Постанова № 38423543, 23.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"23" квітня 2014 р. № 820/4693/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛАД-М" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛАД-М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд 1.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000931501 від 23.12.2013 року. 2.Зобов'язати відповідача відобразити в автоматизованій системі "Податковий блок" дані, відображені ТОВ "СКЛАД-М" самостійно в податкових деклараціях з податку на додану вартість (без змін, передбачених в Акті № 867/20-34-15-01-12/38159597 від 21.11.2013 року).

В обґрунтування позову вказано, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення № 0000931501 від 23.12.13 є правомірним та на думку відповідача не підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Мін доходів у Харківській області була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Склад-М» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 20123 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 867/20-34-15-01-12/38159597 від 21.11.2013 яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме:

- Завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 1 400 000,00 грн.

- Завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 65 722,00 грн.

09.12.2013 позивач надіслав на адресу відповідача заперечення від 09.12.2013, вих. № 36, до Акту № 867/20-34-15-01-12/38159597 від 21.11.2013, в якому зазначили про виявлені у Акті перевірки неточності та висловили своє бажання взяти участь у розгляді цих заперечень (далі - Заперечення).

24.12.2013 позивач отримав повідомлення від 04.12.2013 за № 4341/10/20-34-15-01-25, в якому було зазначено, що наданим нами уточнюючим розрахункам визначено статус «Невизнання податкової звітності як податкової декларації» у зв'язку із порушенням, на думку відповідача, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Цього ж дня, 24.12.2013, позивач отримав повідомлення від 13.12.2013 за № 4505/10/20-34-15-01-25, в якому повідомлялося про призначення розгляду заперечень на 19.12.2013 о 14.00 год.

Цього ж дня, 24.12.2013, позивач отримав лист від 19.12.2013 № 4629/10/20-34-15-01-25 «Про внесення змін до акту перевірки від 21.11.2013 року № 867/20-34-15-01-12/38159597», в якому, з урахуванням викладених у запереченні зауважень, певні частини акту перевірки були викладені у новій редакції.

24.12.2013 позивач отримав відповідь на заперечення до акту перевірки від 21.11.2013 року № 867/20-34-15-01-12/38159597, за № 4701/10/20-34-15-01-25 від 20.12.2013, в якій відповідач фактично залишив без змін висновки акту перевірки.

26.12.2013 позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0000931501 та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за ним, згідно з яким щодо ТОВ «СКЛАД-М» відповідачем було визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 0 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 366430,5 грн.

03.01.2014 позивачем направлено відповідачу скаргу від 03.01.2014, вих. № 01, на винесений висновок у акті № 867/20-34-15-01-12/38159597 від 21.11.2013р. з додатком № 1 до Акту перевірки, та на винесене податкове повідомлення-рішення № 0000931501 від 23.12.2013р. Державною податковою інспекцією у Московському р-ні м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі - Скарга

29.01.2014 позивач отримав лист від 16.01.2014 № 182/10/20-34-15-01-18 «Про внесення змін до акту перевірки від 21.11.2013 року № 867/20-34-15-01-12/38159597», в якому, з урахуванням викладених у скарзі зауважень, таблиця 3.11 на сторінці 9 Акту перевірки була викладена у новій редакції.

Цього ж дня, 29.01.2014, позивач отримали рішення про продовження строку розгляду скарги від 27.01.2014 № 532/10/20-40-10-04-17, яким строк розгляду скарги було продовжено до 10 березня 2014 року включно.

03.03.2014 позивач отримав рішення про залишення скарги без розгляду від 27.02.2014 за № 1374/10/20-40-10-04-17.

Суд зазначає, що підставою для вище зазначених висновків відповідача є позиція відповідача щодо змісту положень п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач за період квітень-вересень 2013 року включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з придбання товарів по договору поставки № 02-047/13 від 02.04.2013 року від ТОВ «Ліга-райз-агро» насіння кукурудзи на загальну суму 8 913 463,80 грн., в т.ч. ПДВ 1 485 577,30 грн.

