Рішення № 38421047, 22.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2014р. Справа № 905/1994/14

за позовом Приватної компанії «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор»

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору

Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», м.Донецьк

до відповідача 1. Приватної компанії «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр

до відповідача 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор»

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Колосар М.Є.-по дов.

від відповідача: ОСОБА_2-підприємець

від третьої особи: Шира О.В.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 08.04. по 22.04.2014р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватна компанія «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор».

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність оспорюваного правочину вимогам закону внаслідок його підписання з боку позивача неуповноваженою особою.

26.03.2014р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», м.Донецьк як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору по справі №905/1994/14 до Приватної компанії «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор».

Ухвалою від 27.03.2014р. залучено до участі у справі №905/1994/14 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор», м.Донецьк та прийнято до розгляду позовну заяву останнього.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор», м.Донецьк посилається на ті обставини, що оспорюваний правочин був укладений всупереч положень чинного законодавства та статуту ТОВ «Амстор».

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Донецьк, надав відзив на позовну заяву від 07.04.2014р., в якому проти позовів заперечує, посилаючись на наявність у представника позивача повноважень на підписання договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, 03.03.2014р. на електронну адресу позивача надійшов лист від тієї ж дати, в якому відповідачем повідомлено позивача про укладання 01.06.2010р. між ним та Компанією «Lorley Investments Limited» в особі ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009р., договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор» (далі за текстом - договір) .

Листом від 05.03.2014р. позивач звернувся до свого представника ОСОБА_5 з вимогою надати пояснення з приводу вищеозначеного правочину та надати копію договору.

11.03.2014р. супровідним листом ОСОБА_5 надала копію спірного договору, зі змісту якого вбачається, що Компанія «Lorley Investments Limited» продає ФОП ОСОБА_2 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», у розмірі 645562,87 грн., що складає 1,00 % статутного капіталу товариства, а відповідач купує цю частину частки та сплачує за неї грошову суму у розмірі та в порядку, визначених договором.

Як вказує позивач у позовній заяві, договір від 01.06.2010р. укладений всупереч вимогам діючого законодавства України та має бути визнаний недійсним, оскільки ОСОБА_5 не мала повноважень на відчуження частки Компанії «Lorley Investments Limited» в статутному капіталі ТОВ «Амстор».

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор».

Одночасно, третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор» також заявлені вимоги про визнання недійсним договору від 01.06.2010р.

Підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину третьої особою визначені ті обставини, що договір від 01.06.2010р. укладений всупереч імперативним положенням чинного законодавства, а також всупереч приписам статуту ТОВ «Амстор».

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позови від 07.04.2014р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги позивача та третьої особи правомірними, такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до п.4.1 розділу 4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» (в редакції, чинній на момент підписання оспорюваного правочину) одним із учасників ТОВ «Амстор» є Компанія «Lorley Investments Limited», яка володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 11,5547% статутного капіталу.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок регулюється Законом України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ст.25 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.

Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи згідно із ст.26 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначається особистим законом юридичної особи.

При цьому, підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Також юридична особа може набувати прав та обов'язків через інститут представництва. Правовідносини представництва виникають відповідно на підставі закону, договору або акту органу юридичної особи (ст.237 Цивільного кодексу України).

Тобто, законодавством України визначено, що юридична особа бере участь у цивільному обороті через органи юридичної особи або через представників. При цьому визначальною є підстава, за якою діє суб'єкт - статут чи довіреність.

Як встановлено, виходячи зі змісту преамбули договору купівлі-продажу від 01.06.2010р., останній укладений від імені Компанії «Lorley Investments Limited» - ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності Компанії від 22.07.2009р.

Згідно з даною довіреністю, Компанією «Lorley Investments Limited» було надано певні повноваження ОСОБА_5 з метою представництва інтересів Компанії на території України. Довіреність було легалізовано для застосування на території України відповідно до вимог, діючого на момент її вчинення, законодавства України.

За змістом довіреності повірена ОСОБА_5 розуміється як довірена особа, яка має право від імені та в інтересах позивача: представляти інтереси позивача як засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», створеного на території України у відповідності до законодавства України. Задля цього довірена особа вповноважується, включаючи та не обмежуючись:

1. Підписувати засновницькі документи, зміни і доповнення до них;

2. Приймати участь в управлінні Компанією, включаючи голосування на загальних зборах її учасників.

3. Підписувати рішення (звіти) загальних зборів учасників та інші документи керівних органів Компанії.

4. Підписувати угоди купівлі-продажу, контракти, заяви та інші документи про придбання або відчуження акцій Компанії.

5. Вживати всіх заходів, що вважаються необхідними чи потрібними у термінах чинного законодавства стосовно компанії і, зокрема, у зв'язку з її бізнесовою діяльністю, та, з огляду на це, підписувати і подавати такі документи до всіх компетентних органів, виконувати і, у разі необхідності, надавати письмові зобов'язання.

6. Бути чинним і законним представником з метою вчинення усіх та будь-яких дій стосовно компанії.

При цьому, як зазначено у вказаній довіреності, терміном «Компанія» (з великої літери) позначається позивач - «Lorley Investments Limited», а терміном «компанія» (з маленької літери) позначається Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор».

Тобто, за висновками суду, повноваження ОСОБА_5 як представника Компанії «Lorley Investments Limited» стосовно ТОВ «Амстор», визначені в пунктах 5 та 6 довіреності. Одночасно, іншими пунктами довіреності визначені повноваження ОСОБА_5 стосовно Компанії «Lorley Investments Limited».

Як наслідок, відповідно до п.4 довіреності ОСОБА_5 було надано повноваження здійснювати відчуження (придбання) акцій Компанії «Lorley Investments Limited» а також приймати участь в її управлінні (п.2).

Проте, згідно з довіреністю від 22.07.2009р. ОСОБА_5 не мала повноважень на відчуження частки Компанії «Lorley Investments Limited» в статутному капіталі ТОВ «Амстор».

Відповідно до ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до п.3.3 постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги той факт, що укладаючи будь-яку угоду, за звичаями ділового обороту сторони мають з власної ініціативи перевіряти наявність у представника контрагента повноважень за статутними документами чи іншими документами щодо представництва на укладення того чи іншого правочину, суд дійшов висновку про обізнаність відповідача з приводу зазначених вище обмежень ОСОБА_5 чи, принаймні, про те, що відповідач не міг не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч.1 ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно зі ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст.241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем та прийняття позивачем вартості придбаної частки, будь-які інші докази, які б підтверджували схвалення позивачем спірного правочину.

Крім цього, згідно п.2.3 договору від 01.06.2010р. сторони погодили, що Компанія «Lorley Investments Limited» за першою вимогою відповідача повинна надати будь-яке достатнє та необхідне сприяння відповідачеві у здійсненні державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповілдальністю «Амстор», що пов'язані з відчуженням частини частки у статутному капіталі товариства за цим договором з відповідним перерозподілом часток у статутному капіталі товариства.

Згідно п.2.5 договору від 01.06.2010р. одночасно з набуттям права власності на частину частки у статутному капіталі товариства за цим договором відповідач набуває право членства у колегіальному виконавчому органі товариства, а Компанія «Lorley Investments Limited» зобов'язується здійснити будь-яке достатнє та необхідне сприяння відповідачеві у входженні останнього до колегіального виконавчого органу товариства та здійсненні державної реєстрації змін до статуту товариства, що пов'язані з членством відповідача у колегіальному виконавчому органі товариства.

За таких обставин, фактично за договором від 01.06.2010р. відповідач окрім права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Амстор» і корпоративної участі, набутих за договором, набув також від позивача розпорядчих функцій стосовно господарської діяльності ТОВ «Амстор».

Проте, відповідно до положень ст.50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно із ст.62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю згідно із ст.58 Закону України «Про господарські товариства» є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до положень ст.59 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема: внесення змін до статуту товариства, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Наведенні положення чинного законодавства повністю дублюються діючим, в тому числі на момент укладання договору, статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор». Так, пунктами 9.2.2, 11.1, 11.2, 11.3, 11.4 статуту ТОВ «Амстор» визначено та встановлено виключну компетенцію загальних зборів щодо внесення змін до статуту, а також виключну компетенцію щодо створення виконавчих органів товариства.

Таким чином, ані положення Закону України «Про господарські товариства», який є спеціальним нормативним актом при регулюванні правовідносин щодо створення та діяльності господарських товариств, ані положення статуту ТОВ «Амстор» не встановлюють такої можливості створення виконавчих (в тому числі, колегіальних) органів управління - як лише на підставі договору, без відповідного рішення загальних зборів учасників.

Як наслідок, умови договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» від 01.06.2010р., викладені у пунктах 2.3, 2.5, повністю суперечать приписам ст.ст.41, 50, 58, 59, 62 Закону України «Про господарські товариства», приписам ст.ст.98, 99, 145 Цивільного кодексу України, а також положенням статуту ТОВ «Амстор».

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

При цьому, згідно із ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

На підставі викладеного, виходячи з того, що договір купівлі-продажу від 01.06.2010р. був підписаний від імені Компанії «Lorley Investments Limited» особою, яка не була уповноважена на вчинення вказаних дій, тобто, з порушенням норм закону, вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно із ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо недійсності договору купівлі-продажу від 01.06.2010р., останній є таким з моменту його вчинення.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги Приватної компанії «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор» підлягають задоволенню.

Одночасно, враховуючи, що визнання судом недійсним правочину повністю зумовлює також недійсність і його окремих частин, позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, ТОВ «Амстор», також підлягають задоволенню.

Судовий збір за первісним позовом та позовом третьої особи підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватної компанії «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор» задовольнити повністю.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», м.Донецьк до Приватної компанії «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про визнання недійсним договору від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор» задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту підписання договір від 01.06.2010р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Амстор», укладений між Приватною компанією «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м.Донецьк.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк на користь Приватної компанії «Lorley Investments Limited», м.Нікосія, Кіпр судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», м.Донецьк судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.04.2014р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина