Постанова № 38414428, 25.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 804/2902/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Гармаш О.О., представника відповідача Смірнова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 254737, 26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 182301,30 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 відкрито провадження у справі №804/2902/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2014.

У судовому засіданні 06.03.2014 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 53» Дніпропетровської міської ради суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 254737,26 грн. Вказана заява позивача прийнята судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг в сумі 254737,26 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань по податку на додану вартість та пені. Враховуючи те, що сума податкового боргу не сплачена відповідачем добровільно, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення зазначеної суми податкового боргу.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що платіжними дорученнями були проведені оплати заборгованості з податку на додану вартість за період: жовтень - грудень 2013 року згідно наступних платіжних доручень: від 29.11.2013 № 380 на суму 9641,00 грн.; від 03.12.2013 № 382 на суму 8796,00 грн.; від 11.12.2013 № 403 на суму 10300,00 грн. Так, відповідач наголосив, що здійснив часткове погашення податкового боргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, зазначив, що проведені відповідачем оплати заборгованості з податку на додану вартість на підставі платіжних доручень від 29.11.2013 № 380 на суму 9641,00 грн.; від 03.12.2013 № 382 на суму 8796,00грн.; від 11.12.2013 № 403 на суму 10300,00 грн. були враховані позивачем, та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та подав заяву про визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 32616782) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.09.2003 за №12241200000051600.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 32616782) перебуває на податковому обліку як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість, у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 36.1., п.п. 36.2. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом, передбачені статтею 203 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем були подані декларації по податку на додану вартість:

- за жовтень 2013 року від 18.11.2013 року № 9073812425 з самостійно визначеною сумою податку в розмірі 70321,00грн., яка була зменшена за рахунок наявної у відповідача переплати та здійсненої ним часткової оплати (на підставі платіжних доручень

29.11.2013 № 380, від 03.12.2013 № 382, від 11.12.2013 № 403) в розмірі 29805,32грн., відтак заборгованість по означеній декларації складає 40515,68 грн.;

- за листопад 2013 року від 17.12.2013 № 9081171452, в якій задекларовано суму податку в розмірі 55663,00 грн.;

- за грудень 2013 року від 20.01.2014 №9088109927, задекларована сума податкових зобов'язань складає 67737,00 грн.;

- за січень 2014 року від 20.02.2014 № 008645433, задекларована в ній сума податку складає 72436,00 грн.

Позивач пояснив, що контролюючим органом були враховані суми, сплачені відповідачем згідно платіжних доручень: від 29.11.2013 № 380 в розмірі 9641,00 грн., від 03.12.2013 №382 в розмірі 8796,00грн. та від 11.12.2013 № 403 в розмірі 10300,00 грн. в рахунок часткового погашення податкових зобов'язань попереднього податкового періоду - жовтня 2013 року, таким чином сума податкового боргу відповідача за жовтень 2013 року склала 40515,68 грн.

Разом з тим, відповідачем не сплачено суму розстрочених грошових зобов'язань, згідно рішення від 03.06.2013 №46 на суму 8445,47 грн. та від 30.05.2013 № 41 на суму 9918,42 грн., і пеня в сумі 21,69 грн.

Таким чином, загальна сума несплачених відповідачем податкових зобов'язань становить 254737,26 грн., яка визнана відповідачем у судовому засіданні.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.

В контексті вищенаведеної правової норми, сума несплачених відповідачем до бюджету податкових зобов'язань в розмірі 254737,26 грн. вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

На підставі означеної норми, всі платежі відповідача, здійснені на підставі платіжних доручень від 29.11.2013 № 380, від 03.12.2013 № 382 та від 11.12.2013 № 403, зараховані податковою інспекцією в рахунок погашення податкового боргу минулого періоду: жовтня 2013 року, внаслідок чого податкові зобов'язання, визначенні деклараціями по податку на додану вартість за жовтень 2013 року (у сумі 40515,68 грн.), листопад 2013 року, грудень 2013 року та січень 2014 року, відповідач вчасно не сплатив.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

На виконання вимог вказаної статті, контролюючим органом була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 03.02.2013 №476-15, яка була отримана відповідачем, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на корінці податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Крім того, заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 18 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.2 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пунктів 95.1., 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010.

Враховуючи те, на час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача у розмірі 254737,26 грн., відповідачем у добровільному порядку не сплачена, кошти, сплачені відповідачем в розмірі 28737,00 грн., зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, та з урахуванням визнання відповідачем позову повністю, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 254737,26 грн. є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради про стягнення податкового боргу в розмірі 254737,26 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради (код платника 32616782, 49130, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, буд. 123 А) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство № 53» Дніпропетровської міської ради, на користь бюджету на р/р згідно з бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу, в розмірі 254737 (двісті п'ятдесят чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн. 26 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 березня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова