Постанова № 38417422, 16.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2014 року 13:04 № 826/4378/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Омельченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомОСОБА_3доГоловного управління Держземагентства у Київській областіпровизнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 квітня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом про визнання бездіяльності Головного управління Держземагентства у Київській області (далі - ГУ Держземагентства у Київській області, відповідач) при розгляді її заяви про одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1, площею 0,06 га та НОМЕР_2, площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність неправомірною та зобов'язання відповідача надати їй дозвіл на одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1, площею 0,06 га та НОМЕР_2, площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, всупереч вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, ані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані мотивованої відмови у його наданні, не дав (не надав), що на переконання позивача, свідчить про незаконну бездіяльність суб'єкта владних повноважень при розгляді його заяви.

За вказаних обставин, позивач, з підстав викладених у позовній заяві, просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача та з метою відновлення порушених прав, свобод та інтересів просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ГУ Держземагентства у Київській області подало заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що право на отримання земельної ділянки у власність земельним законодавством встановлена лише один раз по кожному виду цільового використання, передбаченого ст. 121 Земельного кодексу України, при цьому, одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, котра скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Відповідач вважає, що оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливість одночасної приватизації кількох земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації, він діяв у відповідності до приписів норм чинного законодавства.

Стосовно іншої вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, ГУ Держземагентства у Київській області відзначило, що суд не вправі підміняти орган державної влади, тобто розглядати заяву громадянина по суті і зобов'язувати відповідні органи на місцях приймати певні рішення.

На переконання відповідача, вимоги позивача є необґрунтованими, а тому, за вказаних обставин, представник відповідача в наданих запереченнях просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову - заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 відповідно до Довідки Садівничого товариства «Райдуга» працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України від 30.11.2013 р. № 30/11-1/13 є, на підставі прийнятого зборами садівничого товариства рішення (протокол № 1 від 15 червня 2003 р.), членом Садівничого товариства «Райдуга» працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - СТ «Райдуга»), що знаходиться в межах Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Останню було прийнято до складу членів СТ «Райдуга» в зв'язку з виходом зі складу товариства ОСОБА_4

ОСОБА_3 користується закріпленою за нею земельною ділянкою для ведення садівництва під НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, площею 0,06 га, на якій розташований один садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.03.2005 р., зареєстрованого Києво-Свяшинським БТІ 18.03.2005 р. за № 10081391, належить їй на праві приватної власності, а також користується земельною ділянкою для ведення садівництва, площею 0,04 га за НОМЕР_2 відповідно до проекту організації та забудови території СТ «Райдуга».

09 грудня 2013 року позивач з клопотанням про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, яка складається з двох ділянок орієнтовною площею відповідно 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_1) та 0,04 га (земельна ділянка НОМЕР_2) в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернувся до заступника начальника Головного управління Держземагентства у Київській області.

Вказане клопотання з додатками: довідкою про членство в СТ «Райдуга» № 30/11-1/13 від 30.11.2013 р.; викопіровкою з генерального плану організації і забудови земельної ділянки НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3, члену СТ «Райдуга»; графічними матеріалами (викопіровкою) щодо земельної ділянки НОМЕР_1 є доповненням до клопотання позивача від 11.10.2013 р.

У відповідь на вказане клопотання від 09.12.2013 р., відповідачем на адресу ОСОБА_3 підготовлено та направлено листа від 08.01.2014 р. № 08-03/6, яким її повідомлено, що для надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території СТ «Райдуга» діл. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, позивачу необхідно подати повний пакет належним чином завірених копій технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки в садовому товаристві, а саме: графічні матеріали з зазначенням місця розташування земельної ділянки; викопіювання з генерального плану садового товариства (завірене належним чином); довідки садового товариства (завірені належним чином); паспорт, ідентифікаційний код; технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки в садовому товаристві.

28 лютого 2014 року у відповідь на звернення ОСОБА_3 від 11.02.2014 р. на адресу позивача ГУ Держземагентства у Київській області підготовлено та направлено рішення у вигляді листа за № 08-03/1020 (далі - Рішення № 08-03/1020 від 28.02.2014 р.), яким йому відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, мотивуючи свою відмову тим, що громадянин України має право одноразово безоплатно отримувати у власність земельну ділянку по одному виду використання.

Невирішення відповідачем питань, заявлених позивачем у його клопотанні від 09.12.2013 р., зволікання з видачею дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, дали позивачу підстави вважати, що зі сторони відповідача має місце бездіяльність, яка полягає у пропуску ним встановленого законодавством строку під час надання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який суб'єктом владних повноважень мав бути дотриманим.

Незгода з такими діями (бездіяльністю) відповідача та необхідністю вчинення ним певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Приписами ч. 2 ст. 14 Конституції України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Так, статтею 118 Земельного кодексу України встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зазначеною нормою встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З дослідженого в судовому засіданні листа від 28.02.2014 р. № 08-03/1020 встановлено, та що в судовому засіданні не заперечувалось представником відповідача, такий лист є по своїй суті відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Така відмова суб'єкта владних повноважень є його рішенням, прийнятим за результатами розгляду клопотання позивача від 09.12.2013 р.

Разом з тим, дослідивши дані докази в сукупності та на відповідність приписам норм земельного законодавства, суд встановив, що відповідачем не дотримано місячного терміну, визначеного ч. 7 ст. 118 ЗК України, для надання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на зазначене, є підстави вважати, що з боку ГУ Держземагентства у Київській області створюються умови, які є несприятливими для позивача, оскільки кожному гарантується об'єктивний і вчасний розгляд заяв (клопотань), перевірка викладених в них фактів, прийняття рішень відповідно до чинного законодавства і забезпечення їх виконання, повідомлення про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Держземагентства у Київській області при розгляді заяви ОСОБА_3 про одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1, площею 0,06 га та НОМЕР_2, площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність, що слугує підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

На відміну від попередньої вимоги позивача, судом, під час розгляду даної адміністративної справи, встановлено, що рішення від 28.02.2014 р., прийняте за результатами розгляду клопотання позивача від 09.12.2013 р., жодною із зацікавлених сторін не оскаржене, а отже є чинним.

За вказаних обставин, при наявності чинного рішення, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1, площею 0,06 га та НОМЕР_2, площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність, з підстав неможливості існування двох взаємовиключних рішень щодо одного й теж питання, що слугує підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З приводу вказаного, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем в даному випадку обрано неналежний спосіб судового захисту, однак, дані обставини не позбавляють його права на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагентства у Київській області при розгляді заяви ОСОБА_3 про одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1, площею 0,06 га та НОМЕР_2, площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність.

3. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Держземагентства у Київській області на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.04.2014 р.