Ухвала суду № 38414314, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 0870/12295/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

представника позивача - Сєтова М.О. ( довіреність від 31.12.2013)

представника відповідача - Коваленко С.В. ( довіреність від 11.09.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у справі № 0870/12295/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001070028 від 05.12.2012р.,-

встановив:

В грудні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (надалі - Позивач), звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - Відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001070028 від 05 грудня 2012 року, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму у розмірі 28301,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 18867,00 грн. та штрафними санкціями - 9434,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки є неправомірними, необґрунтованими та безпідставними, а зазначені в ньому обставини не підтверджують порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» вимог податкового законодавства. Зазначають, що не існує жодних судових рішень, якими б їх контрагент ТОВ «Форганг ГМБХ» було б визнане фіктивним, як і відсутні судові рішення, якими б визнавались недійсними договори, укладені між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та зазначеним Товариством. При цьому, Позивач не мав жодних підстав вважати ТОВ «Форганг ГМБХ» фіктивним підприємством, а його діяльність - протиправною. До перевірки були надані всі первинні документи, які мають необхідні реквізити та відповідають вимогам чинного законодавства. (а.с.3-5)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задоволено у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що господарські правовідносини ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ «Форганг ГМБХ» оформлені Позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджуються належними первинними документами та документами податкової звітності, а висновки, відображені в акті перевірки, є лише припущеннями податкового органу, які не доведені належними засобами доказування. (а.с.137-140)

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Разом з тим, контрагенти ВАТ «Запоріжжяобленерго» по ланцюгу постачання не є виробниками поставленої продукції, а виступають посередниками. При цьому, встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Форганг ГМБХ» є діяльність автомобільного вантажного транспорту, що не відповідає найменуванню товарів, поставлених на ВАТ «Запоріжжяобленерго», а також встановлено у контрагентів ТОВ «Форганг ГМБХ» по ланцюгу постачання відсутність виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів господарської діяльності. Вважають, що за таких обставин відповідні суми витрат з придбання товарів, робіт (послуг) та податку на додану вартість не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формального складених, але недостовірних документів. (а.с.143-147)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» зареєстроване як юридична особа 17.05.2000 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради. (а.с.18)

Уповноваженими фахівцями податкового органу проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Форганг ГМБХ» за період з 01.09.2011 р. по 30.04.2012 р., за результатами якої складено акт № 487/28-1/00130926 від 16.11.2012 року. (а.с.7-15)

Перевіркою встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було занижено податок на додану вартість на загальну суму 18867,00 грн.

Зі змісту акту перевірки слідує, що у перевіряємий період ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримувало товари від ТОВ «Форганг ГМБХ» без укладання договору, а відповідно до наданих до перевірки рахунків фактури за період з 20.09.2011 року по 28.03.2012 року. Довіреності на отримання товарів ВАТ «Запоріжжяобленерго» не виписувалися, оскільки ТОВ «Форганг ГМБХ» їх не вимагало. При перевірці контрагентів ТОВ «Форганг ГМБХ», а саме - ПП «Венсан»,перевіряючими було встановлено, що ТОВ «Форганг ГМБХ» фактично фінансово-господарську діяльність не вело, а перераховувало грошові кошти на рахунок зазначеного контрагента, які потім знімалися з його рахунку у готівковій формі. Інший контрагент ТОВ «Форганг ГМБХ» - ТОВ «КОМПАНІЯ «БІТІКОМ» за юридичною адресою не знаходиться, а його свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість анульоване.

За позицією податкового органу, доказом нереальності здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання - ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Форганг ГМБХ», слугувало те, що їх взаємовідносини не підтверджені відповідними первинними документами та не відповідають задекларованим даним учасників цієї господарської операції. Крім того, враховуючи наведений у Акті перевірки ланцюг постачання товару, не вдалось установити походження придбаних ВАТ «Запоріжжяобленерго» товарів.

На підставі вказаного Акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001070028 від 05 грудня 2012 року, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму у розмірі 28301,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 18867,00 грн. та штрафними санкціями - 9434,00 грн.).(а.с.16)

Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і є предметом судового спору.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Запоріжжяобленерго», суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті висновки щодо нереальності господарських операцій, а тому таке твердження Відповідача є лише його припущенням. В той час у Позивача були наявні первинні документи, які давали йому право на нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В той же час, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 13.09.2011 року по 28.03.2012 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримувало товари від ТОВ «Форганг ГМБХ» без укладання договору, а відповідно до рахунків фактури, копії яких містяться в матеріалах справи. (а.с.38-40,49-54,69-73,84,90-94,105-108).

На підтвердження належного виконання умов договору Позивачем надано належним чином оформлені податкові, видаткові накладні, прибуткові ордери, виписки з банку, які підтверджують факт оплати отриманих товарів.

Висновки про нереальність угод між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та його безпосереднім контрагентом ТОВ «Форганг ГМБХ», з огляду на діяльність контрагентів останнього по ланцюгу постачання - ТОВ «КОМПАНІЯ «БІТІКОМ», ПП «Венсан», зроблені Відповідачем лише на підставі актів позапланових невиїзних перевірок цих контрагентів з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вказаних підприємств, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентів безпосереднього контрагента Позивача. При цьому матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у цих підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час судом встановлено та сторонами визнано, що і позивач, і його контрагент по ланцюгу постачання зареєстровані як платники податків.

Господарські відносини між ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ «Форганг ГМБХ», оформлені належним чином, заперечення Відповідача з цього приводу відсутні. Доставка Позивачу товару підтверджені належними первинними документами, Позивачем здійснена оплата отриманого товару, що Відповідачем не заперечується.

Відповідачем, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, не надано доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про те, що у Позивача були наявні всі необхідні первинні документи, складені контрагентом, на підставі яких ним задекларовано суму податкового кредиту (рахунки фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, виписки з банку) . Як не надано належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті перевірки висновки щодо нереальності господарських операцій між Позивачем і ТОВ «Форганг ГМБХ».

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги відсутність у контрагентів ВАТ «Запоріжжяобленерго» по ланцюгу постачання виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів та те, що первинні документи є формально складеними, але недостовірними, визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.

За таких обставин у межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у справі № 0870/12295/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 11 квітня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко