Постанова № 38415997, 08.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2014 року 11:19 № 826/1759/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К.,Ю при секретарі Бабич Г.Ю., за участі представників позивача Герасименко О.В., відповідача Капустіної А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Технобуд» до: Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про: скасування податкового повідомлення - рішення №0000036152 від 30.09.2013.На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Технобуд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення - рішення №0000036152 від 30.09.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит, при цьому виходив з суми податку на додану вартість, оплачену позивачу контрагентами. Позивач стверджує, що нормами Податкового кодексу України передбачено право позивача на декларування бюджетного відшкодування, а не обов'язок.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представників сторін, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку позивача, результати якої оформлено актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Сервіс-Технобуд» (податковий номер 33744388) залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за липень 2013 року у розмірі 14 923 200 грн., яка виникла за період: лютий 2013р., березень 2013р., квітень 2013р., травень 2013р. та червень 2013р. №21/26-55-15-02/33744388 від 13.09.2013р. (далі - акт перевірки).

Актом перевірки було сформульовано висновок, що в порушення вимог: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит за травень 2013 р. на суму ПДВ в розмірі 213 грн.; п.200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодування ТОВ «Сервіс-Технобуд»: за травень 2013р. на суму 5 078 121 грн., за червень 2013р. на суму 2 371 560 грн., за липень 2013р. на суму 2 495 463 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В2» від 30 вересня 2013 року № 0000036152, відповідно до якого Позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 9 945 144 грн.

Прийняття зазначеного рішення мотивовано наступними посиланнями акта перевірки.

За даними перевірки встановлено, що отримувачем товарів/послуг фактично сплачено у попередніх та звітних податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг суму ПДВ в частині такого від'ємного значення задекларованого за відповідні звітні періоди, чим порушено вимоги абзацу а) п. 200.4 ст.200 ПКУ, а саме якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 ст.200 ПКУ, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

В ході перевірки встановлено, що TOB «СЕРВІС-ТЕХНОБУД» (з врахуванням порушень, викладених в п.3.14.4 акті перевірки), суму залишку від'ємного значення квітня 2013р. в розмірі 5 084 328 грн., було оплачено в квітні 2013р. в сумі 5 078 121 грн., суму залишку від'ємного значення травня 2013р. в розмірі 2 577 773 грн., було оплачено у травні 2013р. в сумі 2 371 560 грн., суму залишку від'ємного значення червня 2013р. в розмірі 2 539 168 грн., було оплачено в червні 2012р. в сумі 2 495 463 грн.

На підставі вищезазначеного, відповідачем сформульовано висновок, що згідно з вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України право на бюджетне відшкодування у позивача на суму 5 078 121 грн. виникло у травні 2013р., на суму 2 371 560 грн. виникло у червні 2013р., на суму 2 495 463 грн. виникло у липні 2013 р.

Суд з такими посиланнями не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Так, зокрема пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, суд зазначає, що приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

З огляду на встановлене, суд зазначає про необґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності права у позивача на використання від'ємного значення податку на додану вартість.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві №0000036152 від 30.09.2013р.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян