Ухвала суду № 38416872, 20.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 876/6869/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Рибачука А. І.;

за участю:

секретаря судового засідання - Сердюк О. Ю.;

прокурора - Ольшанської Н. М.;

представника позивача - Михалевич М. М.;

представника відповідача - Бойко О. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на окрему ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року в справі за позовом прокурора Ратнівського району в інтересах Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2010 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву прокурора Ратнівського району в інтересах Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» про звернення стягнення суми податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 508 382 грн 42 к. на активи відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проведеною плановою виїзною документальною перевіркою відповідача встановлено наявність заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 01 квітня 2010 року в розмірі 508 382 грн 42 к. Дану суму заборгованості до бюджету не перераховано.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

03 жовтня 2012 року Львівським апеляційним адміністративним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора Ратнівського району Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року прийнято постанову, якою апеляційну скаргу задоволено, скасовано оскаржуване судове рішення та задоволено адміністративний позов.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року, постановленою за наслідками розгляду касаційної скарги державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2010 року, касаційну скаргу задоволено, скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, що виник станом на 01 липня 2007 року, в сумі 274 650 грн 28 к.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» в дохід Державного бюджету України податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 326 477 грн 34 к.

Водночас, 27 березня 2013 року Волинським окружним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу для вжиття відповідних заходів реагування прокурором Ратнівського району.

Зазначену окрему ухвалу мотивовано тим, що під час судового розгляду справи виявлено порушення закону. Зокрема встановлено розбіжності в примірниках оригіналів актів перевірки, що вказує на внесення службовими особами Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби в один із актів завідомо неправдивих відомостей.

Не погоджуючись з постановленою окремою ухвалою, Ратнівською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану окрему ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що безпідставним є застосування судом першої інстанції положень пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Прокурор та представник апелянта, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, пояснення сторін, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційної скарги, внаслідок чого суд апеляційної інстанції вважає, що таку слід задовольнити, а окрему ухвалу суду першої інстанції скасувати виходячи із наступних міркувань.

Статтею 166 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, результати якої оформлені актом № 169/23-00991513 від 08.07.2010 року.

При цьому, у таблиці на стор. 41 акту перевірки при обчисленні заборгованості по податку з доходів фізичних осіб відображено сальдо не перерахованого податку станом на 01.07.2007 року в сумі 274650,28 грн.

Зазначене сальдо в таблицю перенесено з попереднього акту перевірки № 134/23-00991503 від 27.04.2009 року державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року.

При дослідженні в судовому засіданні актів перевірки наданих сторонами за 2009 рік, на аркуші 35 акту в таблиці були встановлені наступні розбіжності.

Так в оригіналі акту перевірки № 2 від 27.04.2009 року № 134/23-00991503 на стор. 35 наданого державним підприємством «Ратнівське лісомисливське господарство» в графі 4 таблиці вказано, що залишок не перехованого податку станом на 01.07.2007 року становить 274650,28 грн (дані з цього акту переносилися в акт перевірки за 2010 рік і є тотожними).

В оригіналі акту перевірки № 1 від 27.04.2009 року № 134/23-00991503 на стор. 35 наданого Ратнівською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби в цій же графі таблиці вказано, що залишок не перехованого податку станом на 01.01.2009 року становить 274 650,28 грн (дані з цього акту переносилися в акт перевірки за 2010 рік і не є тотожними).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що розбіжності в примірниках № 1 та № 2 акту планової виїзної перевірки № 134/23-00991503 від 27.04.2009 року містяться на цій же сторінці в графі 1 таблиці.

Дані обставини, у взаємозв'язку із положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, на думку суду першої інстанції свідчать про внесення посадовими особами Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби завідомо неправдивих відомостей в один із актів, що є грубим порушенням.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На думку суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про внесення посадовими особами завідомо неправдивих відомостей в один із актів, необґрунтований належними та допустимим доказами, а ґрунтується лише на припущеннях, а тому такі дії не можна трактувати як внесення завідомо неправдивих відомостей у службовий документ.

Доводи Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби щодо допущення механічної помилки судом першої інстанції не спростовано.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 6 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби задовольнити.

Окрему ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року в справі № 2а-2766/10/0370 - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 25 березня 2014 року