Постанова № 38421232, 23.04.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 914/4545/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства

"Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" б/н від 10.02.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р.

у справі № 914/4545/13

за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною

сировиною, м. Київ

до відповідача Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма

"Львівспецкомунтранс", м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

про розірвання договору суборенди від 12.04.2013р. та повернення майна

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - Гриниха Х.А - представник (довіреність 1.7 вих-70 від 04.09.2013р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.01.2013 року у справі №914/4545/13 (суддя Яворський Б.І.) позов задоволено повністю; розірвано Договір суборенди від 12.04.2013р., укладений між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та Львівським комунальним підприємством "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4; зобов'язано Львівське комунальне підприємство "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" повернути Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною автомобіль FORD CARGO, вантажний сміттєвоз, колір-білий, шасі НОМЕР_3, об'єм двигуна 7330 см3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, видане ВРЕР-13 УДАІ в м. Києві 27.12.2012р., реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012 та автомобіль FORD CARGO, вантажний сміттєвоз, колір-білий, шасі НОМЕР_5, об'єм двигуна 8974 см3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане ВРЕР-13 УДАІ в м.Києві 25.12.2012р., реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2012; стягнуто з Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 2 294,00 грн. сплаченого судового спору.

Рішення суду мотивоване тим, що 30.04.2013р. Договір оперативного лізингу (оренди) розірвано, строк договору суборенди (піднайму) не може перевищувати строку договору оренди (найму), а тому Договір суборенди визнано розірваним. При цьому суд першої інстанції покликаючись на положення ст. 798 ЦК України, зазначає, що оскільки Договір суборенди розірвано, тому передане суборендарю майно у користування по Договору суборенди підлягає поверненню суборендодавцю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Львівське комунальне підприємство "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 10.02.2014 року, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2014 року у справі № 914/4545/13 скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що достроковим розірванням Договору оренди, і як наслідок Договору суборенди, позивач завдає відповідачу матеріальну шкоду, оскільки позивач змушений буде розірвати угоди щодо надання послуг з вивезення побутових відходів у м.Львові, будуть зірвані графіки вивезення побутових відходів, що може призвести до санітарно-епідеміологічного стану міста.

Також, скаржник покликається на те, що на момент укладення Договору суборенди позивачем велися перемовини з орендодавцем щодо розірвання Договору оренди, тобто позивачу було відомо, що договір суборенди буде невдовзі розірваний, про що останній не повідомив відповідача під час укладення спірного договору.

Позивач та третя особа правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 01.04.2014р. У судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014р. за згодою представників сторін оголошено перерву до 23.04.2014р.

В дане судове засідання прибув представник третьої особи, однак позивач та відповідач явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать підписи уповноважених представників на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про оголошення перерви у судовому засіданні 01.04.2014р.

Враховуючи ту обставину, що позивач та відповідач належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника третьої особи у даному судовому засіданні та враховуючи пояснення представників позивача та відповідача у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2014р. у справі № 914/4545/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 25 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (Орендодавець) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Орендар) укладено Договір оперативного лізингу (оренди) № 552-L (надалі - Договір № 552-L) (а.с. 20-35).

Одночасно, 25 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (Орендодавець) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Орендар) укладено Договір оперативного лізингу (оренди) № 553-L (надалі - Договір № 553-L) (а.с. 40-55).

Відповідно до п. 1.1. вищевказаних Договору № 552-L та Договору № 553-L, Орендодавець зобов'язується придбати та передати на умовах найму (оренди) у тимчасове користування майно (Предмет оренди) наведене в специфікації (Додаток 1 до Договору), а Орендар зобов'язується прийняти Предмет орендни та сплачувати орендні платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору .

Документальними доказами у справі встановлено, що 12 квітня 2013 року між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Суборендодавець) та Львівським комунальним підприємством "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" (Суборендар) укладено Договір суборенди (надалі - Договір) (а.с. 14-16), відповідно до умов якого Суборендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" та передане в оренду Суборендодавцю на підставі Договору оперативного лізингу (оренди) № 552-L та Договору оперативного лізингу (оренди) №553-L, укладених між Суборендодавцем та ТзОВ "ОТП ЛІЗИНГ" 25 вересня 2012 року (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору Суборендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна.

Договір діє до 12 квітня 2014 року, при умові належного виконання Суборендодавцем всіх своїх обов'язків, передбачених Договором оперативного лізингу (п. 10.2. Договору).

Договір суборенди від 12.04.2013р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Як з'ясовано в ході розгляду справи, згідно документальних доказів на виконання умов Договору, 12 квітня 2013 року Сторони підписали акти приймання - передачі (а.с. 18, 19), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб та відповідно до яких передано майно в суборенду, а саме:

· автомобіль FORD CARGO, вантажний сміттєвоз, колір-білий, шасі НОМЕР_3, об'єм двигуна 7330 см3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, видане ВРЕР-13 УДАІ в м. Києві 27 грудня 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012.

· автомобіль FORD CARGO, вантажний сміттєвоз, колір-білий, шасі НОМЕР_5, об'єм двигуна 8974 см3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане ВРЕР-13 УДАІ в м. Києві 25 грудня 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2012.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2013 року між ТзОВ "ОТП ЛІЗИНГ" (Орендодавець) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Орендар) укладено Договір про розірвання Договору оперативного лізингу (оренди) №552-L від 25.09.2012р. (а.с. 39) та Договір про розірвання Договору оперативного лізингу (оренди) №553-L від 25.09.2012р. (а.с. 59).

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною надіслало Львівському комунальному підприємству "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" пропозицію № 1370/07 від 24.10.2013р. про розірвання договору суборенди від 12.04.2013р. (а.с. 60-61), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком органу поштового зв'язку (а.с. 64), у якій зазначило, що у зв'язку з розірванням Договору оперативного лізингу (оренди) №552-L від 25.09.2012р. та Договору оперативного лізингу (оренди) №553-L від 25.09.2012р., останньому скеровується проект Договору про розірвання Договору суборенди від 12.04.2013р.

При цьому, 05.11.2013р. відповідач надіслав позивачу лист № 296 (а.с. 54), що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 55), у якому зазначив, що для розгляду пропозиції та погодження проекту Договору про розірвання Договору суборенди від 12.04.2013р. необхідно надіслати на юридичну адресу ЛКП ТФ "Львівспецкомунтранс" завірений мокрою печаткою Договір оперативного лізингу (оренди) №552-L від 25.09.2012р. та Договір про розірвання договору оперативного лізингу (оренди) №552-L від 25.09.2012р.

Таким чином, враховуючи викладене, предметом даного спору є вимога Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про розірвання з Львівським комунальним підприємством "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" Договору суборенди від 12.04.2013р. та повернення майна переданого згідно Актів приймання-передачі від 12.04.2013р.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такі необгрунтованими покликаючись на положення ст. 627 ЦК України, у якій закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Статтею 774 ЦК України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до вимог ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 10.2. Договору суборенди укладеного між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та Львівським комунальним підприємством "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс", Договір діє до 12 квітня 2014 року, при умові належного виконання суборендодавцем всіх своїх обов'язків, передбачених договором оперативного лізингу.

При цьому, 30.04.2013р. між ТзОВ "ОТП ЛІЗИНГ" та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною укладено Договір про розірвання Договору оперативного лізингу (оренди) №552-L від 25.09.2012р. та Договір про розірвання Договору оперативного лізингу (оренди) №553-L від 25.09.2012р.

Таким чином, було розірвано Договір оперативного лізингу (оренди) №552-L та Договір оперативного лізингу (оренди) №553-L, предметом яких було майно передане відповідачу згідно Договору суборенди.

Відтак, з огляду на викладене, та враховуючи, що 30.04.2013р. Договір оперативного лізингу (оренди) розірвано, строк договору суборенди (піднайму) не може перевищувати строку договору оренди (найму), а тому Договір суборенди слід вважати розірваним з 30.04.2013р. Разом з тим враховуючи положення ст. 798 ЦК України, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки Договір суборенди розірвано, тому передане суборендарю майно у користування строк дії Договору суборенди підлягає поверненню суборендодавцю.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявлених вимог та задоволення позову, шляхом розірвання Договору суборенди від 12.04.2013р. та повернення переданого за цим Договором майна.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014р. у справі № 914/4545/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" б/н від 10.02.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 25.04.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.