Ухвала суду № 38416519, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 рокусправа № 804/9019/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

представника позивача: Галасун Г.І.,

представника відповідача: Резнікова Ю.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі №804/9019/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровстку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

05 липня 2013 року Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №0000012400 від 18.03.2013 р. на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 43 747,82 грн. та штрафну санкцію у розмірі 10 936,96 грн.; №0000022400 від 18.03.2012 р. на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з основним платежем в сумі 114 537,04 грн. та штрафну санкцію на суму 28 634,26 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року №804/9019/13-а адміністративний позов Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000012400 від 18.03.2013 р. на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 43 747,82 грн. та штрафну санкцію на суму 10 936,96 грн.; №0000022400 від 18.03.2013 р. на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 114 537,04 грн. та штрафну санкцію на суму 28 634,26 грн.

Не погодившись з рішенням суду Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, відповідач, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушенням судом матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

06.03.2014 р. на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати.

Відповідачем у судовому засіданні надано пояснення до апеляційної скарги, в яких, СДПІ зазначає про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача та скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.01.2013 р. по 19.02.2013 р. посадовими особами СДПІ було проведено документальну позапланову перевірку ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та з ПП «Автопромресурс Н09» за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт №154/24-31950828 від 15.03.2013 р..

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем:

1 на порушення пп.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР, ДП «Дніпропетровській облавтодор» занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств, внаслідок порушень описаних в п.3.1.1 та 31.2 цього акту, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток всього у сумі 120 306,52 грн., у т.ч.:

у ІІ кварталі 2009 року на суму 2 334,29 грн.,

у ІІ кварталі 2009 року на суму 3 435,19 грн.,

у ІІІ кварталі 2010 року на суму 114 537,04 грн..

2 на порушення пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ДП «Дніпропетровській облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» завищено податковий кредитна загальну суму 43 747,82 грн., внаслідок порушень, описаних в п.3.2.2 цього акту, що призвело до заниження податку, визначеного до сплати в бюджет в сумі 43 747,82 грн., а саме:

-у квітні 2009 року у сумі 848,83 грн.;

- у серпня 2009 року у сумі 1 249,16 грн.;

-у липні 2010 року у сумі 8 499,33 грн.;

-у серпні 2010 року у сумі 16 525,50 грн.;

-у вересні 2010 року у сумі 16625,50 грн..

Не погодившись з актом перевірки №154/24-31950828 від 15.03.2013 р.. позивач подав на нього заперечення, які податковим органом залишено без задоволення.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

№0000022400 від 18.03.2013 р., яким ДП «Дніпропетровській облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 114 537,04 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28 634,26 грн.

№0000012400 від 18.03.2013 р., яким ДП «Дніпропетровській облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 43747,82 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10936,96 грн..

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з первинною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані рішення. вказану скаргу податковим органом залишено без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0000012400, №0000022400 від 18.03.2013 р. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими, прийнятими податковим органом не на підставі та не в межах Конституції та Законів України, а відтак вони підлягають скасуванню у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до5.1. ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 означеного Закону не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

За приписами пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

На підтвердження здійснення господарських правовідносин з платниками податків з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Автопромресурс» позивачем надано копії таких документів: податкових накладних, платіжних доручень, видаткових накладних, карток рахунку, актів приймання виконаних будівельних робіт,відомостей ресурсів,товарно-транспортних накладних.

Вказані документи, на думку позивача, підтверджують його права на формування податкової звітності з податку на додану вартість, та податку на прибуток за господарськими операціями із зазначеними контрагентами.

Однак, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що документи бухгалтерського та фінансового обліку може бути визнано первинними документами тільки в разі, якщо вони відображають обсяг та зміст реально здійснених господарських операцій.

Враховуючи такі обставини, суд апеляційної інстанції, враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, вважає визначальним при вирішенні даної справи є встановлення суті, змісту та обсягу господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем укладено договір поставки від 01.07.2010 року №7/10-1 з ПП «Автопромресурс Н09» на закупівлю бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар у строк 3 календарні дні з часу подання відповідної заявки покупця. Безпосереднім одержувачем товару є філія покупця «Новоселівська ДЕД», представники якої діють на підставі довіреності та Положення про філію. Датою поставки товару є дата отримання товару філією покупця.

