Рішення № 38414237, 16.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2472/14 16.04.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Шляхбуд» про стягнення 54 265,07 грн., за участю представників позивача - Близнюк Ю.В., довіреність №10 від 09.01.2014 року, відповідача - Мирця В.М., довіреність №71 від 06.11.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року до господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КВС-України» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Шляхбуд» про стягнення 40 320,00 грн. основного боргу та 6 533,01 грн. пені, 4 032,00 грн. штрафу, 1380,06 грн. 3% річних та 2000,00 грн. завданих збитків у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №16/03/2012 від 08.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.03.2014 року.

19.03.2014 року в справі оголошено перерву до 16.04.2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.04.2014 року підтвердив суму основної заборгованості вказану позивачем в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВС-України» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ Шляхбуд» (покупець) було укладено договір поставки №16/03/2012, за умовами якого у терміни і на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується передати покупцю насіння сільськогосподарських культур (товар), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у додатку до даного договору (п. 1.1 договору).

Сторони домовились про поставку 18,8 тонн насіння картоплі Сімплі Ред Еліта за ціною 2500 грн. за тонну на загальну суму 47 000,00 грн. та 4 тонн насіння картоплі Сімплі Ред 1-ша репродукція за ціною 2 333,33 грн. за тонну на загальну суму 9333,32. Всього на загальну суму 67 600,00 грн. (п.1. додатку №1 до договору).

Згідно п.7.2. додатку №1 до договору поставки, остаточний розрахунок за товар здійснюється до 01.12.2012 року.

Поясненнями позивача та відповідача, видатковою накладною №80350549 від 14.05.2012 року на суму 67 600,00 грн., яку зазначено в позовній заяві та яка містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 67 600,00 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем у сумі 40 320,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 40 320,00 грн. після часткової оплати.

Доказів оплати вищевказаної заборгованості відповідачем не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 40 320,00 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 8.4. договору у випадку не сплати у строк платежів за даним договором, покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка. В разі прострочення сплати за товар по кожному з етапів оплати більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов'язується виплатити постачальнику дану суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, сплатити пеню та додатково, крім пені сплатити постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості несплаченої/несвоєчасно сплаченої суми.

У пункті 8.5. договору вказано, що у відповідності до ст. 259 ЦК України та п.6 ст. 232 ГК України, сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.

Позовні вимоги в частині стягнення 6 533,01 грн. пені та 4 032,00 грн. штрафу (10% від суми боргу) у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки №16/03/2012 від 08.05.2012 року на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований та підлягає задоволенню у розмірі 1380,06 грн. за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Крім того, п. 8.7. договору поставки №16/03/2012 від 08.05.2012 року передбачено, що у випадку звернення стороною до суду внаслідок порушення другою стороною своїх зобов'язань за даним договором, сторона, що ініціює судовий процес має право додатково стягнути з винної сторони збитки, що пов'язані з витратами на відновлення порушеного права або захисту законних інтересів (крім судових витрат), у заздалегідь погодженій твердій сумі, що становить 2000,00 грн.

Частина 4 ст. 179 ГК України передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Тому, позов в частині відшкодування 2000,00 грн. збитків також обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Шляхбуд» (02090, м. Київ, вул. Хорольська, буд.10, кв. 140; код 36601963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-України» (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд.19; код 31189761) 40 320 (сорок тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. боргу, 6 533 (шість тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 01 коп. пені, 4 032 (чотири тисячі тридцять дві) грн. 00 коп. штрафу, 1 380 (одна тисяча триста вісімдесят) грн. 06 коп. 3% річних, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. збитків та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.04.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна