Постанова № 38414099, 24.04.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2062/14-а

Провадження № 2-а/0203/108/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Шаповал Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

27 березня 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання. Відповідно до чинного законодавства позивач в разі зміни заробітної плати працюючих суддів має право на відповідну зміну довічного грошового утримання. Позивач звернулася до відповідача з відповідною заявою про перерахунок її довічного грошового утримання, проте їй було відмовлено. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання дій відповідача з відмовити у здійсненні перерахунку протиправними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання позивача за період від 01.01.2013 р. по 01.12.2013 р. та здійснювати його у майбутньому (а.с.а.с. 1, 2).

У судове засідання позивач, представник відповідача не з'явилися, звернувшись до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 19.11.1998 р. Постановою Верховної Ради України № 250-ХІV була обрана суддею Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області (а.с. 12).

23 грудня 2008 року Постановою Верховної Ради України від 11.12.2008 р. № 652-VІ позивача було звільнено з посади судді у зв'язку з подачею заяви про відставку (а.с. 13).

05 лютого 2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді від 01.01.2013 р. у зв'язку з відповідною зміною розміру заробітної плати працюючих суддів (а.с. 4).

07 лютого 2014 року відповідач письмово відмовив позивачу у задоволенні поданої заяви (а.с. 3).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Згідно з частиною 1 КАС суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності зі статтею 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині 1 статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, а саме: заробітної плати, пенсії, щомісячного довічного грошового утримання тощо, надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне забезпечення та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VІ).

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у частині 4 статті 47 Закону № 2453-VІ, за правилами якої незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У зв'язку з набуттям чинності Законом № 2453-VІ змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода, проте принцип розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зберігся, що підтверджується аналізом приведених норм права.

Так, частиною 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 р. № 2862-ХІІ передбачено, що судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до частини 3 статті 138 Закону № 2453-VІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Норми приведених статей, що діяли у різний проміжок часу, вказують на те, що такий вид соціального забезпечення судді у відставці виплачується щомісячно та залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

До передачі виплати щомісячного довічного грошового утримання Пенсійному фонду України на підставі Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положення якого в цій частині в наступному були визнані неконституційними згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., розрахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснювався щомісячно територіальними управліннями ДСА України, апеляційними та касаційними судами разом з розрахунком суддівської винагороди працюючим суддям.

Таким чином, норми законів, що визначали та визначають порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не передбачають такого поняття як перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, оскільки такий вид соціального забезпечення судді у відставці залежить від одного чинника - розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді і при його зміні здійснюється відповідний розрахунок.

З цих же підстав поняття «перерахунок» не включено і до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1, хоча в ньому містяться підстави не тільки для призначення такого виду соціального забезпечення суддів у відставці, але і для припинення таких виплат.

Отже, відповідний пенсійний орган під час щомісячної виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинно перевіряти розрахунок такої виплати в залежності від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Складові суддівської винагороди визначаються частиною 2 статті 129 Закону № 2453-VІ та становлять: посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Розмір складових суддівської винагороди визначений статтею 129 Закону № 2453-VІ. Так, оклад судді визначений у відповідній кількості мінімальних заробітних плат на кожен рік. Коефіцієнт посадового окладу позивача становить 1. Оскільки позивач була звільнена з посади судді місцевого суду, розмір надбавки за вислугу років, визначений законом в залежності від стажу роботи судді, становить 50 % та розраховується від розміру посадового окладу.

Таким чином, розрахунок щомісячного грошового утримання позивача повинен здійснюватися відповідачем самостійно без отримання від позивача довідок про розмір грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.

Твердження відповідача про те, що Законом № 2453-VІ проведення перерахунку довічного грошового утримання судді передбачено виключно для суддів Конституційного Суду України, судом не беруться до уваги, з огляду на викладене вище.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність у позивача права на розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.01.2013 р. у розмірі 80 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді згідно з окладом, який станом на 01.01.2013 р. становить 10 мінімальних заробітних плат за приписами частини 3 статті 138 Закону № 2453-VІ.

Відтак, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити повністю, визнавши дії відповідача з відмови позивачу у здійсненні перерахунку протиправними, та зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання позивача від 01.01.2013 р. відповідно до зазначених вище розмірів.

У порядку статті 94 КАС судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 7 - 12, 17 - 19, 86, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі, передбаченому частиною 3 статті 138 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська (код ЄДРПОУ - 21910597) здійснити розрахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (ІН - НОМЕР_1) від 01 січня 2013 року у розмірі 80 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді згідно з окладом, який станом на 01 січня 2013 року становить 10 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 138 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її ухвалення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також ухвалення постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10-денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення 5-денного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2014 року.

Суддя М.О. Католікян