Рішення № 38421078, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4676/14 23.04.14За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз»

про стягнення 1744,90 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Гринь Т.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 1744,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого не заперечує проти позовних вимог за умови надання Позивачем акту виконаних робіт щодо фактичного проведення відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля.

Позивачем надано суду письмі пояснення, що витребуваний акт він надати не може, оскільки не є замовником робіт по відновленню автомобіля та отже, не є отримувачем вказаного акта, тому він у Позивача відсутній (акт було видано ремонтним СТО застрахованого автомобіля замовнику виконання робіт та власнику автомобіля, ОСОБА_2).

Представники Відповідача в судове засідання 23.04.2014 не з'явилися, хоча були повідомлені дату, час і місце проведення судового засідання, про що розписалися у відповідній розписці про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні 14.04.2014.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2013 в м. Красноармійську, на перехресті автодоріг м-н «Шахтарський» - «Лазурний» була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля «ЗАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, виконуючи поворот вправо при виїзді з перехрестя проїзних частин опинився на зустрічній смузі, де скоїв зіткнення з іншим автомобілем - «ЗАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, та порушення ОСОБА_3 п. 10.5 ПДР України. Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про обставини ДТП, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_2 на праві власності, станом на час ДТП був під його керуванням, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору страхування наземного транспорту від 12.04.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувач за вказаним договором ПАТ «ПроФінБанк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Висновок № 18/61 від 18.04.2013 про визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля внаслідок ДТП, та калькуляцію СТО від 10.04.2013, Позивачем було складено Страховий акт № 3.13.908-1 від 07.05.2013, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 10469,37 грн. на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 7518 від 07.05.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3 під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12.04.2013 у справі № 3/235/459/2013.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як особи, яка експлуатує автомобіль «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АЕ/1131617 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АЕ/1131617 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Висновку № 18/61 від 18.04.2013, оцінений розмір матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП становить 13057,02 грн., враховуючи коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля в розмірі 0.

Наведені у Висновку № 18/61 від 18.04.2013 роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями Застрахованого автомобіля, що зафіксовані у довідках ДАІ за результатами ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до вказаного висновку.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АЕ/1131617 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), виходячи з оціненого розміру матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який встановлений Висновком № 18/61 від 18.04.2013 (13057,02 грн.), за мінусом франшизи (1000 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (10469,37 грн.), і отже в сумі 10469,37 грн.

З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з заявою (вих. № 4458/3.908 від 07.06.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АЕ/1131617. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, була отримана Відповідачем 19.06.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач після отримання вищезазначеної заяви у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк суми страхового відшкодування на користь Позивача не виплатив.

Та лише 13.11.2013 Відповідач виплатив на користь Позивача частину страхового відшкодування в розмірі 7724,47 грн., та Позивач просить достягнути з Відповідача 1744,90 грн. в судовому порядку.

Відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого не заперечує проти позовних вимог про стягнення 1744,90 грн. за умови надання Позивачем акту виконаних робіт щодо фактичного проведення відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля.

Разом з цим, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зменшення суми страхової виплати на суму ПДВ, нарахованого на вартість робіт по відновленню пошкодженого автомобіля, та подальша доплата ПДВ після відновлення автомобіля, передбачено Законом лише у разі, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи.

У даному ж випадку, суму страхового відшкодування Позивачем було перераховано не на рахунок потерпілої особи, а за згодою вигодонабувача на рахунок СТО за відновлення Застрахованого автомобіля, а відтак вимога Відповідача щодо надання Позивачем акту виконаних робіт, як умови для відшкодування 1744,90 грн., є безпідставною. Крім того, Позивач не є замовником робіт по відновлювальному ремонту автомобіля та отже, не є отримувачем вказаного акта, тому він у Позивача відсутній.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, Відповідачем не спростовано.

А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1; ідентифікаційний код 33552636) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; ідентифікаційний код 36086124) 1744 (одну тисячу сімсот сорок чотири) грн. 90 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.04.2014

Суддя Сташків Р.Б.