Рішення № 38418655, 22.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/3623/14 22.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Захід",

с. Волиця-Лобачівська

2. Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ

про стягнення 567 199,24 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Бабич Є.В. - пред. по довір.

Від відповідачів не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 567 199,24 грн. заборгованості за Договором поставки №АП-17-0012 від 26.04.2013р., посилаючись на порушення відповідачем 1., як покупцем, умов щодо оплати, та за Договором поруки № ПР-17-0012 від 20.05.2013р., посилаючись на невиконання відповідачем 2., як поручителем, умов щодо поручительства за виконання боржником обов'язків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014р. порушено провадження у справі № 910/3623/14 та розгляд справи призначено на 01.04.2014р.

Через канцелярію суду 01.04.2014р. надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з проведенням переговорів щодо можливості мирного врегулювання спору.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014р. розгляд справи було відкладено на 15.04.2014р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів, та задоволенням клопотання позивача про відкладення.

15.04.2014р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвал суду для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014р. розгляд справи було відкладено на 22.04.2014р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів.

В судовому засіданні 22.04.2014р. представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Так, позивач надав суду Довідку Відділення ПАТ «Перший Український міжнародний банк» «Регіональний центр в м. Київ» вих. КІЕ-52/495 від 16.04.2014р., в якій вказано, що від відповідача 1. (ТОВ «Волинь-Захід») 11.04.2014 р. надійшли грошові кошти у розмірі - 30 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. було припинено провадження у справі в частині стягнення 30 000 грн., відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідачі, які належним чином були повідомлені, в судове засідання не з'явилися, представників в судове засідання не направили, вимоги ухвал суду від 11.03.2014р., від 01.04.2014р. та від 15.04.2014р. не виконали, відзиви на позов не надали, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечили.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, що підтверджують факт отримання відповідачами ухвал суду.

Місцезнаходження відповідачів, куди направлено судову кореспонденцію, підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 09.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013р. між позивачем та відповідачем 1. було укладено Договір поставки № АП-17-0012 щодо поставки засобів захисту рослин.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Дзюбою В.І. та від відповідача - Гнатюком П.В., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач, як продавець, зобов'язується передати у власність відповідача, як покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити засоби захисту рослин.

Відповідно до п. 3.3. Договору, покупець зобов`язався в строк до 29.04.2013р. поставити такі засоби захисту рослин: Пріоритет - 1 300,000л., Оптимум - 650,000л.

Пунктом 1.2. Договору, визначено, що вартість товару становить 213 331,46 грн.

У пункті 2.1. Договору, передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити продавцю вартість товару в наступні строки: не пізніше 20 жовтня 2013р. - 264 576 грн.

Додатковим договором від 16 травня 2013 року № АП-17-0012ДС1 до Договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Горизонт у кількості 450,00 літрів на суму 51 408 грн., Норвел у кількості 500 літрів на суму 32 640 грн., Цукрон + у кількості 85 л. на суму 23 582,40 грн., Акселератор Гідро Оіл у кількості 200 літрів на суму 7 180 грн., Доктор Кроп у кількості 100 л. на суму 7 181 грн., Тебуфор у кількості 250 л. на суму 28 560 грн. та Фітолікар у кількості 100 л. на суму 12 240 грн., позивач зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин в строк до 20 травня 2013 року на загальну суму 162 791,40 грн., а відповідач 1. зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх до 20 жовтня 2013 року в сумі 162 791,40 грн.

Додатковим договором від 31 травня 2013 року № АП-17-0012ДС2 до Договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Сфеклофор у кількості 260 літрів на суму 63 538,80 грн., позивач зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин, а відповідач 1. зобов'язався прийняти їх та оплатити до 20 жовтня 2013 року в сумі 63 538,80 гривень.

Додатковим договором від 01 липня 2013 року № АП-17-0012ДСЗ до Договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Горизонт у кількості 150 літрів на суму 17 115 грн. та Норвел у кількості 200 л. на суму 13 040 грн., позивач зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин на загальну суму 30 155 грн., а відповідач 1. зобов'язався прийняти їх та оплатити до 20 жовтня 2013 року в сумі 30 155 грн.

Додатковим договором від 19 липня 2013 року № АП-17-0012ДС4 до Договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Доктор Кроп у кількості 55 літрів на суму 3 945,70 грн., позивач зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин, а відповідач 1. зобов'язався прийняти їх та оплатити до 20 жовтня 2013 року в сумі 3 945,70 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, що підтверджується такими видатковими накладними: від 20 травня 2013 року № АП-17-0038 на суму 146 553 грн.; від 22 травня 2013 року № АП-17-0043 на суму 105 133 грн. від 22 травня 2013 року № АП-17-0044 на суму 9 710,40 грн.; від 31 травня 2013 року № АП-17-0046 на суму 63 538,80 грн.; від 01 червня 2013 року № АП-17-0049 на суму 35 411,90 грн.; від 04 червня 2013 року № АП-17-0054 на суму 6 528 грн.; від 01 липня 2013 року № АП-17-0064 на суму 30 155 грн.; від 22 липня 2013 року № АП-17-0066 на суму 3 945,70 грн., які підписані повноважними представниками сторін (позивачем та відповідачем 1.) та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

До матеріалів справи, в підтвердження отримання товару повноважним представником відповідача 1. долучені такі копії довіреностей: № 60 від 20 травня 2013 року; № 61 від 22 травня 2013 року; № 66 від 31 травня 2013 року; № 67 від 01 червня 2013 року; № 68 від 04 червня 2013 року; № 77 від 01 липня 2013 року; № 87 від 22 липня 2013 року.

Таким чином, загальна вартість поставленого товару за Договором та додатковими договорами до нього склала - 401 675,80 грн.

Відповідно до умов Договору відповідач 1. мав розрахуватись за поставлений товар до 20 жовтня 2013 року.

Відповідач 1., порушуючи умови Договору, зокрема пункт 2.1. розрахувався за поставлений позивачем товар частково сплативши останньому 11.04.2014р. 30 000 грн., що підтверджується довідкою банку, після порушення провадження у справі.

Таким чином заборгованість відповідача. перед позивачем за отриманий товар на день судового розгляду складає - 371 675,80 грн.

20.05.2013р. між позивачем, як кредитором та відповідачем 2., як поручителем, було укладено Договір поруки № ПР-17-0012, відповідно до умов якого відповідач 2. є поручителем перед кредитором за належне виконання зобов`язань відповідача 1., як боржника, по Договору поставки № АП-17-0012 та додатковим договорам до нього.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Дзюбою В.І. та від відповідача 2. - Кишкуном О.В., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки у разі порушення боржником основного Договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 1.3. Договору поруки передбачено, що обсяг відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми основного боргу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 цього ж Кодексу передбачено, зокрема, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач направив відповідачу 2. вимогу від 03.02.2014р. оплатити протягом трьох днів з моменту отримання даного листа суму основного боргу в розмірі - 401 675,80 грн.

Факт отримання нарочно вказаного листа 05.02.2014р. відповідачем 2., підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача 2., а саме, директором товариства, та відтиском печатки.

Проте, вказана вимога була залишена відповідачем 2. без відповіді та належного реагування.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 1. та 2. суми заборгованості в розмірі - 371 675,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 1.: 19 170,39 грн. пені (період нарахування з 21.10.2013р. по 03.03.2014р.), 60 251,37 грн. штрафу у розмірі 15 % від ціни Договору та 86 101,68 грн. відсотків річних від простроченої суми (період нарахування з 21.10.2013р. по 18.01.2014р. - 40 % річних (до 90 днів прострочення); з 19.01.2014р. по 03.03.2014р. - 96 % річних).

Порушення зобов'язань за Договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності.

Згідно з п. 5.2 Договору поставки покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Відповідно до п. 5.3. Договору поставки сторони прийшли до згоди і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинно було бути виконане.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5.4. Договору поставки, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору.

Суд визнає вимогу позивача про стягнення штрафу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 5.5. Договору поставки сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли товар повинен був бути сплачений відповідачем 1. та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача 1., вимоги позивача про нарахування річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та, у зв'язку з припиненням провадження у справі щодо стягнення - 30 000 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати покладаються на відповідачів солідарно (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Захід» (45760, Волинська область, Горохівський район, с. Волиця-Лобачівська, вул. М. Малиновської, 20, код ЄДРПОУ 36398905) та з Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 371 675 (триста сімдесят одну тисячу шістсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп. та 8 033 (вісім тисяч тридцять три) грн. 52 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Захід» (45760, Волинська область, Горохівський район, с. Волиця-Лобачівська, вул. М. Малиновської, 20, код ЄДРПОУ 36398905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, пеню у розмірі - 19 170 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 39 коп., відсотки річних у розмірі - 86 101 (вісімдесят шість тисяч сто одна) грн. 68 коп., штраф у розмірі - 60 251 (шістдесят тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 37 коп. та 3 310 (три тисячі триста десять) грн. 47 коп. - витрати по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя І.Д. Курдельчук

Повне рішення складено 25 квітня 2014 року.