Постанова № 38415398, 08.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2014 року 15:00 № 826/3497/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прома Трейд Лайн» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Прома Трейд Лайн» (далі - ТОВ «Прома Трейд Лайн», позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про:

визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 27.12.2013 р. № 2101/26-57-22-01-07/38801508 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прома Трейд Лайн» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р.»;

визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по формуванню в акті від 27.12.2013 р. № 2101/26-57-22-01-07/38801508 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прома Трейд Лайн» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р.» висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013р.;

визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування у електронній базі «Податковий Блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прома Трейд Лайн» за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р.;

зобов'язання ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прома Трейд Лайн» за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р. у електронній базі «Податковий Блок».

Представником позивача подано до суду клопотання, в якому просив зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надати звіт про виконання судового рішення впродовж 7 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії по проведенню зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, формування недостовірних висновків щодо фіктивності укладених ним правочинів та відсутності об'єктів оподаткування під час здійснення позивачем господарських операцій при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), що погіршує його репутацію добросовісного учасника господарських правовідносин перед контрагентами, а також коригування його податкових зобов'язань та податкового кредиту і внесення недостовірних даних до електронних баз даних.

Представником позивача подано до суду клопотання, в якому просив задовольнити позовні вимоги та розглядати справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії законними, вчиненими в межах наданих йому діючим податковим законодавством повноважень, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, у зв'язку з клопотанням позивача та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Прома Трейд Лайн», код ЄДРПОУ 38801508, зареєстроване як юридична особа 24.07.2013 р., про що зроблено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 10721020000029105.

Підприємство взято на податковий облік з 25.07.2013 р. та перебуває на обліку ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно свідоцтва № 200139103 від 04.09.2013 р. ТОВ «Прома Трейд Лайн» зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 388015026577.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 22.08.2013 р. № 67-о, згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Прома Трейд Лайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р.

За наслідками вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки відповідачем складено акт від 27.12.2013 р. № 2101/26-57-22-01-07/38801508 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прома Трейд Лайн» (далі - акт від 27.12.2013 р.).

Як вбачається з акту від 27.12.2013 р., зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що підприємство та його посадові особи за податковою адресою не знаходяться.

Між тим, податковим органом зроблено висновок про те, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р., їх вид, обсяг, якість та рахунки. Також, податковим органом зазначено що у ТОВ «Прома Трейд Лайн» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників та підприємств-покупців за перевіряємий період відповідно до п.п.48.5.1 п.48.5, п.48.7 ст.48, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту від 27.12.2013 р. відповідачем здійснено коригування податкових зобов'язань позивача та внесено відповідну інформацію до бази даних «Податковий Блок».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача на момент здійснення зустрічної звірки не проводилася.

Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236 (далі - Методичні рекомендації) з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС - ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

Відповідачем не надано суду доказів надходження запиту від іншого органу державної податкової служби (ініціатора) про проведення зустрічної звірки позивача, що могло б розцінюватися як підтвердження розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань та, відповідно, як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку.

У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п.7 Порядку).

Відповідно до п.п.4.4. Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особистого вручення позивачу або його законному чи уповноваженому представникові під розписку відповідного запиту про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми діючого податкового законодавства.

Крім того, акт від 27.12.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, також не містить інформації щодо направлення позивачу відповідного запиту та неотримання на нього відповіді.

Натомість, актом від 27.12.2013 р. зафіксована інформація про відсутність позивача за місцезнаходженням (інформація по платнику - « 0»), у зв'язку з чим відповідачем надіслано запит до ГВПМ ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо встановлення місцезнаходження позивача від 27.12.2013 р. № 1513/26-57-22-01-14.

В той же час, згідно наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.02.2014 р. № 479343 та статуту, місцезнаходження позивача значиться адреса: 49052, м. Дніпропетровськ, вул. Ларіонова, буд. 145. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить. Отже, станом на час проведення заходів щодо проведення зустрічної звірки, статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, у суду немає підстав вважати правомірними твердження відповідача щодо відсутності позивача за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, суд критично сприймає доводи відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, в основу яких покладено відсутність його за адресою місцезнаходження.

Крім того, в ході судового розгляду справи, відповідачем не надані суду ґрунтовні пояснення щодо підстав та причин необхідності проведення зустрічної звірки, при цьому, відповідач вважає, що ним дотримано вимоги законодавства, що регламентують порядок проведення зустрічних звірок.

Таким чином, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про порушення, з боку відповідача, вимог діючого податкового законодавства та, відповідно, про протиправність вчинених ним дій по проведенню зустрічної звірки, що оформлено актом від 27.12.2013 р. № 2101/26-57-22-01-07/38801508 про неможливість проведення зустрічної звірки.

В той же час, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, викладені висновки, складання яких передбачено в разі проведення зустрічної звірки, однак, як підтверджено матеріалами справи, зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України, що свідчить про протиправність таких висновків.

Разом з тим, оцінюючи законність висновків податкового органу щодо непідтвердження здійснення господарських операцій, суд виходить з того, що податковим органом не встановлені порушення позивачем чи його контрагентами порядку оформлення первинних документів та виписки з податкових накладних, а акт не містить будь-якого доказу, який би ставив під сумнів реальність спірних господарських операцій.

Однак, беручи до уваги положення ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин, висновки, викладені в акті не є обов'язковими для платника податків, оскільки за їх наслідками не прийнято податкове повідомлення-рішення, яке визначало б грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість, висновки, викладені в акті, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, не створюють жодних правових наслідків.

Таким чином, акти за результатами вжиття заходів щодо проведення зустрічної звірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовної вимоги щодо протиправності дій ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по формуванню в акті від 27.12.2013 р. № 2101/26-57-22-01-07/38801508 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прома Трейд Лайн» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р.» висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013р.

Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 13.03.2014 року № К/800/51574/13.

Окрім того, висновки щодо податкової перевірки можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо).

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, який розроблений для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008 року (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 2.10.3 п. 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно з п. 2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 4.16 Порядку визначено, якщо платником податку на додану вартість (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму податку на додану вартість меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартість (постачальник), та органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартість (отримувач), відповідно до п. 3 ст. 11, п. 3 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» звертаються в письмовій формі до таких платників податку на додану вартість щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника податку на додану вартість, передбачений п. 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту і характеру правовідносин, що є підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при здійсненні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Як уже зазначалось, у даному випадку податковим органом не були виявлені розбіжності у податковій звітності товариства та його контрагентів за податкові періоди при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, в той же час, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, викладені висновки не відповідають вимогам законодавства, оскільки як підтверджено матеріалами справи, зустрічна звірка фактично не відбулась.

Сама по собі здійснена податковим органом кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до електронних баз.

Суд зазначає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування задекларованих показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження. Зазначене також підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України у постанові від 13.03.2014 року № К/800/51574/13.

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно положень ст.ст.14, 54, 179 Податкового кодексу України, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

Отже, як вбачається із вище вказаних норм, зміни у зв'язку зі складанням актів не повинні вноситися до баз даних відповідача.

Таким чином, з системного аналізу викладеного вбачається, що дії відповідача щодо коригування у електронній базі «Податковий Блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прома Трейд Лайн» за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р., а саме дані про те, що обсяг операції поставки, які здійснювалися позивачем становить « 0 » не відповідають вимогам податкового законодавства та є протиправними.

Враховуючи викладене, з урахуванням неправомірного коригування відповідачем у електронній базі «Податковий Блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прома Трейд Лайн» за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р., суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прома Трейд Лайн» за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р. у електронній базі «Податковий Блок».

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Стосовно подачі звіту про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість вчинених ним оскаржуваних дій.

Натомість, вимоги позивача знайшли своє належне обґрунтування в частині позовних вимог.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прома Трейд Лайн» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 27.12.2013 р. № 2101/26-57-22-01-07/38801508 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прома Трейд Лайн» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р.».

Визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування у електронній базі «Податковий Блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прома Трейд Лайн» за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р.

Зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прома Трейд Лайн» за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р. у електронній базі «Податковий Блок».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прома Трейд Лайн» (код ЄДРПОУ 38801508) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 54,81 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко