Ухвала суду № 38414838, 07.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2014 р. м. Київ К/800/24448/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012

у справі № 2а-13176/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СДТ-Сталь»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СДТ-Сталь» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.10.2012 № 000302202, № 0000312202.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки ТОВ «СДТ-Сталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, складено акт № 2245/22-206/37090550 від 12.10.2012, в якому зафіксовані порушення: п. п. 138.2, 138.4, 128.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 351 337 грн., у т.ч. по періодах: за IV квартал 2011 року на суму 124 810 грн., за І квартал 2012 року на суму 128 837 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 97 690 грн.; п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 320 856 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011 року - 37 403 грн., грудень 2011 року - 71 128 грн., січень 2012 року - 16 689 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 26.10.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000302202 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 481 284 грн., в т.ч.: 320 856 грн. основного платежу та 160 428 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000312202 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 464 600,50 грн., в т.ч.: 351 337 грн. основного платежу та 113 263,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 03.10.2011 між ТОВ «СДТ-Сталь» (покупець) та ТОВ «В.Л.В.» (продавець) був укладений договір № 381, за умовами якого покупець зобов'язаний прийняти та сплатити, а продавець поставити будівельні матеріали, металопрокат та інше, іменоване надалі товар.

За договором підряду № 53 від 01.02.2012, укладеним між ТОВ «СДТ-Сталь» (замовник) та ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» (підрядник), останнє взяло на себе зобов'язання власними силами виконати демонтаж металоконструкцій обладнання, легковісних перегородок, промислових вставок, демонтаж покрівельного покриття та здійснити порізку вищезазначеного обладнання перегородок та вставок, а перше повинно було розрахуватися за виконані роботи.

За результатами господарських операцій згідно укладених договорів позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати спірного періоду.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач законно та обґрунтовано сформував валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість, за результати господарських операцій по правочинах № 381 від 03.10.2011 та № 53 від 01.02.2012, укладених з ТОВ «В.Л.В.» та ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ», відповідно, оскільки такі операції підтверджені належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами, а висновки відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються лише на актах перевірки іншими податковими органами контрагентів позивача.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів, виконання робіт), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача, та відповідно правомірності застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами були нікчемними, оскільки ТОВ «СДТ-Сталь» не доведено подальшого використання отриманих товарів (робіт) в межах власної господарської діяльності.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ»), а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару (послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із зазначеними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний