Постанова № 38423529, 17.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

5.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/821/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представників позивача: Бахтігозіної О.А. (довіреність від 10.10.2013),

Деркача В.М. (довіреність від 10.04.2014),

представників відповідача 1: Шуйського О.В. (довіреність від 30.10.2013 № 6.1/1-7/3766), Лисенко О.В. (довіреність від 04.12.2013 № 6.1/1-7/4847),

представника відповідача 2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2013 №702000003/2013/000298/2, стягнення надмірно сплаченого мита у розмірі 6 837,21 грн. та податку на додану вартість у розмірі 28 716,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2013 №702000003/2013/000298/2, стягнення надмірно сплаченого мита у розмірі 6 837,21 грн. та податку на додану вартість у розмірі 28 716,25 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 11 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (покупець) та компанією SHENZHEN SYSIWARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (постачальник) був укладений контракт № 57/МС, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити окремими партіями у визначені договором строки, а покупець прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами згідно специфікацій (додатків) до цього контракту, й своєчасно провести оплату на умовах контракту. Ціна на товар встановлюється в доларах США на умовах FОВ Шенжень, Китай «Інкотермс 2000». Покупцем за кожну партію товару здійснюється передоплата на умовах 25% від суми передбачуваної партії поставки банківським переказом. Остаточний розрахунок за товар в розмірі 75% від партії поставки здійснюється банківським переказом протягом трьох робочих днів з моменту отримання факсо- (фото-) копії рахунку-фактури із зазначенням суми поставки, а також після затвердження повного комплекту відвантажувальної документації.

11 липня 2013 року сторони контракту підписали Специфікацію № 1, якою погодили поставку товару «посуд з кераміки сорту АВ круглої форми звичайного білого кольору з переривчастими деколями, а саме: 6-дюймова салатниця, 7-дюймова салатниця, 7,5-дюймова плоска тарілка, 9-дюймова плоска тарілка» на загальну суму 37 730,29 доларів США. Відповідно до примітки, на розсуд постачальника допустимим є 15% відхилення по кількості виробів та вартості партії.

На виконання п. 5.1. контракту 08 серпня 2013 року ТОВ «Мір Снабженія» була здійснена попередня оплата за замовлений товар на умовах 25% від суми передбачуваної партії поставки в розмір 9 432,57 доларів США платіжним дорученням в іноземній валюті №105. В графі 70 «призначення платежу» зазначено - передоплата згідно контракту №57/МС від 11.07.2013, специфікації № 1 від 11.07.2013.

21 серпня 2013 року постачальником був складений рахунок-фактура на виготовлену партію №UА01-031, відповідно до якого загальна вартість виготовленої продукції склала 37 538,41 доларів США. Передоплата 9 432,57 доларів США. Загальний залишок по оплаті становить 28 105, 84 доларів США. Остаточний розрахунок за товар на визначений у інвойсі залишок був здійснений 04 вересня 2013 року платіжним дорученням в іноземній валюті №119. В графі 70 «призначення платежу» зазначено - передоплата згідно контракту №57/МС від 11.07.2013, специфікації № 1 від 11.07.2013, інвойсу № UА01-031 від 21.08.2013.

02 жовтня 2013 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від постачальника SHENZHEN SYSIWARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай, за вказаним вище контрактом, товар «посуд з кераміки сорту АВ круглої форми звичайного білого кольору з переривчастими деколями, а саме: 6-дюймова салатниця, 7-дюймова салатниця, 7,5-дюймова плоска тарілка, 9-дюймова плоска тарілка» та подано до Луганської митниці Міндоходів митну декларацію № 702200001/2013/013582 та декларацію митної вартості на товар.

Митна вартість товару декларантом визначена за першим методом митної оцінки (за ціною угоди). У зв'язку з тим, що умови поставки товару - FОВ Шенжень, Китай - передбачають включення додаткових витрат до фактурної (контрактної) вартості товару, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, декларантом також була подана декларація митної вартості відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 52 Митного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації № 702200001/2013/013582 від 02.10.2013 були надані всі необхідні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж для підтвердження числового обрахунку заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 та ст. 335 Митного кодексу України.

Подана електрона митна декларація прийнята посадовою особою Луганської митниці Міндоходів 02.10.2013 о 14:14:47, про що свідчить ідентифікатор повідомлення af0f34dd-bc96-4c49-9ba7-3396361ed17b.

02.10.2013 о 17:11:47 посадовою особою відділу митних платежів - відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці Міндоходів позивачу було надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) копію митної декларації країни експорту; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також посадовою особою відповідача-1 були запитані додаткові документи, які не передбачені нормою статті 53 Митного кодексу України, а саме: 1) додаткова угода до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 № 42/12, що передбачена 2.9. даної угоди та інші додаткові угоди, що стосуються даної поставки; 2) рахунки про надання додаткових послуг, що передбачені договором на транспортно-експедиційне обслуговування.

Підставою витребування зазначених вище документів, як зазначено у електронному повідомленні, визначено наявність у поданих декларантом розбіжностей (невідповідність кількості товару зазначеної у інвойсі та специфікації до контракту, а також відсутність у інвойсі ваги товару), відсутність відомостей щодо включення до ціни товару витрат на пакування, дизайн, транспортне маркування, сертифікат про походження, витрати на які передбачені умовами контракту та не відповідність фактичної суми оплати, сумі зазначеної у специфікації.

03.10.2013 листом № 03-3/10/13 декларант позивача надав додаткові документи, що витребувались, та пояснення щодо виявлених розбіжностей.

04.10.2013 о 15:47:44 відповідачем-1 декларанту позивача було надіслано електронне повідомлення про те, що метод визначення митної вартості «за ціною угоди» не може бути застосований, у зв'язку з тим, що заявлені відомості не підтверджені документально, а саме, декларантом не надані додаткові угоди до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 № 42/12 та рахунки про надання додаткових транспортно-експедиційних послуг. Інформація від декларанта, надана під час контролю за визначенням митної вартості товарів, щодо оформлення позивачем 05.08.2013 аналогічного товару за митною декларацією № 702200001/2013/010618 за рівнем митної вартості 1,17 доларів США/кг не була взята до уваги.

04.10.2013 Луганська митниця видала рішення про коригування митної вартості товарів № 702000003/2013/000298/2 за 6-м методом митної оцінки за ціною коригування 2,41 доларів США за кг.

При цьому, відповідно до описової частини рішення про коригування митної вартості, воно прийнято на підставі спрацювання системою АСАУР профілю ризику, а після надання декларантом додаткових документів, відповідач 1 прийшов до висновку про не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості.

В якості джерела інформації для коригування в рішеннях зазначена МД від 06.09.2013 №700050000/2013/002888 на товар з подібними характеристиками. Митна вартість розрахована виходячи з ціни за кг, хоча в даному випадку ціна відповідно до умов контракту розраховується за штуку.

Крім того, позивач вважає, що посилання на систему АСАУР в якості підстави для витребування документів не є законодавчо обґрунтованим з огляду на відсутність такої підстави для витребування у ст. 53 Митного кодексу України, а додаткові документи подаються декларантом за їх наявності. Відповідачу 1 під час контролю за визначенням митної вартості було роз'яснено про відсутність між позивачем та перевізником додаткових угод до договору від 01.01.2012 №42/12 та оформлення замовлення на підставі відповідних заявок, яка була надана разом з іншими додатковими документами. Також, перевізником був наданий лист про відсутність будь-якої іншої додаткової плати за поставляємий до митної території України товар, окрім тієї, що була зазначена у рахунку № 246/13 від 17.09.2013. Все вищезазначене не було взято до уваги під час прийняття спірного рішення про коригування, у зв'язку з чим позивач вважає, що таке рішення прийнято з порушенням принципу презумпції правомірності платника податку, закріплене у статті 62 Конституції України.

Також, в порушення вимог ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України в рішенні про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не зазначений вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана, немає обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У зв'язку з незгодою з визначеною відповідачем митною вартістю товару, позивач використовує надане ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України право на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії шляхом сплати до бюджету сум митних платежів, виходячи з вартості, визначеною митницею та випускає частину товару у вільний обіг за митною декларацією від 28.10.2013 № 702200001/2013/014785. Загальна сума переплати мита та ПДВ у зв'язку з безпідставним завищенням митної вартості скала 35 553,46 грн.

Згідно із частиною 8 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем 1 рішенням про коригування митної вартості товару, оскільки заявами від 03.10.2013 № 03-3/10/13 (під час митного оформлення) та від 26.12.2013 за № 26-2/12/13 (в межах строку дії гарантійних зобов'язань) позивачем до митниці були надані всі документи, які витребовувались, а також додаткові роз'яснення щодо умов та підстав застосування контрактної ціни, включення додаткових транспортних витрат, які підтверджують правильність числового визначення митної вартості декларантом за першим методом такого визначення (за ціною угоди). Отже, позивачем надано усі документи та пояснення достатні та необхідні для визначення митної вартості за ціною угоди.

Витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту Одеси підтвердженні документально наступним: 1) договір № 42/12 від 01.01.2012 з ТОВ «Інтернешнл транспорт компані лтд»; 2) рахунок № 246/13 від 17.09.2013 на здійснення передоплати за послуги з доставки контейнера з порту Шеньчжень до порту Одеси в розмірі 27 735,70 грн. без ПДВ; 3) платіжне доручення № 3112 від 18.09.2013 на оплату рахунку № 246/13 від 17.09.2013 без ПДВ; 4) довідка від ТОВ «Інтернешнл транспорт компані лтд» № 17/09 від 17.09.2013 щодо підтвердження вартості транспортування вантажу та відсутності його страхування; 5) лист від ТОВ «Інтернешнл транспорт компані лтд» № 59/13 від 03.10.13 з роз'ясненням про те, що стафіровка/розстафіровка вантажу не здійснювалась, оскільки контрактні умови поставки товару FОВ SHENZHEN, а усі витрати на транспортування до місця ввезення на митній території України відображені у рахунку № 246/13 від 17.09.2013.

Що стосується нібито не включення до митної вартості оцінюваного товару суми страхування в розмірі 80 грн., яка зазначена у рахунку перевізника від 14.10.2013 № 246.2/13 та акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) перевізника від 18.10.2013 № 246.2/13, то вказана сума стосується страхування обладнання (контейнера), в якому перевозився товар, а не самого товару, про що прямо зазначено у рахунку, а відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості) на страхування цих товарів. Крім того, рахунок та акт були виставлені після того, як товар був заявлений до митного оформлення, оподатковується ПДВ, та відноситься до послуг, які надаються на території України за договором між двома резидентами, отже не мають включатись до митної вартості імпортованого товару.

Враховуючи викладене, представники позивача вважають, що митному органу надані всі обов'язкові та додатково запитувані документи, що підтверджують заявлену митну вартість, обраний метод її визначення та складові, документально й достовірно, як на момент здійснення митного оформлення, так і протягом дії гарантійних зобов'язань. Відмовляючи у застосуванні митної вартості заявленої декларантом, відповідач діяв всупереч законодавству України з питань митної справи, застосовуючи формальний та необґрунтований підхід, без аналізу поданих документів.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у позові та додаткових поясненнях, в яких зазначили, що ціна на рівні 2,41 долара США/кг, яка зазначена у порівняльній декларації та за якою був вимушений здійснити розмитнення позивач, не ґрунтується на реальній ціні такого товару виходячи з нормальних умов міжнародної торгівлі, сформована довільно, без урахування умов поставки, кількості ввезеного товару, його характеристик, торгівельної марки, виробника. Натомість, під час здійснення консультації до вибору іншого відмінного від першого методу визначення митної вартості товару, декларант позивача звертав увагу посадової особи відповідача 1 на те, що 05.08.2013 ним було здійснено розмитнення аналогічного товару з Китаю, за такими самими умовами поставки згідно Інкотермс, за ціною інвойсу (контракту) 1,07 доларів США/кг , а з урахуванням витрат на доставку до кордону України 1,17 доларів США/кг (така ж сама ціна, як і у спірному оформленні) по МД №702200001/2013/010618; 02.07.2013 було здійснено розмитнення аналогічного товару з Китаю, за такими самими умовами поставки згідно Інкотермс, за ціною інвойсу (контракту) та з урахуванням витрат на доставку до кордону України 1,27 доларів США/штука по МД №702200001/2013/008826. Товар ввозився майже в такій самій кількості, а ціна була погоджена з відповідачем 1. Вказана інформація була проігнорована посадовою особою відповідача 1 та жодним чином не відображена у спірному рішенні про коригування.

Представники відповідача 1 - Луганської митниці Міндоходів, в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, підтримали доводи, викладені у раніше наданих суду письмових запереченнях на позов та додаткових поясненнях, в яких зазначили, що за митною декларацією від 02.10.2013 №702200001/2013/013582 до митного контролю та митного оформлення декларантом заявлено товар «посуд столовий з кам'яної кераміки глазурований...», імпортовано з Китаю, на умовах поставки FОВ SHENZHEN за контрактом між ТОВ «Мір Снабженія» (Україна) та SHENZHEN SYSIWARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай.

Під час митного оформлення посадовою особою митного поста «Луганськ-центральний» здійснено контроль із застосуванням АСАУР, що передбачено п. 4.5.4 Порядком, затвердженого наказом Мінфіну №631, де було виявлено згенероване АСАУР одне з повідомлень: 105-2 «Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Можливе страхування оцінюваних товарів, обхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Товар(и) № 1. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

На виконання вимог розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №882/21194, щодо виконання обов'язкової митної формальності «105-2», згенерованою АСАУР, посадовою особою митного поста «Луганськ-центральний» оформлено запит до спеціалізованого підрозділу у відповідності до пункту 4.7. Порядку, затвердженого наказом Мінфіну №631, з метою визначення митної вартості товарів.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, керуючись положеннями ст.ст. 53-54 Митного кодексу України та п.2 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Держмитслужби №362, було виявлено, що подані декларантом документи містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

За результатом порівняння було з'ясовано, що рівень митної вартості подібних товарів значно вище, ніж заявлений до митного оформлення. Заявлений рівень митної вартості 1,17 дол./кг, рівень митної вартості подібних товарів за ПІК ЄАІС Держмитслужби складає 2,41 - 8,83 дол./кг (митне оформлення здійснено Київською міжрегіональної митниці Міндоходів, Східною митницею Міндоходів).

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у декларанта було витребувано наступні документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни експорту;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України митницею було зазначено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи.

Також, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України для перевірки складових митної вартості товарів у декларанта було витребувано документи:

- додаткові угоди до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 № 42/12, тому що у відповідності до п. 2.9. якого, замовник заздалегідь доручає виконавцю та надає всі необхідні інструкції по організації стафірування/розстафірування товару, замовник сплачує вартість таких послуг по тарифам, які зазначені у додаткових угодах до договору;

- рахунки про надання додаткових послуг, тому що у відповідності до п.4.5. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12 виконавець надає замовнику рахунки за надані послуги, які передбачені п. 1.1.1, 1.1.2 вищевказаного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України листом ТОВ «Мір Снабженія» від 03.10.2013 №03-3/13 декларантом надано додаткові документи:

- банківські виписки від 08.08.2013 та від 04.09.2013 надані ПАТ «ПУМБ»;

- копію митної декларації країни експорту №531620130166461079 від 22.08.2013 на

китайській мові без надання перекладу;

- сертифікат МТП Китаю №134403АО/70078 від 27.09.2013;

- висновок №12/464 від 27.09.2013, підготовлений ДП «Держзовнішінформ», про якісні і вартісні характеристики товарів, які знаходяться у митному оформленні згідно поданої ЕМД від 02.10.2013 №702200001/2013/013582;

- лист №59/13 від 03.10.2013 експедиторської компанії ТОВ «ІТС LTD» щодо надання

транспортно-експедиційних послуг;

- заявка №335 від 06.08.2013 на транспортування згідно договору №42/12 від 01.01.2012;

- додаткова угода від 16.08.2013 №1 до контракту від 11.07.2013 №57/МС;

- лист виробника від 03.10.2013 №МС-57-1 щодо замовлення та виготовлення товару.

Додаткову угоду від 16.08.2013 №1 до контракту від 11.07.2013 57/МС було надано додатково тільки після запиту митниці, хоча додаткові угоди до контракту є невід'ємною його частиною. Також, цією додатковою угодою було внесено зміни до контракту чітко за розбіжностями, які було виявлено митницею.

При здійсненні перевірки наданих декларантом додаткових документів виявлено, що надана копія митної декларації країни експорту на китайській мові без перекладу. Враховуючи вимоги ст. 254 Митного кодексу України було витребувано переклад копії митної декларації країни експорту на українську мову.

04.10.2013 листом від 04.10.2013 №04-3/10/13 декларантом надіслано переклад митної декларації країни експорту, лист виробника від 04.10.2013 №МС-57-2 щодо пояснення розбіжності назви судна у поданих документах та витяг з мережі Інтернет щодо назви судна.

За результатами розгляду всіх наданих декларантом документів з'ясовано, що декларантом не було надано в повному обсязі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що передбачені ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, та ненадання декларантом документів, які витребувались посадовою особою Луганської митниці Міндоходів, а саме: згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України однією зі складових митної вартості товарів є витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Послуги по імпортуванню здійснено транспортно-експедиційною компанією ТОВ «Інтернешенл транспорт компані ЛТД», також умовами контракту передбачено надання транспортно-експедиційних послуг, послуг, направлених на забезпечення безперервності перевезення, та інших послуг, хоча під час митного контролю та митного оформлення декларантом о відомості щодо розміру фрахту та не надано відомостей щодо експедиційних витрат, які, даному випадку, є невід'ємною частино витрат на транспортування.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

При проведенні консультації з декларантом посадовою особою митниці було зазначено причини неможливості застосування основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, найменший рівень митної вартості подібного товару, який наявний у доходів і зборів, обґрунтовано застосування резервного методу та зазначено запропонований рівень митної вартості.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вищевикладене, представники відповідача 2 вважають, що посадовою особою Відділу винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 №702000003/2013/000298/2 та відмовлено у митному оформленні карткою відмови від 04.10.2013 №702000003/2013/00283 із зазначенням причин цієї відмови.

Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України однією зі складових митної вартості товарів є витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Відомостей щодо експедиційних витрат, понесених покупцем до місця ввезення товару на митну територію України, декларантом до Луганської митниці Міндоходів не надано.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення і протягом строку гарантійного зобов'язання декларантом ТОВ «Мір Снабженія» не було надано рахунок від 14.10.2013 №246.2/13 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.10.2013 №246.1, де зазначена сума страхування - 80 грн. Тобто, витрати понесені покупцем на страхування не було включено до митної вартості товару.

Представники відповідача 1 зазначили, що правомірність та законність дій співробітників Луганської митниці Міндоходів була предметом розгляду чисельних скарг ТОВ «Мір Снабженія». Посадовими особами Луганської митниці Міндоходів було надано ґрунтовані відповіді на всі скарги та звернення позивача щодо дій під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або ти податкових зобов'язань. Таким чином, саме оформлення вантажної митної декларації (як податкової декларації) дає право на відшкодування ПДВ з Державного бюджету України.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У даному випадку ми маємо волевиявлення декларанта на оформлення товару за самостійно визначеною за резервним методом митною вартістю товару та вчинення відповідних активних дій (подача митної декларації до митного оформлення, розрахунок та сплата обов'язкових платежів, податків та зборів). У разі наявності такого волевиявлення має місце самостійно визначене платником податків грошове зобов'язання.

Згідно із п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Крім того, у додаткових поясненнях по справі представники відповідача 1 посилаються на лист Міністерства доходів і зборів України від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15, з якого вбачається, що плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, ч.4, ч.10 ст.58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (п.190.1 ст.190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

До собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

На підставі викладеного, представники відповідача 1 просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В раніше наданих суду письмових запереченнях на позов зазначив, що на теперішній час існує два способи та порядки повернення надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України, а саме: перший - митний орган добровільно готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів; другий - повернення з Державного бюджету помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів здійснюється органами Казначейства на підставі рішення суду. На теперішній час до Головного управління Державної казначейської України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити повернення надмірно сплачених митних платежів та податку додану вартість.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України - митний контроль - митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 4 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно ст. 53 Митного кодексу України, У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (покупець) та компанією SHENZHEN SYSIWARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (постачальник) був укладений контракт № 57/МС, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити окремими партіями у визначені договором строки, а покупець прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами згідно специфікацій (додатків) до цього контракту, й своєчасно провести оплату на умовах контракту. Ціна на товар встановлюється в доларах США на умовах FОВ Шенжень, Китай «Інкотермс 2000». Покупцем за кожну партію товару здійснюється передоплата на умовах 25% від суми передбачуваної партії поставки банківським переказом. Остаточний розрахунок за товар в розмірі 75% від партії поставки здійснюється банківським переказом протягом трьох робочих днів з моменту отримання факсо- (фото-) копії рахунку-фактури із зазначенням суми поставки, а також після затвердження повного комплекту відвантажувальної документації.

11 липня 2013 року сторони контракту підписали Специфікацію № 1, якою погодили поставку товару «посуд з кераміки сорту АВ круглої форми звичайного білого кольору з переривчастими деколями, а саме: 6-дюймова салатниця, 7-дюймова салатниця, 7,5-дюймова плоска тарілка, 9-дюймова плоска тарілка» на загальну суму 37 730,29 доларів США. Відповідно до примітки, на розсуд постачальника допустимим є 15% відхилення по кількості виробів та вартості партії.

На виконання п. 5.1. контракту 08 серпня 2013 року ТОВ «Мір Снабженія» була здійснена попередня оплата за замовлений товар на умовах 25% від суми передбачуваної партії поставки в розмір 9 432,57 доларів США платіжним дорученням в іноземній валюті №105. В графі 70 «призначення платежу» зазначено - передоплата згідно контракту №57/МС від 11.07.2013, специфікації № 1 від 11.07.2013.

21 серпня 2013 року постачальником був складений рахунок-фактура на виготовлену партію №UА01-031, відповідно до якого загальна вартість виготовленої продукції склала 37 538,41 доларів США. Передоплата 9 432,57 доларів США. Загальний залишок по оплаті становить 28 105, 84 доларів США. Остаточний розрахунок за товар на визначений у інвойсі залишок був здійснений 04 вересня 2013 року платіжним дорученням в іноземній валюті №119. В графі 70 «призначення платежу» зазначено - передоплата згідно контракту №57/МС від 11.07.2013, специфікації № 1 від 11.07.2013, інвойсу № UА01-031 від 21.08.2013.

02 жовтня 2013 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від постачальника SHENZHEN SYSIWARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай, за вказаним вище контрактом, товар «посуд з кераміки сорту АВ круглої форми звичайного білого кольору з переривчастими деколями, а саме: 6-дюймова салатниця, 7-дюймова салатниця, 7,5-дюймова плоска тарілка, 9-дюймова плоска тарілка» та подано до Луганської митниці Міндоходів митну декларацію № 702200001/2013/013582 та декларацію митної вартості на товар. Митна вартість товару декларантом визначена за першим методом митної оцінки (за ціною угоди).

Судом встановлено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, було виявлено, що подані декларантом документи містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. За результатом порівняння було з'ясовано, що рівень митної вартості подібних товарів значно вище, ніж заявлений до митного оформлення.

Зважаючи на викладене, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у декларанта було витребувано виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України для перевірки складових митної вартості товарів у декларанта було витребувано наступні документи:

- додаткові угоди до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 № 42/12, тому що у відповідності до п. 2.9. якого, замовник заздалегідь доручає виконавцю та надає всі необхідні інструкції по організації стафірування/розстафірування товару, замовник сплачує вартість таких послуг по тарифам, які зазначені у додаткових угодах до договору;

- рахунки про надання додаткових послуг, тому що у відповідності до п.4.5. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12 виконавець надає замовнику рахунки за надані послуги, які передбачені п. 1.1.1, 1.1.2 вищевказаного договору.

Листом від 03.10.2013 №03-3/13 ТОВ «Мір Снабженія» надано додаткові документи:

- банківські виписки від 08.08.2013 та від 04.09.2013 надані ПАТ «ПУМБ»;

- копію митної декларації країни експорту №531620130166461079 від 22.08.2013 на

китайській мові без надання перекладу;

- сертифікат МТП Китаю №134403АО/70078 від 27.09.2013;

- висновок №12/464 від 27.09.2013, підготовлений ДП «Держзовнішінформ», про якісні і вартісні характеристики товарів, які знаходяться у митному оформленні згідно поданої ЕМД від 02.10.2013 №702200001/2013/013582;

- лист №59/13 від 03.10.2013 експедиторської компанії ТОВ «ІТС LTD» щодо надання

транспортно-експедиційних послуг;

- заявка №335 від 06.08.2013 на транспортування згідно договору №42/12 від 01.01.2012;

- додаткова угода від 16.08.2013 №1 до контракту від 11.07.2013 №57/МС;

- лист виробника від 03.10.2013 №МС-57-1 щодо замовлення та виготовлення товару.

Додаткову угоду від 16.08.2013 №1 до контракту від 11.07.2013 57/МС було надано додатково після запиту митниці, хоча додаткові угоди до контракту є невід'ємною його частиною.

При здійсненні перевірки наданих декларантом додаткових документів виявлено, що надана копія митної декларації країни експорту на китайській мові без перекладу. У позивача було витребувано переклад копії митної декларації країни експорту на українську мову.

04.10.2013 листом від 04.10.2013 №04-3/10/13 декларантом надіслано переклад митної декларації країни експорту, лист виробника від 04.10.2013 №МС-57-2 щодо пояснення розбіжності назви судна у поданих документах та витяг з мережі Інтернет щодо назви судна.

В судовому засіданні встановлено, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом було порушено вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та не було подано до органу доходів і зборів України виписку з бухгалтерської документації; додаткові угоди до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12, що передбачено п.2.9 цього договору; рахунки про надання додаткових послуг, у відповідності до п.4.5. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у органу доходів і зборів.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з декларантом ТОВ «Мір Снабженія» було проведено письмову та усну консультації.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно п. 1.1.1. та 1.1.2. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12 між ТОВ «Мір Снабженія» та ТОВ «Інтернешенл транспорт компані ЛТД», транспортно-експедиційною компанією було надано транспортно-експедиційні послуги; послуги, направлені на забезпечення безперервності перевезення; та інших послуги. Однак, під час здійснення митного контролю та митного оформлення відомостей щодо включення до митної вартості вказаних витрат декларантом не надано.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення і протягом строку гарантійного зобов'язання декларантом ТОВ «Мір Снабженія» не було надано рахунок від 14.10.2013 №246.2/13 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.10.2013 №246.1, де зазначена сума страхування - 80,00 грн. Тобто, витрати понесені покупцем на страхування не було включено до митної вартості товару.

Згідно з п.5 Методичних рекомендацій посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 12.07.2012 №362 (далі - Методичні рекомендації), одним з джерел інформації, яка використовуються під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків є спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

У відповідності до п.2.5 Методичних рекомендації посадовою особою митниці здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів (а саме 1,17 дол./кг) з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів (рівень митної вартості подібних товарів за ПІК ЄАІС Держмитслужби - 2,41 -8,83 дол./кг).

За кодом згідно з УКТЗЕД 6912003000 класифікуються товари «Посуд та прибори столові або кухонні, інші господарські і туалетні вироби, з кераміки, крім фарфорових», також, враховуючи незначні відмінності товару, оформленого за митною декларацією від 06.09.2013 №700050000/2013/002888, при розрахунку митної вартості за одиницю виміру було взято «дол./кг» (вартість одного кг виробу з кераміки), а не «дол./шт.».

Крім того, судом встановлено, що за вказаною митною декларацією митна вартість сформована з врахуванням витрат пов'язаних з транспортування товару, враховуючи дану обставину, при здійсненні коригування митної вартості товару посадовою особою було взято рівень митної вартості оформленої митної декларації без додавання витрат, зазначених у ч.10 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, на рівні 2,41 дол./кг.

За результатами розгляду наданих відповідачу 1 документів, ним видано позивачу картку відмови № 702000003/2013/00283 у митному оформленні товарів, згідно якої відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв'язку з неподанням всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 № 702000003/2013/000298/2, у зв'язку з неможливістю внесення змін до граф з вартісними показниками у декларації митної вартості (ДМВ) - вимоги наказу МФУ від 24.05.2012 №599, у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю відмовлено (ст. 54 п. 2 ч. 6 Митного кодексу України), рекомендовано подання нової митної декларації та декларації митної вартості з визначенням митної вартості на підставі Рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення про коригування митної вартості вказаного товару №702000003/2013/000298/2, прийнятого 04.10.2013, відповідач 1 відповідно до ст. 64 Митного Кодексу України, встановив митну вартість товарів за шостим резервним методом (за аналогічними операціями, що містяться у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками) другорядного способу та встановлено вартість товару 2,41 дол. США/кг.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що застосування основного методу за рівнем митної вартості 1,17 дол./кг неможливо, враховуючи положення ч.2 ст.58 Митного кодексу України, згідно якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до ст. 59 Митного кодексу України неможливо з причини неможливості у повній мірі виконати умови передбачені вказаною статтею.

Застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 60 Митного кодексу України неможливо за рівнем митної вартості 1,17 дол./кг (за митною декларацією від 05.08.2013 №702200001/2013/010618) у зв'язку з тим, що митна вартість є базою оподаткування, відповідно, якщо неможливо застосувати рівень митної вартості 1,17 дол./кг за основним методом, тому коригуванні митної вартості (бази оподаткування) до рівня 1,17 дол./кг неможливо.

Використання методів на основі віднімання вартості відповідно до ст. 62 Митного кодексу України та методу на основі додавання вартості відповідно до ст. 63 Митного кодексу України неможливо з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у органу доходів і зборів та декларанта.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, коригування митної вартості товарів здійснено за резервним методом у відповідності до ст.64 Митного кодексу України та з врахуванням положень ст. VII ГАТТ за найнижчими рівнями митної вартості подібного товару за ПІК ЄАІС Держмитслужби.

Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що при наявності аналогічних товарів за прийнятою органом доходів і зборів вартістю операції, ввезених приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари, відповідач 1 не використав таку інформацію. Суд вважає, що наявність середньорозрахункової вартості товарів при імпорті в України в попередній період на рівні 1,17 дол. США/кг не означає, що така вартість повинна залишитися і в майбутньому.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні надано роздруківку середньорозрахункової вартості товарів при імпорті в Україну за період 2013 року, згідно якої при імпорті в України середньорозрахункова вартість товару за кодом 691200 - Посуд та прибори столові або кухонні, іншу господарські і туалетні вироби, з кераміки, крім фарфорових, у жовтні 2013 року (тобто на день винесення оскаржуваного рішення) складала 2,23 дол. США/кг, а не 1,17 дол. США/кг, як зазначає позивач.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Луганської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04.10.203 №702000003/2013/000298/2 та необґрунтованість вимог щодо стягнення надмірно сплаченого мита у розмірі 6 837,21 грн. та податку на додану вартість у розмірі 28 716,25 грн. на користь позивача.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Законом України від 19 вересня 2013 року №590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності 23 жовтня 2013 року, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України від 16.01.2014 №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду після 23 жовтня 2013 року позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що на дату звернення з даним адміністративним позовом складає 1 827,00 грн. та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат - 4 872,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 № 590-VII, який набрав законної сили 23.10.2013, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру сплачено 182,70 грн. (платіжне доручення № 211 від 06 лютого 2014 року), з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 644,30 грн.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 22 квітня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2013 №702000003/2013/000298/2, стягнення надмірно сплаченого мита у розмірі 6 837,21 грн. та податку на додану вартість у розмірі 28 716,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (код ЄДРПОУ 31594936, адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Почтовая, 3Л, приміщення 2) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 квітня 2014 року.

Суддя Т.С. Ушаков