Ухвала суду № 38415585, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

18 квітня 2014 року м. Київ № 2а-13820/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в письмовому провадженні

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівіна»

до

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівіна» (надалі по тексту Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (надалі по тексту Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, корп. 1) про відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, а саме: «Нежитлове приміщення - кафе в літ. «А-2» по вул. Квітки-Основ'яненко, 7» та повернення поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівіна» (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 9 літ «А», адреса для листування: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 29-Б, номер в ЄДРЮОФОП 31867604) документів, що оформлені у формі повідомлення від 20 липня 2012 року № 7/20-4698; зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, кори. 1) зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівіна» (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 9 літ «А», адреса для листування: (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 29-Б, номер в ЄДРЮОФОП 31867604) декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, а саме: «Нежитлове приміщення - кафе в літ. «А-2» по вул. Квітки-Основ'яненко, 7» (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 року Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 року – скасовано, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 року – залишено в силі.

Окружним адміністративним судом міста Києва 02.06.2013 р. видано виконавчі листи.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про встановлення способу і порядку виконання Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 р.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

В обґрунтування заяви Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області робить послинання на те, що на даний час Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 р. № 91 (зі змінами) втратив чинність 30.01.2013 р., а тому, рішення Суду не можливо виконати.

Суд не погоджується з даними доводами Відповідача та вважає їх необгрунтованими, оскільки Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від Києва від 12.11.2012 року набрала законної сили 25.06.2013 р. та підлягала виконанню, проте, в супереч вимогам законодавства, Відповідач ухилявся від виконання рішення суду.

Крім того, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 09.04.2014 р. надійшла постанова Державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2014 р. за номером ВП №40434581 (надалі по тексту Постанова за номером ВП №40434581).

Зі змісту Постанови за номером ВП №40434581 вбачається, що Державним виконавцем на Відповідача було накладено штраф за не виконання рішення суду 27.02.2014 р., 31.03.2014 р. також на адресу до Дзержинського РВ ГУМВС України у Харківській області направлено подання про притягнення винних осіб до відповідальності за невиконання рішення суду.

Таким чином, заявлені вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про встановлення порядку виконання судового рішення суду фактично за своєю суттю є затягуванням виконання рішення суду, оскільки на протязі 8 місяців рішення не було виконано.

За таких обставин, розглянувши подану заяву, Суд вважає, що підстав для задоволення заяви про встановлення порядку виконання судового рішення не вбачається, оскільки Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 року складено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (що також підтверджено висновками суду касаційної інстанції), а її зміст є зрозумілим, як і зрозумілим є порядок виконання даної постанови.

Суд окремо звертає увагу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на те, що відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Частиною 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

У Рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Аналогічна правова позиція закріплена у Рішенні Конституційного суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011.

Крім того, Суд звертає увагу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на те, що статтею 382 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення.

Відповідно до частини 1-2 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про встановлення порядку виконання судового рішення суду, а тому відсутні підстави для встановлення порядку виконання судового рішення, а саме Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 165, 170, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області у задоволенні заяви про встановлення порядку виконання судового рішення.

Згідно статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя А.Б. Федорчук