Постанова № 38419070, 24.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2125/14

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Тріфанової С.С.

за участю

секретаря судового засідання Саприкіної Т.О.

у відсутність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості з земельного податку,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2014 року Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу з плати за землю в розмірі 422 095,53 грн. Сума боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю до ДПІ в м. Лисичанську.

У подальшому позивачем надано заяву щодо збільшення розміру позовних вимог, у якій просив суд стягнути заборгованість перед бюджетом з земельного податку у загальній сумі 469 109,36 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника інспекції, а також збільшені позовні вимоги підтримані позивачем у заяві.

Представник відповідача у судове засідання, не з'явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника підприємства. 18 квітня 2014 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав заяву про розстрочення виконання судового рішення починаючи з квітня 2014 року на 60 місяців.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстровано в якості юридичної особи 21 квітня 2004 року (а.с.10-11,12), перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, ПАТ «Лисичанськвугілля» було подано до податкової інспекції податкові декларації з плати за землю (земельний податок), а саме:

- податкову декларацію №9007696156 від 19.02.2013 на загальну суму 342 203,49 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 28 516,95 грн., за винятком грудня місяця, де сума сплати склала 28 517,04 грн., а саме: травень 2013 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; червень 2013 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; липень 2013 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; серпень 2013 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; вересень 2013 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; жовтень 2013 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; листопад 2013 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; грудень 2013 року сума к сплаті - 28 517,04 грн.; сума заборгованості за декларацією - 228 135,69 грн.

- податкову декларацію №9007637608 від 18.02.2014 на загальну суму 342 203,49 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 28 516,95 грн., за винятком грудня місяця, де сума сплати склала 28 517,04 грн., а саме: січень 2014 року сума к сплаті - 28 516,95 грн.; лютий 2014 року сума к сплаті - 28 516,95 грн. сума заборгованості за декларацією - 57 033,90 грн.

(загальна сума основного боргу по земельному податку, який зараховуються до місцевого бюджету м.Лисичанська складає - 285 169,59 грн.)

- податкову декларацію №9007696207 від 19.02.2013 на загальну суму 217 128,72 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 18 094,07 грн., за винятком грудня місяця, де сума сплати склала 18 093,95 грн., а саме: травень 2013 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; червень 2013 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; липень 2013 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; серпень 2013 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; вересень 2013 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; жовтень 2013 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; листопад 2013 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; грудень 2013 року сума к сплаті - 18 093,95 грн.; сума заборгованості за декларацією - 144 752,44 грн.

- податкову декларацію №9007637612 від 18.02.2014 на загальну суму 217 128,72 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 18 094,07 грн., за винятком грудня місяця, де сума сплати склала 18 093,95 грн., а саме: січень 2014 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; лютий 2014 року сума к сплаті - 18 094,07 грн.; сума заборгованості за декларацією - 36 188,14 грн.

(загальна сума основного боргу по земельному податку, який зараховуються до місцевого бюджету м.Новодружеськ складає - 180 940,58 грн.)

- податкову декларацію №9007696170 від 19.02.2013 на загальну суму 4 833,68 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 402,81 грн., за винятком грудня місяця, де сума сплати склала 402,77 грн., а саме: липень 2013 року сума к сплаті - 402,81 грн.; серпень 2013 року сума к сплаті - 402,81 грн.; вересень 2013 року сума к сплаті - 402,81 грн.; жовтень 2013 року сума к сплаті - 402,81 грн.; листопад 2013 року сума к сплаті - 402,81 грн.; грудень 2013 року сума к сплаті - 402,77 грн.; сума заборгованості за декларацією - 2 193,57 грн.

- податкову декларацію №9007637553 від 18.02.2014 на загальну суму 4 833,68 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 402,81 грн., за винятком грудня місяця, де сума сплати склала 402,77 грн., а саме: січень 2014 року сума к сплаті - 402,81 грн.; лютий 2014 року сума к сплаті - 402,81 грн.; сума заборгованості за декларацією - 805,62 грн.

(загальна сума основного боргу по земельному податку, який зараховуються до місцевого бюджету м.Привілля складає - 2999,19 грн.).

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України ПАТ «Лисичанськвугілля» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, самостійно суму податкового зобов'язання з плати за землю, зазначену у поданій звітній податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з плати за землю за податковий (звітній) період, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків (а.с.30,31,32)

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (норми якого були чинними до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 з метою погашення податкового боргу, податковим органом було надіслано до адресу підприємства відповідача першу податкову вимогу від 06.06.2003 №1/54/4491/24-06 та другу податкову вимогу від 05.08.2003 №2/79/6808. Податкові вимоги отримані підприємством відповідача 11.06.2003 та 11.08.2003, відповідно. (а.с.26,27)

Факту оскарження відповідачем зазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважається узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкових вимог судом на час розгляду справи не має.

Оскільки податкові вимоги від 06.06.2003 №1/54/4491/24-06 та від 05.08.2003 №2/79/6808, є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Адміністративний позов визнано відповідачем.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з плати за землю в розмірі 469 109,36 грн., наявність якого підтверджена матеріалами справи та визнано відповідачем, зазначений борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, за таких обставин суд приходить до висновку що позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про стягнення з відповідача суми податкового боргу з плати за землю в розмірі 469 109,36 грн. підлягає задоволенню.

Відповідачем було подано до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення на 60 місяців, мотивуючи її важким матеріальним становищем.

За приписами ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Також ч.2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Посилання відповідача на важке матеріальне становище підтверджуються наданими ним довідкою про заборгованість до фондів соціального страхування (а.с.64), балансом (а.с.65-66), звітом про фінансові результати підприємства (а.с.67-68).

Позивач проти розстрочення виконання судового рішення на 60 місяця не заперечував, про що надав відповідну заяву.

Отже, суд вважає, що доводи відповідача про неможливість виконання судового рішення за обставин, що ускладнюють його виконання, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи наданими доказами.

За вказаних обставин, стосовно строку, порядку та умов розстрочення виконання судового рішення суд враховує думку позивача по справі Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області, яка погодила надання розстрочення виконання судового рішення на умовах, зазначених відповідачем.

При цьому суд зазначає, що відповідно до закріпленого у ст. 11 КАС України принципу диспозитивності кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, на стадії розгляду справи, відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову, а на стадії виконання судового рішення, згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач має право подати заяву про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

За приписами п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Також, статтею 100 Податкового кодексу України визначені повноваження податкового органу щодо вирішення питань розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Тому, вирішуючи питання щодо строку, порядку та умов розстрочення виконання судового рішення, суд вважає вирішальною думку позивача по справі, який забезпечує формування єдиної державної податкової політики, та яким погоджені умови розстрочення, зазначені відповідачем.

При цьому суд зауважує, що у разі зміни обставин, які впливають на порядок та умови розстрочення виконання судового рішення, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із заявою про зміну таких умов, незалежно від строку розстрочення, встановленого раніше.

За таких обставин, розглядаючи вказане клопотання відповідача, враховуючи його скрутне фінансове становище на час розгляду справи суд вважає за можливе розстрочення виконання судового рішення на вказаний термін та розстрочити виконання рішення суду на 60 місяців, а саме, починаючи з квітня 2014 року перші 59 місяців - по 7818,49 грн., у останньому місяці - 7818,45 грн.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості з земельного податку - задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код 32359108) податковий борг з платі за землю на користь Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (код ЄДРПОУ 38504959) в розмірі 469 109,36 грн. (чотириста двадцять дві тисячі дев'яносто п'ять грн. 53 коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення публічному акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код 32359108) сплати в доход державного бюджету податкову заборгованість з платі за землю в сумі 469 109,36 грн. на 60 місяців починаючи з квітня 2014 року, виходячи з наступного графіку: з квітня 2014 року по лютий 2019 включно рівними частинами щомісячно в сумі 7818,49 грн., зі сплатою останнього платежу у березні 2019 року у сумі 7818,45 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.С. Тріфанова