Суми ПДВ по придбаному товару включені ТОВ „СКЛАД-М" до складу податкового кредиту в квітні 2013 року.

В цьому ж періоді ТОВ „СКЛАД-М" реалізував на експорт насіння соняшнику та насіння кукурудзи на загальну суму 13 571 445,85 грн., у тому числі, весь товар, придбаний у ТОВ «ЛУГА-РАЙЗ-АГРО». Розрахунки за реалізований товар здійснені в повному обсязі грошовими коштами.

Суд зазначає, що відповідачем по справі не заперечувався факт реальності вище зазначеної господарської угоди, розрахунок за нею тощо.

Також суд зазначає, що відповідачем по справі також не заперечувався той факт, що ТОВ «ЛУГА-РАЙЗ-АГРО» є сільськогосподарським виробником насіння соняшника та кукурудзи та це була перша поставка зернових від ТОВ «ЛУГА-РАЙЗ-АГРО» до ТОВ „СКЛАД-М" та відноситься до товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД.

Згідно із п. 13 р. III Порядку № 1492, податкова декларація з ПДВ подається платником за звітний період незалежно від того, чи проводив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 25 р. III Порядку № 1492, після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками. В податковій декларації з ПДВ, форма якої затверджена Наказом N 1492, передбачене спеціальне поле 012 "Звітна нова", яке заповнюється платником податку у разі подання ним нової податкової декларації з ПДВ з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.

Судом встановлено та зазначений факт не заперечувався відповідачем по справі, що ТОВ «Склад-М» в жовтні 2013 року надало до ДПІ у Московському районі м. Харкова дві податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість (звітна) вхідний реєстр, номер №9066211598 від 18.10.2013 року;

- податкова декларація з податку на додану вартість (звітна нова) вхідний реєстр, номер № 9066899111 від 21.10.2013 року;

При цьому завищення ТОВ „Склад-М" заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2013 року у податковій декларації з податку на додану вартість звітній новій (вхідний реєстраційний номер № 9066899111 від 21.10.2013 року) не встановлено.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ПКУ).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПКУ).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКУ чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Законом України від 07.07.2011 року № 3609-УІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", який набрав чинності 06.08.2011 (Голос України, 2011, 08, 05.08.2011 N 144), внесено зміни до ПКУ, зокрема, п. 15 підр. 2 р. XX ПКУ викладено у новій редакції, згідно з якою, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Аналізуючи вище зазначені положення п. 15 підр. 2 р. XX ПКУ суд приходить до висновку, що законодавець чітко господарських операцій які тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТЗЕД та зазначив декілька випадків коли господарські операції не звільняються від оподаткування ПДВ, а саме:

- перше постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД які безпосередньо придбали такі зернові культури у сільськогосподарських підприємств - виробників;

- перше постачання технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТЗЕД які безпосередньо придбали такі технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ під сільськогосподарськими товаровиробниками, для цілей оподаткування податком на додану вартість, розуміється підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях.

Судом встановлено, що в вантажних митних деклараціях зазначено, що виробником сільськогосподарської продукції, яка постачалась ТОВ «Склад-М» по контракту № СМ/01/04-13-01 купівлі - продажу товару від 01.04.2013 року на адресу ТОВ «Гарант Оптима», є ТОВ "ЛУГА-РАЙЗ-АГРО".

В акті ДПІ (стор.13) зазначено, що «згідно відповіді Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області від 24.10.2013 року №3367/22- 205 на запит Державної податкової інспекції Московського району м. Харкова від 12.09.2013 року №1089/20-34-15-01-22 про проведення зустрічної звірки, ТОВ "ЛУГА- РАЙЗ-АГРО" є сільськогосподарським виробником насіння соняшнику та насіння кукурудзи, яке було реалізовано на адресу ТОВ «Склад-М». За результатами зустрічної звірки фінансово - господарські відносини між ТОВ «Склад-М» та ТОВ "ЛУГА-РАЙЗ- АГРО" підтверджені в повному обсязі».

Виходячи з вимог п. 15 підр. 2 р. XX ПКУ податок на додану вартість при поставці зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТЗЕД нараховується:

- сільськогосподарським товаровиробником незалежно від його реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування:

- посередником, який безпосередньо придбав такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників,

Таким чином, пільговий режим оподаткування не поширюється на перше постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Враховуючи те, що підприємства, які придбають у сільськогосподарських підприємств - виробників зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД та технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТЗЕД, здійснюється подальше постачання таких зернових та технічних культур з відповідним нарахуванням ПДВ, то вони мають право на отримання податкового кредиту.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 р. V ПКУ визначено, що операції з експорту товарів (супутніх послуг) оподатковуються за нульовою ставкою, якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Тобто, операції з експорту товарів (супутніх послуг) не звільняються від оподаткування податком на додану вартість, а оподатковуються за нульовою ставкою.

Крім того, слід зазначити, що ПКУ розмежовує поняття «звільнення від оподаткування податком на прибуток» та «оподаткування прибутку за ставкою 0 %».

В той же час, відповідно до абз.2 п. 15 підр. 2 р. XX ПКУ, операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Але при цьому зазначена норма ПКУ не містить обмеження щодо застосування норм абз.1 п. 15 підр. 2 р. XX ПКУ стосовно першого постачання в митному режимі експорту, таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Таким чином, вищезазначені норми ПКУ припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податку стосовно нарахування податку на додану вартість при здійснені операцій з вивезення в митному режимі експорту зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД та технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТЗЕД, які були безпосередньо придбані таким платником у сільськогосподарського товаровиробника.

В той же час, відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та 56.21 ст. 56 ПКУ, податкове законодавство України базується на принципі правомірності. Даний принцип передбачає, що при існуванні колізійних норм в межах ПКУ, при існуванні колізії між нормами ПКУ та нормами інших нормативно-правових актів, при існуванні колізії між нормами різних нормативно-правових актів, які призводять до неоднозначного трактування прав і обов'язків учасників податкових правовідносин та до можливості прийняття рішення на користь як владного суб'єкта (органу державної податкової служби чи митного органу), так і платника податку, рішення повинно бути прийняте на користь платника податку.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача викладені в акті перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.11.2.013 року № 867/20-34-15-01-12/381595, стосовно завищення ТОВ „Склад-М" заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за відповідний звітний (податковий) період (від 18.10.2013 року № 9066211598) за вересень 2013 року, внаслідок порушення п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а отже і податкове повідомлення - рішення № 0000931501 від 23.12.2013 року винесено ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавств України.

Крім цього суд зазначає, що є також підставою для скасування вище зазначеного податкового-повідомлення рішення, що як вже було встановлено судом за вересень 2013 року позивачем було подано дві податкових декларації з податку на додану вартість: № 9066211598 від 18 жовтня 2013 року (звітна) та № 9066899111 від 21 жовтня 2013 року (звітна нова). При цьому звітна нова декларація визнається за законодавством останньою поданою декларацією.

Суд зазначає, що предметом дослідження у акті перевірки (п. З.1., стор. 7 акту) є податкова декларацію №9066211598 від 18 жовтня 2013 року (звітну), а податкове повідомлення - рішення відповідач прийняв з урахуванням іншого документа, який не було враховано у акті перевірки, а саме декларації № 9066899111 від 21.10.2013 (звітної нової), що підтверджується посиланням на зазначену декларацію, як в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, так і в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Таким чином, акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення були прийняті на підставі юридично та фактично різних документів (різних податкових декларацій).

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛАД-М" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000931501 від 23.12.2013 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 квітня 2014 року

Суддя Спірідонов М.О.