 08.08.2012 року з ТОВ «Югекотоп», за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснити одну чи декілька зовнішньоекономічних операцій по продажу товару, найменування, кількість, вартість якого перераховується у відповідному Додатку до даного Договору комісії. Мінімальна експортна ціна вказується Комітентом в Додатку. Товар є власністю Комітента до моменту його реалізації Покупцю-нерезиденту. Датою продажу товару (перехід права власності) є дата оформлення в установленому порядку митної декларації, яка підтверджує факт перетинання митного кордону України.

За умовами договору Комісіонер зобов'язується здійснити пошук Покупців Товару за межами України, заключити від свого імені експортні контракти з Покупцями Товару; забезпечити митне і транспортне оформлення Товару і здійснити його поставку на експорт; забезпечити митне і транспортне оформлення Товару і здійснити його поставку на експорт, в т.ч. оформити вантажну митну декларацію у відповідності з митним режимом експорту з зазначенням Комітента в якості відправника/експортера Комісіонера в якості особи відповідальної за фінансове врегулювання; заключити від свого імені договори з митними брокерами на здійснення митного оформлення Товару, договорів поручення (агентських договорів) і інших договорів пов'язаних з виконанням обов'язків Постачальника Товар) на експорт.

Згідно вказаного Договору сторонами складені та підписані додатки №1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 згідно яких Комітентом буде передано Комісіонеру майно, а саме: олія соняшникова нерафінована, меляса бурякова та олія соєва.

Базис поставки на експорт: FОВ - порт Миколаїв, Україна, доставка товару до пункту призначення та оформлення необхідних відвантажувальних документів здійснюється шляхами Продавця і за його рахунок. Мито та інші збори пов'язані з вивезенням товару на експорт, їх оплата за рахунок Продавця. Всі митні та експортні податки та інші витрати пов'язані з ліцензією на експорт та митними процедурами здійснюється за рахунок Продавця.

Позивачем в наданих митних деклараціях, в яких ТОВ «Альянс Маркет» в порушення п.2.2 Договору не зазначено як відправник товару, а лише в графі 9 зазначений як «Особа відповідальна за фінансове врегулювання» митних декларацій, що суперечить умовам договору комісії.

ТОВ «Альянс Маркет» не надано товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт відвантаження, транспортування товару, реквізити перевізника, розрахунки за транспортування ТМЦ, що суперечить умовам укладених договорів, відповідно до яких поставка товару до пункту призначення та оформлення необхідних відвантажувальних документів здійснюється саме ТОВ «Альянс Маркет».

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування; складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типову форму товарно-транспортної накладної (ф. № І-ТН) затверджено спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України від 29.12.1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (зі змінами та доповненнями). При цьому відповідно до п. 2 наказу № 488/346 застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зазначені вище обставини дають підстави для висновку, що у ТОВ «Саноїл Торг» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей в силу відсутності транспортних засобів, матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, що дає підстави для висновку про обґрунтованість та законність прийняття апелянтом спірних податкових повідомлень-рішень та помилковість висновків суду першої інстанції про наявність законних підстав для їх скасування.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року та постановлення нової про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2013 року №0003722207, №0003732207, №0003742207 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 17.04.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.