На підтвердження факту виконання означеного господарського зобов'язання позивачем надано копії таких документів: податкову накладну №21/07-1 від 21.07.2010 р. від 21.07.2010 р.. видаткову накладну №23/07-1 від 23.07.2010 р., реєстр довіреностей на отримання ТМЦ, платіжне доручення №276 від 21.07.2010 р. на суму 50996,00 грн.. На підтвердження використання придбаного у ПП «Автопромресурс Н09» товару позивачем надано акти виконаних робіт за: грудень 2010 р..

Також, позивачем укладено договір поставки від 01.09.2010 р. №9/10-1 з ПП «Автопромресурс Н09» на закупівлю кратону. Вказаним договором передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар у строк 3 календарних дні з дня отримання відповідної заявки покупця. Безпосереднім одержувачем товару є філія покупця «Новоселівська ДЕД» представники якої діють на підставі довіреності та статуту підприємства. Датою поставки товару є дата фактичного отримання товару філією покупця.

На підтвердження факту виконання означеного господарського зобов'язання позивачем надано копії таких документів: податкову накладну №10/09-1 від 10.09.2010 р.; видаткову накладну №13/09-1 від 13.09.2010 р., реєстр довіреностей на отримання ТМЦ, платіжне доручення №295 від 10.09.2010 р. на суму 99750,00 грн.. На підтвердження використання придбаного у ПП «Автопромресурс Н09» товару позивачем надано акти виконаних робіт за: грудень 2010 р., січень, березень 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом ствердження прийняття до виконань, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем у спрощений спосіб, у відповідності до ч.1 ст. 181 ГК України, укладено договір поставки дизельного палива з ПП «Автопромресурс Н09» у кількості 14370 л. на суму 99153 грн.

На підтвердження факту здійснення даної господарської операції позивачем надано копії таких документів: податкову накладну №27/08-1 від 27.08.2010 р., видаткову накладну 27.08-1 від 27.08.2010 р., реєстр довіреностей на отримання ТМЦ, платіжне доручення №530 від 10.09.2010 р. на суму 99153,00 грн.. На підтвердження використання придбаного товару позивачем надано акти виконаних робіт за: серпень 2010 р. акт використаних робіт за вересень 2010 р. по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг місцевого призначення за рахунок державного бюджету.

Також, у спрощений спосіб позивачем було укладено договір поставки автошин між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08» у кількості 4 штуки на суму 7494,96 грн..

На підтвердження факту здійснення даної господарської операції позивачем надано копії таких документів: податкову накладну №50801 від 07.08.2009 р., видаткову накладну №РН-0050800 від 07.08.2009 р., реєстр довіреностей на отримання ТМЦ, товарно-транспортну накладну №956381 від 29.09.2009 р., платіжне доручення №1163 від 06.08.2009 р. на суму 7494,96 грн.. Використання придбаного товару підтверджується лімітною карткою №387 на відпуск зі складу матеріалів і запасних частин за вересень 2009 р.

Крім того, у спрощений спосіб позивачем було укладено договір поставки цементу М400 та фарби ПФ між позивачем та ПП «Славутич-Сігма Н».

Факт здійснення означеної господарської операції підтверджується копіями наступних документів: податковою накладною №040201 від 02.04.2009 р.; видатковою накладною №040201 від 02.04.2009 р.; реєстром довіреностей на отримання ТМЦ; товарно-транспортною накладною №01АА, №406721 від 24.03.2009 р.; платіжним дорученням №68 від 01.04.2009 р. на суму 5093,00 грн.. Використання придбаного товару підтверджується звітом 2/05 про використання матеріалів у виробництві за травень 2009 р., а також рахунками-фактурами, податковими накладними та видатковими накладними щодо факту реалізації залишків ТМЦ ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка та придбання товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договорів, укладеними позивачем з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 р. , як на підставу для визнання вищерозглянутих правочинів недійсними є безпідставним з огляду на наступне.

У відповідності до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише у питаннях, чи мало місце таке діяння чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається зі змісту постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 р. судом при розгляді справи по суті не досліджувались правовідносини з приводу здійснення господарських операцій позивача із ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» за наслідком яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий звітний період.

За таких обставин, судом не приймається означена постанова Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.09.2011 р., у якості доказу наявності мети суперечної інтересам держави в господарських операцій з придбання товарів, укладених позивачем з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09».

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, немає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року №804/9019/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко