Постанова № 38420901, 23.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

23 квітня 2014 року Справа №826/2728/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В.,розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. КиєвідоОСОБА_2простягнення податкової заборгованості у розмірі 83056грн. 40коп.,ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83056грн. 40коп.

В обґрунтування позову ДПІ у Солом'янському районі послалась на порушення відповідачем приписів Податкового кодексу України шляхом допущення безпідставної несплати вище зазначеної суми. Зазначила, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивачем встановлено, що ОСОБА_2 за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року отримала та не задекларувала дохід, отриманий внаслідок отримання нею коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення. Вказала, що у зв'язку з несплатою податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Солом'янському районі направлено на адресу відповідача податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу. Посилаючись на не сплату ОСОБА_2 зазначеного податкового боргу в добровільному порядку, просить задовольнити позов у повному обсязі.

ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялась за адресою, наданою відділом адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у м. Києві. Разом з тим, судова кореспонденція, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з довідками відділення поштового зв'язку про те, що закінчився строк зберігання відповідної кореспонденції. Враховуючи вимоги статей 33, 35, 40, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача щодо розгляду даної справи. Є необхідним зауважити на тому, що ухвала суду від 31 березня 2014 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте відповідач не зверталась до суду з письмовими запереченнями на позов.

Ухвалою суду від 23 квітня 2014 року розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Наказом ДПІ у Солом'янському районі від 23 липня 2013 року №273 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.2, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язано начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб організувати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків - ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з 09 серпня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22 серпня 2013 року №1017/26-58-17-01-17-2645525721 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року АДРЕСА_1

Вказаним актом зафіксовано, зокрема, що відповідно до відомостей з бази даних ДРФО (ф. 1ДФ) за 2012 рік фізична особа - платник податків ОСОБА_2 отримала у 2012 році дохід за ознакою 114, а саме: дохід, отриманий внаслідок прийняття нею у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення у сумі 1326182грн. 43коп. без утримання податку.

Декларація про отримані доходи за 2012 рік платником податків ОСОБА_2 до ДПІ у Солом'янському районі не подавалась, сума податку на доходи фізичних осіб не декларувалась та до бюджету не сплачувалась.

Згідно з розрахунком перевірки нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб заборгованість ОСОБА_2 склала 83056грн. 40коп., з яких: 66309грн. 12коп. - податок з доходів фізичних осіб, штрафна санкція - 16747грн. 28коп.

Копія вищезазначеного акту надіслана на адресу відповідача та отримана останньою 03 вересня 2013 року.

ДПІ у Солом'янському районі складено податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року №0000841701, яке надсилалось ОСОБА_2, однак повернуте відділенням поштового зв'язку з підстав закінчення встановленого строку зберігання кореспонденції.

04 листопада 2013 року позивачем складено податкову вимогу №3085-17 та рішення №12/17-01 про опис майна у податкову заставу, які також надіслані на адресу відповідача, але повернуті податковому органу у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання кореспонденції.

Станом на час розгляду даної справи докази про сплату вказаної заборгованості або про оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року та податкової вимоги від 04 листопада 2013 року сторонами не надано.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс), який діє на час звернення позивача з даними вимогами та існування спірних правовідносин щодо несплати податку, визначає, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 162 Податкового кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент..

Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 Податкового кодексу).

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (підпункт 164.1.1).

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (підпункт 164.1.3).

Відповідно до підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається податковим боргом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Як встановлено судом вище, на виконання норм Податкового кодексу ДПІ у Солом'янському районі складено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 04 листопада 2013 року №3085-17, яка повернута поштовим відділенням на адресу позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Водночас, вказані податкові зобов'язання ОСОБА_2 не сплачені, що, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, вказує на наявність податкового боргу, сума якого не заперечується відповідачем.

Крім того, суду не надано доказів, які б свідчили про оскарження відповідачем зазначеної вище податкової вимоги або дій щодо її винесення, а тому остання є чинною та підлягає виконанню.

Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу).

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Докази, які б спростовували доводи позивача, відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ДПІ у Солом'янському районі підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (03151 м. Київ, вул. Смілянська, 6; код за ЄДРПОУ 38747190; на бюджетний рахунок №33119341700010, одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО 820019, код платежу 11010500) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83056грн. 40коп. (вісімдесят три тисячі п'ятдесят шість гривень 40коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька