Ухвала суду № 38414888, 14.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2014 р. м. Київ К/800/59484/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013

у справі № 826/8956/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерБус»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІнтерБус» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.05.2013 № 0005722220 та № 0005732220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІнтерБус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, складено акт № 214/1-22-20-34423646 від 11.04.2013, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 270 469 грн., а саме: за листопад 2011 року на суму 11 301 грн., за грудень 2011 року на суму 47 452 грн., за січень 2012 року на суму 15 298 грн., за лютий 2012 року на суму 27 697 грн., за березень 2012 року на суму 33 813 грн., за квітень 2012 року на суму 28 146 грн., за травень 2012 року на суму 53 802 грн., за червень 2012 року на суму 32 464 грн., за липень 2012 року на суму 20 496 грн.; п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за І півріччя 2012 року на 44 675 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 28.05.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005722220 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 338 086,25 грн., в т.ч.: 270 489 грн. основного платежу та 67 617,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0005732220 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 55 843,75 грн., 44 675 грн. основного платежу та 11 168,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок про порушення позивачем зазначених в акті перевірки порушень зроблений податковим органом на підставі актів ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013 № 429/22.3- 17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01 по 30.10.2012; від 15.03.2013 № 531/22.4- 13/37817014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 та січень-березень 2012 року; від 13.11.2012 № 7593/22-7/37889322 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 30.06.2012»; від 13.11.2012 № 7594/22-7/37817020 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.06.2012», в яких зазначено, що ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» проводили документально, фактично не здійснені господарські операції без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, проведено для надання податкової вигоди, в тому числі ТОВ «ІнтерБус».

Відповідно до протоколу допиту свідка - гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», який було проведено 28.08.2012 опер/уповноваженим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Шамраєм С.В., гр. ОСОБА_2 не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, зареєстрував останнє за грошову винагороду, фінансово-господарською діяльністю не займався, документи не складав та не підписував.

Відповідно до протоколу допиту свідка - гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - засновника ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», який було проведено 29.08.2012 слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві Вітер В.О., гр. ОСОБА_4 не знала, що вона є засновником та бухгалтером зазначеного підприємства, відношення до реєстрації ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» не мала, фінансово-господарської діяльності не здійснювала, документи не складала та не підписувала.

На основі зазначеного, податковий орган дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» і ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», реально не здійснювалися, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаним операціям та формування валових витрат, що призвело до заниження податкових зобов'язань ТОВ «ІнтерБус» по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 270 469 грн. за листопад 2011 року - липень 2012 року, а також заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 44 675 грн. за І півріччя 2012 року.

Матеріалами справи встановлено, що в спірному періоді відбувались господарські операції між позивачем та контаргенитами ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що свідоцтва платників податку на додану вартість - контрагентів позивача були анульовані вже після здійснення господарських операцій з позивачем та видачі останньому податкових накладних; контрагенти позивача станом на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; послуги, надані ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» фактично замовлялись позивачем з метою забезпечення господарської діяльності позивача та збільшення показників результатів господарської діяльності; товари, поставлені ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (шкворень, фільтри, манжети, клапани, датчик тиску масла, диски зчеплення, термостати, втулки, амортизатори, труби впускні, прокладки, фоторедуктори, важелі регулювання, підшипники, циліндри механізму дверного тощо) замовлялись позивачем з метою здійснення основної діяльності - торгівлі автомобільними деталями та приладдям; відповідачем не було надано вироку суду, яким би було встановлено, що контрагенти позивача були зареєстровані в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача, та відповідно правомірності застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами були нікчемними.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед»), а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару (послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний