Постанова № 38418643, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 квітня 2014 року 14 год. 45 хв. № 826/2647/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг ЛТД" до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 28 лютого 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг ЛТД" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21 листопада 2013 року № 0005292260 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його прийнято відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 14 березня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судові засідання представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. Разом з тим, 04 квітня 2014 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 24 березня 2014 року. Пояснив, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки його прийнято відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним законодавства.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 07 квітня 2014 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що позивача повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 04 по 08 листопада 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 08 листопада 2013 року складено акт № 1379/2206/37906219 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства за період із 05 березня по 08 листопада 2013 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, під час перевірки відповідачем виявлено несвоєчасне повернення позивачу валютних коштів за імпортними операціями за контрактом від 28 лютого 2013 року № 280213 із компанією Swindow Trading Co., Ltd (Кіпр) (далі - компанія): у розмірі 64763,00 доларів США із простроченням на 16 днів; у розмірі 925237,00 доларів США із простроченням на 16 днів; у розмірі 24763,00 доларів США із простроченням на 17 днів; у розмірі 990000,00 доларів США із простроченням на 16 днів.

На підставі акту перевірки, 21 листопада 2013 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу, за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, нараховано пеню у розмірі 769749,18 грн.

Суд не погоджується з доводами законного представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать: експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Відповідно до пп. 1.1. п. 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що 28 лютого 2013 року між позивачем, як покупцем, та компанією, як продавцем, укладено контракт № 280213 (далі - контракт), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець - придбати на умовах DDU дизельне паливо.

Згідно з пп. 3.1 п. 3, пп. 5.1 п. 5 контракту, поставка товару буде здійснена у період березень-травень 2013 року.

Передплата у розмірі 100 % попередньої вартості товару буде здійснена покупцем не пізніше 30 квітня 2013 року у доларах США банківським переказом коштів на банківський рахунок продавця.

На виконання прийнятих зобов'язань за контрактом позивачем перераховано на банківський рахунок компанії грошові кошти:

- 05 березня 2013 року - 80000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 03 червня 2013 року;

- 05 березня 2013 року - 450000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 03 червня 2013 року;

- 05 березня 2013 року - 750000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 03 червня 2013 року;

- 11 березня 2013 року - 700000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 09 червня 2013 року;

- 11 березня 2013 року - 800000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 09 червня 2013 року;

- 12 березня 2013 року - 600000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 10 червня 2013 року;

- 12 березня 2013 року - 760000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 10 червня 2013 року;

- 14 травня 2013 року - 990000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 12 серпня 2013 року;

- 21 травня 2013 року - 1490000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 19 серпня 2013 року;

- 22 травня 2013 року - 900000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 20 серпня 2013 року;

- 22 травня 2013 року - 950000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 20 серпня 2013 року;

- 23 травня 2013 року - 990000,00 доларів США, граничний строк надходження товару (180-й день) - 21 серпня 2013 року.

Товар, за який позивачем здійснено передплату, на територію України не ввозився, у зв'язку з чим таку передплату компанією повернуто:

23 травня 2013 року - 987470,00 доларів США;

24 травня 2013 року - 859260,00 доларів США;

29 травня 2013 року - 499077,00 доларів США;

30 травня 2013 року - 12500,00 доларів США;

04 червня 2013 року - 1796500,00 доларів США;

01 серпня 2013 року - 350000,00 доларів США;

02 серпня 2013 року - 1200000,00 доларів США;

08 серпня 2013 року - 949830,00 доларів США;

16 серпня 2013 року - 800600,00 доларів США;

05 вересня 2013 року - 990000,00 доларів США;

06 вересня 2013 року - 1014763,00 доларів США.

У ході перевірки відповідачем виявлено несвоєчасне повернення позивачу валютних коштів за імпортними операціями: у розмірі 64763,00 доларів США із простроченням на 16 днів з дня здійснення передоплати; у розмірі 925237,00 доларів США із простроченням на 16 днів з дня здійснення передоплати; у розмірі 24763,00 доларів США із простроченням на 17 днів з дня здійснення передоплати; у розмірі 990000,00 доларів США із простроченням на 16 днів з дня здійснення передоплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд вважає за необхідне зазначити, що позиція позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення та необхідності його скасування ґрунтується на доводах щодо протиправності проведення відповідачем перевірки, за результатами якої складено відповідний акт, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення.

Однак, будь-яких обставин та доказів на їх обґрунтування, які б свідчили про безпідставність прийняття оскаржуваного рішення представниками позивача у ході судового розгляду справи не надано, хоча про необхідність надання таких доказів судом зазначено в ухвалі про відкриття провадження у даній справі та наголошувалось у кожному судовому засіданні.

До того ж, судом з'ясовано, що перевірку позивача проведено на підставі наказу від 31 жовтня 2013 року № 598-П "Щодо проведення позапланової виїзної перевірки", оформленого відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також з відома та у присутності законного представника позивача.

Таким чином, із системного аналізу викладених положень та обставин вбачається відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг ЛТД" до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг ЛТД".

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин