Ухвала суду № 38416560, 06.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2014 року

справа № 808/6148/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі №808/6148/13-а за позовом Приватного підприємства «АА Тандем» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

11 липня 2013 року Приватне підприємство «АА Тандем» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС щодо проведення документальної виїзної перевірки ПП «АА Тандем», за результатами якої складено акт від 08.05.2013 р. №647/22-15/35036837; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0001201503 від 29.05.2013 р., яким визнано суму грошового зобов’язання за основним платежем – податок на додану вартість в розмірі 6 773,00 грн. та за штрафним (фінансовими) санкціями – 1 693,25 грн.; №0001211501 від 29.05.2013 року, яким визнано суму грошового зобов’язання за основним платежем податок на прибуток в розмірі 14 793 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 3 698,25 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі 808/6148/13-а позов Приватного підприємства «АА Тандем» - задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки Приватного підприємства «АА Тандем». Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя №0001201503 від 29.05.2013 р.; Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0001211501 від 29.05.2013 р..

Не погодившись з рішенням суду Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 19.04.2013 р. по 25.04.2013 р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя на підставі направлення від 19.04.2013 р. №633 відповідно до наказу від 19.04.2013 р. №548 згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 пп 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «АА Тандем» з питань дотримання діючого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВК Ферріт-Д» за період з 01.04.2012 р. по 31.08.2012 р., за результатами якої складено Акт від 08.05.2013 р. №647/22-15/35036837.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог:

1. пп.14.136 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями ПП «АА тандем» занижено податок на прибуток у сумі 14 793 грн. в тому числі по періодам: за півріччя 2012 року у сумі 7 681 грн.; за 3 квартали 2012 року у сумі 14 793 грн.

2. п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 6 773 грн., в т.ч. по періодам: за серпень 2012 року на сумі 2 430 грн., за вересень 2012 року на суму 2 359 грн., за жовтень 2012 року на суму 1984 грн..

Не погодившись з Актом перевірки, позивач подав на нього заперечення, які ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя залишені без задоволення.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001201503 від 29.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 6 773 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 693 грн..

№0001211501 від 29.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за основним платежем з податку на прибуток у розмірі 14 793 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3 698,25 грн..

Правомірність та обґрунтованість означених податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки від 08.05.2013 р. №647/22-15/35036837 не відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі означеного Акту є незаконними та необґрунтованими та підлягають скасуванню. Крім того, дії посадових осіб підчас проведення перевірки є протиправними, оскільки, як встановлено підчас судового розгляду, працівники ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя не виїжджали та перевірку за місцем знаходження підприємства не проводили.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов’язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 6773 грн. та з податку на прибуток 14 793 грн. стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентом позивача ТОВ «Ферріт Д».

Означеного висновку ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя дійшла з огляду на матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ферріт Д» щодо підтвердження взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 р., ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 р., БПП «Сура» за вересень 2011 р., ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 р., ПП «СВ Гермес» за березень 2011 р., ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 р. їх реальності та повноти відображення в обліку для вжиття заходів згідно чинного законодавства та врахування в роботі.

У зв’язку з виявленими порушеннями податкового законодавства ТОВ «Ферріт Д» податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків обумовлених господарськими операціями між ТОВ «Ферріт Д» та ПП «АА Тандем».

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 04.04.2012 року між ТОВ «Ферріт-Д» та ПП «АА Тандем» було укладено договір поставки №11, відповідно до якого ТОВ «Ферріт-Д» - продавець зобов’язується передати у власність, а ПП «АА Тандем» - покупець зобов’язується прийняти у власність та оплатити на умовах даного договору друковану продукцію у вигляді книжних блоків у кількості 550 одиниць.

03.08.2012 року між ТОВ «Ферріт-Д» та ПП «АА Тандем» було укладено Договір №20 відповідно до якого ПП «АА Тандем» - замовник замовляє, ТОВ «Ферріт – Д» - виконавець надає послуги із друку аркушів 4000 одиниць, сольвентного другу на банерному полотні 58 кв.м., сольвентного друку на банерному полотні 50 кв.м., за ціною вказаною в даному договорі.

На думку податкового органу вказані правочини здійснено без мети реального настання наслідків ними обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагента позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про фіктивність укладених договорів.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов’язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов’язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Враховуючи такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи принцип адміністративного судочинства – офіційне з’ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д».

Так, факт виконання умов договорів від 04.04.2012 та 03.08.2012 підтверджується наступними документами, наявними в матеріалах справи: реєстр відправлених документів системи клієнт-Банк за 30.08.2012 р., Акт №4662 здачі – прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна №148, податкова накладна №2, реєстр відправлених документів системи клієнт-Банк за 19.04.2012 р., видаткова накладна №РН-1725 від 19.04.2012 р..

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д» наслідком яких є поставка та придбання товару.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ за правочинами, укладеними з ТОВ «Ферріт-Д», та податку на прибуток на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Водночас, згідно абзацу п’ятого наведеного пункту статті 75 ПК України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться перевірка.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що працівники податкового органу на підприємства не виїжджали та перевірку за місцем розташування позивача не проводили, наведене підтверджується поясненнями представника позивача у судовому засіданні та журналом реєстрації перевірок №4 ПП «АА Тандем», копія якого міститься в матеріалах справи. Відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили протилежне.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення податковим органом вимог чинного податкового законодавства при проведенні перевірки ПП «АА Тандем».

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі 808/6148/13-а – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим