Постанова № 38419104, 11.04.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7784/09/1770

11 квітня 2014 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Рибачок С.С., за участю:

представника позивача: Оніщука В.П.,

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області проскасування податкового повідомлення-рішення , -ВСТАНОВИВ :

17.12.2009 року до Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2009 року №0003362342/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 51306,00 грн., з яких: 39466,00 грн. - за основним платежем; 11840,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 13.07.2009 року №906/23-100/23301460.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що валові витрати по господарській операції позивача з Приватним підприємством "ТЕК Транс Експо Регіон" підтверджуються документально та сформовані у відповідності до вимог п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР у зв'язку з веденням господарської діяльності позивача, на момент вчинення оспорюваних господарських операцій відомості про Приватне підприємство "ТЕК Транс Експо Регіон" знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, отже є достовірними. Таким чином, у податкового органу відсутні підстави для неврахування валових витрат, сформованих позивачем по господарській операції з Приватним підприємством "ТЕК Транс Експо Регіон".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року у справі №2а-7784/09/1770 позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0003362342/0 від 27.07.2009 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року скасовано, справу №2а-7784/09/1770 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що фактичною підставою для висновку відповідача про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не здійснювалися і їх документальне оформлення мало на меті отримання необґрунтованої податкової вигоди, стало те, що 19 листопада 2008 року ВБК УБОЗ УМВС України в Рівненській області допитано в якості свідка засновника ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон" ОСОБА_3, який, згідно наданих пояснень, будь-якою підприємницькою діяльністю не займався, бухгалтерських та податкових документів від імені ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон" не підписував. При допиті директора ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон" ОСОБА_4, останній відмовився від надання показань. Втім, на думку колегії суддів, вказані висновки податкового органу не є такими, що достовірно свідчать про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не могли відбуватись, як і не дають підстав для висновку про те, що документальне оформлення господарських операцій має на меті отримання необґрунтованої вигоди, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено факту підписання первинних документів за результатами виконання послуг за договором від 17 січня 2008 року чи то директором ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон" чи то його засновником, як і не надано оцінки показанням, що надані директором та засновником ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон". Вищенаведеному суди попередніх інстанцій уваги не надали, а відтак судові рішення не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, що визначені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказала, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Окрім того, при ухваленні судового рішення судами слід дотриматися правової позиції Верховного Суду України, що викладена в постанові від 27 березня 2011 року (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24068062), відповідно до якої, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Суд касаційної інстанції зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2014 справу призначено до судового розгляду на 03.02.2014 року, відкладено до 10.02.2014 року, відкладено до 24.02.2014 року, оголошено перерву до 03.03.2014 року, оголошено перерву до 24.03.2014 року, оголошено перерву до 31.03.2014 року, оголошено перерву до 11.04.2014 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився представник позивача, представник відповідача до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З'ясувавши думку представника позивача про можливість продовження судового розгляду за відсутності представника відповідача, суд ухвалив продовжити судовий розгляд справи на підставі наявних доказів в матеріалах справи.

У ході судового розгляду представник позивача в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом протиправно, що в дійсності господарські операції з контрагентом - Приватним підприємством "ТЕК Транс Експо Регіон" відбулись та підтверджуються відповідними документами, а дослідження відповідачем під час проведення перевірки позивача так званих "ланцюгів" та встановлення у зв'язку з цим обставин про те, що у Приватного підприємства "ТЕК Транс Експо Регіон" відсутні трудові ресурси та виробничі потужності для виконання робіт (надання послуг) та несплатою до бюджету певних сум податків зазначеним контрагентом не є підставою для висновку про неправомірність формування позивачем валових витрат та отримання неправомірної податкової вигоди.

Відповідач подав суду письмові заперечення, у яких адміністративний позов не визнав та зазначив, що під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" було встановлено, що позивачем придбавалися послуги з підготовки вагонів у Приватного підприємства "ТЕК Транс Експо Регіон" на загальну суму 157864 грн. без ПДВ. Враховуючи відсутність адміністративно-господарських можливостей у Приватного підприємства "ТЕК Транс Експо Регіон" надавати вказаний вид послуг, правочини в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними та спрямовані на отримання позивачем податкової вигоди у вигляді формування валових витрат. Таким чином, валові витрати в сумі 157864 грн. сформовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" не підтверджуються належними первинними документами оформленими у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин. З таких підстав відповідач вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірними і стверджує про відсутність підстав для їх скасування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у червні-липні 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року (акт від 13.07.2009 року №906/23-100/23301460).

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 39466 грн.

