Рішення № 38418719, 22.04.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2014 Справа № 917/304/14

м. Полтава

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Прогрес", 38000, Полтавська область, Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Будівельна, буд. 7

про стягнення 1 316 938,37 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Педоряка О.М., довіреність № 2383-О від 14.08.2013 року;

Від відповідача: не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 1 474 173,60 грн. заборгованості за кредитним Договором № 28шл від 10.02.2006 року, з яких: 320 000,00 грн. - основна заборгованість, 533 543,74 грн. пеня, 620 629,86 грн. заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати кредиту, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості за кредитом та відсотками, а також підстави нарахування і стягнення пені за прострочення грошового зобов'язання.

Позивач позов підтримав, заявою від 18.04.2014 року зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені та відсотків, а саме, позивач просить стягнути з відповідача: 320 000,00 грн. - заборгованості по кредиту; 176098,99 грн. пені, нарахованої на "тіло кредиту" в період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року; 190 001,66 грн. - пеня, нарахована на відсотки за період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року; 10207,86 грн. - пеня, нарахована на відсотки за період з 07.07.2006 року по 10.02.2009 року; 620629,86 грн. - заборгованість по відсотках в період з 10.02.2006 року по 29.11.2013 року.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, заява від 18.04.2014 року приймається господарським судом до розгляду.

Виходячи з п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 1316938,37 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причин неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав.

Так як необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

10.02.2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (позивач) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Прогрес" (відповідач) був укладений кредитний договір № 28шл (далі -Договір).

Банк (позивач) за Договором при наявності вільних коштів зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит у виді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом: 270 000,00 грн., в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обумовлені даним Договором строки (п. 1.1.).

Додатковою угодою від 21.02.2006 року сторони збільшили суму ліміту кредитного договору до 320 000,00 грн.

В подальшому, як пояснює позивач, змін та доповнень до Договору не було, кредитний Договір сторонами не розривався, судових рішень відносно розірвання чи визнання недійсним даного Договору не виносились.

Кредит надається з метою закупки обладнання, електрокари з зарядним пристроєм, цукру, фруктів та ягід, оплата податків, погашення 200 000,00 грн. кредиту за кредитним договором №01 від 10.02.2004 року (п. 1.2. Договору).

П. 2.1. Договору обумовлено, що банк зобов'язався відкрити для надання кредиту позичковий рахунок № 20637173027306 та давати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника в межах суми, оговореної п. 1.1. даного Договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.12 даного Договору. Для одержання кредиту (чи його частини) позичальник зобов'язується не пізніше дати планового одержання кредиту надати в банк попередню вимогу в довільній формі з вказівкою суми кредиту і терміну його надання. Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини згідно кредитного договору виникають у банку в день надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 2.4.2 Договору.

В матеріалах справи відсутні заяви відповідача про одержання кредиту чи його частини, або розрахункових документів на використання кредиту, які повинен був надавати позичальник для одержання кредиту у відповідності до п. 2.1.2 Договору, оскільки, як пояснив позивач, такі документи не збереглися.

Проте, судом береться до уваги, що виписка по рахунку № 20637173027306, платіжні доручення № 20 від 10.02.2006 року, №32 від 23.02.2006 року, №28 від 17.02.2006 року, № 66 від 11.04.2006 року, № 69 від 14.04.2006 року, №48 від 23.03.2006 року, №44 від 02.03.2006 року, №32 від 21.02.2006 року свідчать, що позивачем, з рахунку № 20637173027306, зазначеного п.п. 2.1. Договору (позичковий рахунок), фактично перераховано на поточний рахунок відповідача (позичальника) № 26000173027001 - 320 000,00 грн., тобто суму кредиту, обумовлену п. 1. Додаткової Угоди від 21.02.2006 року до Договору №28 шл від 10.02.2006 року. Факт отримання зазначених коштів відповідач не заперечує.

Таким чином з боку позивача договірні зобов'язання в частині видачі кредиту виконані в повному обсязі.

Згідно п. 1.3. Договору термін повернення кредиту 09.02.2009 року, однак взяті на себе зобов'язання, встановлені кредитним договором щодо погашення кредиту, відповідач належним чином не виконав.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань, в порядку ст. 590 ЦК України кредитор звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу, яким було вчинено виконавчий напис від 22.09.2009 року, де пропонувалося звернути стягнення на комплекс по переробці фруктів і ягід, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Будівельна, буд. 7, і за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, задовольнити вимоги позивача, які станом на 18.09.2009 року складали 524565,24 грн.

06.09.2010 року відкрито виконавче провадження ВП 21171040 по виконанню виконавчого напису нотаріуса. Згідно даних з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, вказане виконавче провадження завершене згідно п. 4 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" з винесенням відповідної постанови від 02.07.2012 року, а виконавчий документ повернуто стягувачу.

Згідно пояснень позивача виконавчий напис нотаріуса б/н від 22.09.2009 року на даний час не виконано.

Станом на момент звернення з позовом до суду заборгованість за кредитом складає 320 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

П. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, відповідачем допущені порушення умов кредитного Договору -відповідач не повернув наданий йому кредит до 09.02.2009 року, тому в вимоги в частині стягнення 320 000,00 грн. основного боргу за кредитом, підлягають задоволенню.

За змістом ст.ст. 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється Договором.

П. 4.1. Договору сторони визначили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3., 2.2.3., 2.4.1. Договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 18% річних.

У відповідності зі ст. 212 ЦК України, при порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань по погашення кредиту, передбачених п.п. 1.3,. 2.2.3 даного Договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 36 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.2. Договору).

Датою сплати відсотків є 28 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного Договору, якщо інше не передбачено п. 7.3. даного Договору. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (п. 4.3. Договору).

Згідно розрахунку позивача за ставкою 18% річних за період з 10.02.2006р . по 09.02.2009р. на поточну заборгованість ним нараховано 172049,40 грн. %; з яких погашено 104379,54 грн. і станом на 10.02.09р. (тобто на дату виходу кредиту на прострочку та застосування % ставки 36% річних) поточна (непогашена) заборгованість по % склала 67669,86 грн.

Починаючи з 10.02.2009р. (дати виходу кредиту на прострочку) згідно з умовами договору застосовується % ставка 36% річних. Таким чином, загальна сума процентів по ставці 36% річних за період прострочки з 10.02.06 по 29.11.13р. склала 553591,23 грн.

Всього нараховано заборгованості по % за період з 10.02.06 по 29.11.13р. 621261,09 грн. Згідно пояснень позивача ним було зроблено бухгалтерську проводку з призначенням платежу "списание излишне начисленных % за 02.12.13.по договору № N28шл от 10.2.2006", згідно якої зкориговано суму 631,23 як помилково нараховану. З урахуванням наведеного, за користування кредитом в період з 10.02.2006 року по 19.11.2013 року позивачем заявлено 620629,86 грн. заборгованості по відсотках (621261,09 грн. - 631,23 = 620629,86 грн.).

Судом враховується, що розмір та період нарахування відсотків є обґрунтованим, а тому і підлягає задоволенню в межах заявленої суми.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

При порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня (п. 5.1. Договору).

У зв'язку з порушенням відповідачем терміну повернення кредитних ресурсів, позивачем нарахована пеня "на тіло кредиту" в період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року в розмірі 176098,99 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Також позичальнику нарахована пеня на відсотки за період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року в розмірі 190 001,66 грн., та 10207,86 грн. - пені на відсотки, за період з 07.07.2006 року по 10.02.2009 року (розрахунок в матеріалах справи).

При розгляді спору в частині вимог про стягнення пені судом враховується наступне. Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами у договорі встановлений інший, не заборонений законом, строк нарахування штрафних санкцій, який дозволяє виходити за межі шести місяців, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України: за змістом п. 5.4. Договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1., 5.2., 5.3. здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором на даний час залишаються не виконаними відповідачем, позивач правомірно здійснює нарахування пені на відсотки відповідно до законодавства та цього Договору.

При цьому господарський суд виходить з того, що позивачем нараховано 176098,99 грн. пені "на тіло кредиту" за період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року в розмірі, який не відповідає положенню статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", і в зв'язку з цим з відповідача пеня підлягає стягненню частково - в розмірі 175 925,48 грн. в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення (розрахунок проводився за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт"). В частині вимог про стягнення 173,51 грн. пені "на тіло кредиту" у позові відмовляється.

При перевірці розрахунку пені на відсотки за період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року в розмірі 190 001,66 грн., та 10207,86 грн. - пені на відсотки, за період з 07.07.2006 року по 10.02.2009 року, судом не виявлено її завищення з боку позивача, вона відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню повністю.

Крім цього, як свідчить наданий позивачем розрахунок, здійснена позивачем часткова оплата пені на суму 178 000,00 грн. була зарахована в рахунок погашення пені, нарахованої за несвоєчасно сплачені відсотки після 09.02.2012 року, тобто платіжним дорученням №26ВО від 07.05.2012 року відповідач сплатив пеню, яка не входить до предмета позовних вимог.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з п. 2.2.2., п. 2.2.3. Договору позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору, погасити кредит в терміни згідно п. 1.3. Договору, взяті на себе договірні зобов'язання не виконав.

Відповідач будь-яких заперечень стосовно заявленої суми не надав, правом на судовий захист не скористався, правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, тому позов з урахуванням зібраних по справі доказів задовольняється судом частково, на суму 1316764,86 грн., з яких: 320 000,00 грн. - заборгованості по кредиту; 175925,48 грн. пені, нарахованої на "тіло кредиту" в період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року; 190 001,66 грн. - пеня, нарахована на відсотки за період з 10.02.2009 року по 09.02.2012 року; 10207,86 грн. - пеня, нарахована на відсотки за період з 07.07.2006 року по 10.02.2009 року; 620629,86 грн. - заборгованість по відсотках в період з 10.02.2006 року по 29.11.2013 року.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, при новій ціні позову 1 316 938,37 грн., яку вказав позивач, судовий збір має становити 26 338,76 грн. (2%), що в пропорційному відношенні до задоволеної суми складає 26 335, 28 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Прогрес", 38000, Полтавська область, Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Будівельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 21045596 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570 - 320 000 грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту; 176098 грн. 99 коп. пені на "тіло кредиту"; 190 001 грн. 66 коп. - пеня на відсотки; 10207 грн. 86 коп. - пеня на відсотки; 620629 грн. 86 коп. - заборгованість по відсотках; 26335 грн. 28 коп. судового збору.

3. В частині вимог про стягнення 173,51 грн. пені, нарахованої "на тіло кредиту" у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.