Ухвала суду № 38415712, 23.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 квітня 2014 року м. Київ В/800/1703/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Рибченко А.О., Степашко О.І., Федоров М.О.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014

у справі № 826/6477/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алта-Фрост»

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013, позов задоволено; скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 зазначені судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти усіх попередніх судових інстанцій зі спору та прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі № 2а-4419/10/2670.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 у справі № 826/6477/13-а та від 26.03.2014 у справі № 2а-4419/10/2670.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 18.03.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України, виходячи з установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, дійшов висновку про те, що реальність виконання операцій з поставки послуг позивачеві підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тоді як податковою інспекцією не доведено обставин, з якими законодавство пов'язує нікчемність правочинів. Водночас у справі № 2а-4419/10/2670 висновок касаційного суду про незаконність формування платником валових витрат та податкового кредиту ґрунтується на сукупності обставин щодо невідповідності поданих платником первинних документів вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відсутності доказів вчинення об'єктивно необхідних дій у процесі виконання поставки нафтопродуктів. Наведене виключає подібність правовідносин у розумінні пункту 1 статті 237 КАС.

У зв'язку з викладеним Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/6477/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва А.О. Рибченко О.І. Степашко М.О. Федоров