На підставі акту перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003362342/0 від 27.07.2009 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" податку на прибуток підприємств на загальну суму 51306 грн., в т.ч. 39466 грн. основного платежу та 11840 грн. застосованих штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинна та повторні скарги залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення №0003362342/1 від 20.08.2009 року, №0003362342/2 від 04.11.2009 року, №0003362342/3 від 02.12.2009 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 51306 грн., в т.ч. 39466 грн. основного платежу та 11840 грн. застосованих штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу за результатами адміністративного оскарження та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на протязі 2008 року здійснював торгівельну діяльність з придбання та наступного продажу порошку мінерального ГОСТ 16557-2005 (Борошно вапнякове (доломітове) мінеральне (з вмістом карбонатів кальцію і магнію не менше 85 %)). Вказаний товар позивачем було придбано на підставі договору №93-у від 29.01.2008 року у ВАТ "Доломіт" (Республіка Бєларусь). Згідно умов договору продавець зобов'язаний поставити покупцю товару на протязі 2008 року в кількості 120000 тонн. Відповідно до договору умови поставки товару: DAF кордон республіки Бєларусь та України, станція Словечно Бел. з.д. (Інкотерм 2000). Доставка товару здійснюється залізничним транспортом від ст. Придвинськой Бел. з.д. до кордану республіки Бєларусь та України (Словечно) за рахунок продавця. Від кордону республіки Бєларусь та України до станції призначення за рахунок покупця - ТОВ "Укрпромсервіс".

Придбання позивачем на протязі 2008 року борошна вапнякового (доломітового) мінерального (з вмістом карбонатів кальцію і магнію не менше 85 %) підтверджується наявними в матеріалах справи товарними накладними, вантажно-митними деклараціями та платіжними документами.

Придбаний у ВАТ "Доломіт" товар в подальшому на підставі договору №02/01-03 від 25.12.2007 року продавався позивачем ТОВ "Остхем Україна". Згідно вказаного договору позивач зобов'язувався поставити вказаний товар до ст. Обарів Львівської з.д. (умови поставки - CPT, Інкотермс 2000).

Транспортування вказаного товару здійснювалося засобами залізничного транспорту на підставі договору №9 від 19.06.2007 року укладеного позивачем з Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця".

Як пояснив суду представник позивача, з метою підготовки вагонів для виконання взятих на себе зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" було укладено договір від 17.01.2008 року з Приватним підприємством "ТЕК Транс Експо Регіон". На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивач представив суду акти приймання-передачі виконаних робіт від 09.09.2008 року, 16.09.2009 року, 24.09.2008 року, 26.09.2008 року. Оплата відповідних послуг здійснювалась у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "ТЕК Транс Експо Регіон", що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.

Однак, згідно акта перевірки позивача від 13.07.2009 року №906/23-100/23301460 будь-яких інших фінансово-господарських документів, крім видаткової накладної, виписки банку для перевірки не було представлено.

Також, у вказаному акті перевірки зазначено, що трудові ресурси та виробничі потужності у Приватного підприємства "ТЕК Транс Експо Регіон" відсутні, що підтверджується Актом "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон". В ході проведення перевірки ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» з'ясовано, що всі операції із придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, послуги не надавались, Приватне підприємство "ТЕК "Транс Експо Регіон" не здійснювало господарські операції, що підтверджується відсутністю документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, здійснення ведення даних фінансових (грошового) обліку для цілей оподаткування тільки тих операцій, які безпосередньо пов'язані з виконанням податкової вигоди третіх осіб.

За таких обставин податковим органом зроблено висновок, що Приватне підприємство "ТЕК "Транс Експо Регіон" здійснювало супроводження грошових потоків з ймовірним товаром, що не вироблявся і не міг бути вироблений в обсязі вартості та обсягах кількості, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу. Основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні. На підприємстві рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня. Відповідна інформація відображена у акті перевірки позивача.

Крім того, як повідомив суду відповідач, Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Рівненській області було складено Довідку про легалізацію за №4/35-40 від 27.01.2009 року, згідно якої встановлено, що 05 травня 2008 року невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності та проведення зняття готівки з розрахункових рахунків в банках, діючи від імені ОСОБА_3 здійснили державну реєстрацію Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон". В подальшому Приватне підприємство "ТЕК "Транс Експо Регіон" будь-якою фінансово-господарською діяльністю не займалося, за юридичною адресою не перебувало, а відповідні печатка та документи використовувалися для проведення фіктивних безтоварних операцій.

Також, 08.12.2008 року слідчим в ОВС СВ "03" СУ УМВС України в Рівненській області порушено кримінальну справу по факту фіктивного підприємництва, тобто створення Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон", з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

19.11.2008 року ВБК УБОЗ УМВС України в Рівненській області допитано в якості, свідка засновника Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон" ОСОБА_3. Згідно наданих пояснень - ОСОБА_3, ніякої господарської діяльності не здійснював, бухгалтерських та податкових документів не підписував.

В протоколі додаткового допиту від 10.12.2008 року в якості свідка ОСОБА_3 останній вказує на те, що печатку Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон" ніколи не виготовляв та не користувався нею, після реєстрації підприємства будь-яких документів не підписував та мети здійснення підприємницької діяльності не мав. При допиті директора Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон" ОСОБА_4, останній відмовився дати покази посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Досліджуючи обставини здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - Приватним підприємством "ТЕК "Транс Експо Регіон" з метою встановлення ймовірності та фактичної можливості надання відповідних господарських послуг вказаним контрагентом, судом взято до уваги те, що листом за вих. №1-608/09 від 19.10.2009 року Рівненський міський суд Рівненської області повідомив податковий орган про знаходження у провадженні суду кримінальної справи №1-608/09 по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 у скоєнні економічних злочинів, порушеної в тому числі по факту фіктивного підприємництва Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон".

Так, 25.05.2010 року вироком Рівненського міського суду Рівненської області у даній кримінальній справі встановлено відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів у діяльності, серед інших, Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон", а також неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаних суб'єктів господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. Отже, суд вважає доведеним те, що така діяльність носила фіктивний характер.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 08.12.1994 року № 334/94-ВР, "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання по податку на прибуток визначені позивачу податковим органом у зв'язку з формуванням валових витрат за рахунок сум, сплачених контрагенту за виконання робіт. Оскільки, на думку податкового органу, господарські операції були безтоварними, а роботи в дійсності не виконувались, укладений договір є нікчемним, а формування валових витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту безтоварності (фіктивності) господарських операцій, який покладено в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У 2009 році платники податку на прибуток, об'єкти, база та ставки оподаткування, умови та порядок нарахування та справляння податку на прибуток підприємств визначались положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 08.12.1994 року № 334/94-ВР.

Під господарською діяльністю, відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 08.12.1994 року № 334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у суб'єкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, в силу пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового є наявність у підприємства первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій, однак, при цьому суд звертає увагу на ту обставину, що такі господарські операції мають бути реальними та спричиняти відповідні економічні наслідки.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 08.12.1994 року №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 08.12.1994 року №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включається сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 08.12.1994 року №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі виконаних робіт від 09.09.2008 року, 16.09.2009 року, 24.09.2008 року, 26.09.2008 року вбачається, що такі за своїм змістом є повністю ідентичними, за винятком дати складення та вартості послуг. Перелік виконаних робіт включає: огляд вагонів щодо виявлення та усунення дефектів для забезпечення максимально ефективного їх використання; герметизаційні роботи; видалення з вагонів залишків раніше транспортованих речовин водним розчином; висушування вагонів тепловими пушками.

Проте, які обсяги проведених робіт, кількість вагонів, розрахунок вартості робіт, час, затрачені матеріали в жодному із зазначених актів не відображено.

Відповідно до пункту 3.1. Договору сторонами передбачено, що за виконання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю кошти в розмірах, встановлених згідно розрахунків, однак такі в матеріалах справи відсутні.

Відтак, представлення суду лише актів прийому-передачі робіт із зазначенням суто переліку отриманих послуг, та платіжних документів у підтвердження перерахування коштів контрагенту, та враховуючи відсутність будь-яких інших документів, які б розкривали зміст наданих послуг, їх вартість у розрізі окремих робіт та обґрунтований розрахунок їх вартості, оскільки за кожним актом прийому-передачі зафіксовано їх іншу вартість, а жодним документом не підтверджено у чому полягає відповідна різниця, на думку суду, не може слугувати беззаперечним та достатнім доказом реальності надання відповідних послуг.

Пунктом четвертим статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 25.05.2010 року у кримінальній справі №1-608/09 по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 у скоєнні економічних злочинів, порушеної в тому числі по факту фіктивного підприємництва Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон", встановлено, що діяльність Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон" носила фіктивний характер. Зазначеним вироком суду встановлено неможливість ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон" реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаного суб'єкта господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань.

За для об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи суд ухвалою від 24.03.2014 року викликав в якості свідка ОСОБА_4 - директора Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон" з метою з'ясування фактичних обставин господарських операцій з позивачем та роз'яснення їх сутності та специфіки.

Однак, за повідомленням адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України від 27.03.2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер.

За таких обставин, надаючи оцінку встановленим обставинам у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи суд дійшов висновку, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, підтверджує фіктивність господарських операцій позивача з контрагентом - Приватним підприємством "ТЕК "Транс Експо Регіон", наявні акти приймання-передачі виконаних робіт не розкривають змісту господарських операцій, тому не можуть виступати беззаперечним доказом господарських відносин позивача з контрагентом.

Таким чином, судом встановлено, що в дійсності Приватне підприємство "ТЕК "Транс Експо Регіон" послуг позивачу не надавало, але при цьому фіктивні господарські операції оформлювались актами прийому-передачі.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, є правильними, а податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

За наведених обставин, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Поряд з обумовленим, Постановою КМ України №229 від 20.03.2013року утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком № 1 та реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової та Державної митної служби згідно з додатком №2. З названих додатків вбачається, що Державна податкова інспекція у м.Рівне реорганізована в Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Тому, суд допустив процесуальну заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 квітня 2014 року.