Ухвала суду № 38415174, 02.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/46111/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012

у справі № 3/17/08-АП-5/70/10- АП

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод малогабаритних трансформаторів»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Завод малогабаритних трансформаторів» (надалі - позивач, ПАТ «Завод МГТ») звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (надалі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.09.2007 № 0000102303/2/12853.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, адміністративний позов ПАТ «Завод МГТ» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 24.09.2007 № 0000102303/2/12853, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8035,67 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі частини першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період січень 2007 року.

За результатами перевірки 23.04.2007 складено акт № 606/2303-13604900 (надалі акт). Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 410 370,00 грн.; в порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено податкове зобов'язання за січень 2007 року на суму 45 161,20 грн.

За результатами перевірки 04.05.2007 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000102303/6728/10/23, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 410 370,00 грн., та № 0000112303/0/6729/10/23, яким ВАТ «Завод МГТ» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 63 225,68 грн., у тому числі за основним платежем - 45 161,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 18 064,48 грн.

За результатами адміністративного оскарження, 24.09.2007 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102303/2/12853, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8035,67 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що послуги, які надаються за межами митної території України резиденту-платнику податку на додану вартість нерезидентом, що не має представництва на митній території України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, «а» п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). Місцем поставки послуг вважається: за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д» - «е» цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до п.п. 2.3.1 Статуту ПАТ «Завод МГТ», довідки № 1322 з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Запорізькій області (види діяльності за КВЕД 31.10.1, 51.65.0), основним видом діяльності ПАТ «Завод МГТ» є виробництво і реалізація малогабаритних трансформаторів і запчастин до них.

Податковий кредит позивача складався із сум податку на додану вартість, сплачених ПАТ «Завод МГТ» у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Так, 08.11.2006 між ПАТ «Завод МГТ» (Принципалом) та компанією нерезидентом Management LIMITED», New Zealand, юридична адреса: Level 5, 369, Queen Street, Auckland, New Zealand (Агентом) укладено агентську угоду, предметом якої є проведення Агентом маркетингових досліджень, сприяння укладанню угод на поставку продукції Принципала на території Азербайджану.

Додатком № 1 від 17.11.2006 до агентської угоди від 08.11.2006 сторони узгодили умови виплати та розмір агентської винагороди.

Агент своєчасно виконав покладені на нього зобов'язання та знайшов замовника на продукцію «Принципала», що відобразилось у підписанні Принципалом контракту № 108 від 16.11.2006 з Державним агентством енергетики Нахічеванської автономної республіки (м. Нахічевань, Азербайджан).

Умови контракту виконані сторонами у повному обсязі. Додатками № 1 та № 2 до контракту № 108 від 16.11.2006 сторони узгодили перелік, технічні вимоги та вартість товару, що поставляється, на загальну суму 177142,00 доларів США.

ПАТ «Завод МГТ» відвантажило на адресу Державного агентства енергетики Нахічеванської автономної Республіки 46 трансформаторів загальною вартістю 894567,10 грн. (177142,00 доларів США.), що підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями.

Державне агентство енергетики Нахічеванської автономної республіки в оплату за поставлену продукцію перерахувало ПАТ «Завод МГТ» грошові кошти на загальну суму 177142,00 доларів США, про що свідчать банківські виписки філії «Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку» від 06.12.2005 на суму 24935,10 доларів США, від 22.12.2005 на суму 58176,90 доларів США, від 12.01.2007 на суму 28200,00 доларів США, від 25.01.2007 на суму 65830,00 доларів США.

У відповідності з умовами агентської угоди від 08.11.2006 ПАТ «Завод МГТ» у періоді, за який проведено перевірку, на підставі акта виконаних робіт від 23.12.2006 виплатило компанії - нерезиденту Management LIMITED», New Zealand, винагороду у розмірі 25485,84 грн. (5046,70 доларів США), про що свідчить платіжне доручення на перерахування коштів в іноземній валюті № 120 від 27.12.2006 та банківська виписка філії «Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку» від 28.12.2006 на суму 5046,70 доларів США.

04.01.2006 між ПАТ «Завод МГТ» (Принципалом) та ТОВ «Центр ХХІ» (Агентом) укладено агентську угоду № 1, предметом якої є надання Агентом маркетингових послуг, послуг з пошуку партнерів та сприяння укладенню з ними договорів та інших угод Принципалом на території України. Агент своєчасно виконав покладені на нього зобов'язання та знайшов замовника на продукцію Принципала, що відобразилось у підписаних Принципалом з ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» договорах.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.09.2007 № 0000102303/2/12853, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8 035,67 грн.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі № 3/17/08-АП-5/70/10- АП залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна