Постанова № 38418748, 23.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шевченко Л.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року справа №219/9704/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Сіваченко І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2014 року у справі № 219/9704/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу від 14.11.2013 року у розмірі 680 грн. та визнання незаконними вимог державного виконавця , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області в якій просив скасувати постанову про накладення штрафу від 14.11.2013 року у розмірі 680 грн. за невиконання законних вимог державного виконавця, за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця. Також просив визнати незаконними та скасувати вимогу державного виконавця №61825 від 25.10.2013 року щодо надання відомостей про основні засоби підприємства, вимогу №63063 від 01.11.2013 року щодо повторного надання інформації відносно основних засобів підприємства, вимогу № 63064 від 01.11.2013 року щодо надання інформації про вжиті захоли відносно продажу приміщення.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2014 р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу, вказавши на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Позивач звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про оскарження постанови про накладання штрафу та визнання незаконними вимог державного виконавця, в якій просив суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про накладання штрафу від 14.11.2013 року у розмірі 680,00 грн. та визнання незаконними вимоги державного виконавця від 25.10.2013 року за вих. № 61825 та від 01.11.2013 року за вих. № 63063 та № 63064.

Позовні вимоги стосуються дій державного виконавця з накладання на нього штрафу в порядку ст. 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» визначено, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про накладання штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень загальної юрисдикції, належить до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини 2 ст. 18 КАС України справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам. Оскільки позовні вимоги стосуються рішень та дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, дана справа була підсудна окружному адміністративному суду, так як відповідачем є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, що оскаржується рішення, дія або бездіяльність державного виконавця.

Таким чином, слід констатувати, що судом першої інстанції порушено предметна підсудність, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Щодо законності спірних вимог, викладених в листах державного виконавця від 25.10.2013 року за вих. № 61825 та від 01.11.2013 року за вих. № 63063 та № 63064 судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених законом примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами пункту 3 частини 3 цієї статті, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі - з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Крім того, державний виконавець має право: пункт 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; пункт 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; пункт 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних,

юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; пункт 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

В пунктах 1.7,1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, також зазначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень, обов'язкові для всіх органів, установ, організацій та посадових осіб, фізичних осіб і юридичних осіб на території України. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцеві документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів робить висновок, що спірні вимоги державного виконавця від 25.10.2013 року за вих. № 61825 та від 01.11.2013 року за вих. № 63063 та № 63064 сформовані та направлені позивачеві у відповідності до діючого законодавства, підстави визнавати їх незаконними відсутні.

Щодо Постанови про накладення штрафу ВП №18002346 від 14.11.2013 року яким на в.о. директора підприємства-боржника ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 680 грн., колегія зазначає наступне.

В мотивувальній частині спірної постанови головним державним виконавцем встановлено, що в.о. директора ПОГ "Артемівське учбово-виробниче підприємство «Зоря» УТОС ОСОБА_3 вимоги відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції від 25.10.2013 року за вих. № 61825. від 01.11.2013 року за вих. № 63063 від 01.11.2013 року за вих. № 63064, щодо надання даних про основні засоби підприємства, а саме: приміщення, техніка, автотехніка, станки що знаходяться на балансі підприємства ПОГ "Артемівське УВП "Зоря" УТОС не виконав.

Виклик державного виконавця від 13.08.2013 року за вих. № 47598 проігнорував, причини неявки до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції не повідомляв.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 11, 89, 90 Закону України "Про виконавче провадження", головний державний виконавець ВДВС Артемівського РУЮ, постановив :

За порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", невиконання законних вимог державного виконавця, за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця накласти на в.о. директора підприємства - боржника : ПОГ "Артемівське учбово-виробниче об'єднання "Зоря" Українського товариства сліпих ОСОБА_2 - штраф у розмірі 680 грн. Крім того, в резолютивній частині постанови, зобов'язав з'явитися до відділу державної виконавчої служби.

Главою 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена відповідальність у виконавчому провадженні.

Статтею 89 встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Частина 1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частина 2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Статтею 90 встановлена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону.

Частина 1. За порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Частина 2. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення

особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до статті 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення державний виконавець, встановивши вищевикладені порушення, повинен був скласти відповідний протокол і з додатковими матеріалами, згідно зі ст. 221 цього кодексу, направити його до районного суду для вирішення питання щодо притягнення особи (юридичної особи) до адміністративної відповідальності.

Виходячи з аналізу наведених норм, судова колегія вважає, що відповідачем при притягненні відповідача до відповідальності, було необґрунтовано застосовані законодавчі норми які регулюють цей процес. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині незаконності постанови про притягнення до відповідальності обґрунтовані та підлягають задоволенню, доводи апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2014 року у справі № 219/9704/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу від 14.11.2013 року у розмірі 680 грн. та визнання незаконними вимог державного виконавця - задовольнити частково.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2014 року у справі № 219/9704/13-а - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу від 14.11.2013 року у розмірі 680 грн. та визнання незаконними вимог державного виконавця - задовольнити частково.

Постанову ВП №18002346 від 14.11.2013 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн. на в.о. директора підприємства-боржника ОСОБА_2 - скасувати, в іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 23 квітня 2014 року, повний текст буде виготовлений 28 квітня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Сіваченко І.В.